- •1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна
- •1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний анал'а - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система життєдіяльності
- •1.3. Небезпеки та їхні чинники
- •1.4. Управління ризиком
- •Imfhi г.Пгпапі иигпі tilJiiLt/пгл
- •1.4.3. Поняття про ризик небезпеки
- •1.4.4. Методи визначення ризику
- •1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику
- •2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини
- •2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття
- •2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою
- •2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2.5. Критичні ситуації
- •2.2.2.6. Депресія
- •2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини
- •3.1. Навколишнє середовище та його складові
- •3.2. Метеорологічні чинники
- •3.3. Природні небезпеки
- •3.3.1. Абіотичні небезпеки
- •3.4. Техногенні небезпеки
- •3.4.4.3. Виробничі випромінювання
- •3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання
- •3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини
- •3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом
- •3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини
- •3.6.3. Основні прийоми маніпуляції
- •3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини
- •3.8. Безпека в соціально-економічній сфері
- •3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері
- •3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів
- •3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів
- •3.12. Небезпеки військового характеру
- •3.12.1. Нещасні випадки військового характеру
- •3.13. Воєнні небезпеки
- •3.13.1. Вибухове перетворення речовини
- •3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
- •4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій
- •4.1.1. Основні поняття та визначення
- •4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в нс
- •4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення
- •5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2. Аптечка швидкої допомоги
- •5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин
- •5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.5. Допомога при отруєннях
- •5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •5.8. Посттравматичний синдром та його подолання
- •6.1. Концептуальні основи державної безпеки
- •6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •6.2. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •6.5. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності
- •Додаток 4. Промислові протигази
- •3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 72
- •4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 236
- •5. Надання першої долікарської допомоги 252
- •Видавництво "Бескид Біт"
3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
Першу медичну допомогу надають санітари і санітарні інструктори, а також самі потерпілі (самодопомога) чи товариші (взаємодопомога) як правило на місці отримання ушкоджень. її надають для часового усунення явищ, що загрожують життю потерпілого і попередження розвитку небезпечних для життя ускладнень.
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності
235
Перша медична допомога охоплює:
Витягнення потерпілих з-під завалів, машин тощо.
Гасіння одягу що горить.
Введення знеболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика.
Усунення асфіксії шляхом вивільнення верхніх дихальних шляхів від крові, та можливих сторонніх тіл. При западанні язика, блювоті, сильній носовій кровотечі потерпілого кладуть на бік. При асфіксії внаслідок западання язика його проколюють шпилькою, яку фіксують бинтом до шиї чи підборіддя. У випадку зупинки дихання роблять штучну вентиляцію легень за допомогою S-подібної трубки чи методом рот в рот (рот в ніс).
Часову зупинку зовнішньої кровотечі всіма доступними засобами: накладення кровоспинного джгута (стандартного чи імпровізованого), пов'язки, що давить, пальцеве притискання магістральних жил.
Накладення асептичної пов'язки на рану і опечену поверхню, а при відкритому пневмотораксі - оклюзійної пов'язки з використанням оболонки пакета перев'язувального індивідуального (ППІ).
Іммобілізацію пошкодженої кінцівки найпростішими засобами.
Надягання протигазу під час перебування на зараженій місцевості.
Уведення антидотів для уражених хімічною зброєю.
Дегазацію заражених ділянок шкіри і ділянок одягу, що прилягають, рідиною індивідуального протихімічного пакета (ІПП).
Давання антибіотиків, протиблювотних засобів з аптечки індивідуальної (АІ).
Використання очних лікарських плівок (ОЛП) у разі пошкодження очей.
Під час надання першої медичної допомоги першочергово повинні використовуватися медичні засоби, що є в пораненого.
3.13.6. Небезпеки, спричинені веденням бойових дій у сусідніх державах
Ведення бойових дій несе екологічні, соціальні, комбіновані небезпеки для сусідніх держав. Зокрема, щоденні потужні бомбардування американською авіацією об'єктів хімічної, нафтової, фармацевтичної промисловості на території Югославії, призвели до витікання великої кількості аміаку та нафти в русла річок. На Дунаї утворилася нафтова пляма завдовжки 15 км і завширшки 400 м, опинилися під загрозою великі річки Європи, Чорне, Адріатичне та Середземне море. Продукти згорання хімікатів і пластмаси сприяли утворенню над містами Югославії хмар отруйних газів і вітер відносив їх на територію сусідніх держав. Унаслідок використання боєприпасів з сердечниками із збідненого урану збільшився радіаційний фон окремих територій Югославії.
Бомбардування Військами альянсу Афганістану, ведення там операцій "зачисток" спровокувало численний потік біженців у Саудівську Аравію, Пакистан, Україну та інші сусідні держави. їх потрібно було забезпечувати умовами проживання, продуктами, питною водою, медичним обслуговуванням, фінансування цього всього лягло на плечі цих держав.
4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій