27. Історіософська концепція м. Грушевського

Історіософські думки висловив М. Грушевський також 1892р. у статті «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XIII віці», у якій йшлося про так званих болехівців — мешканців міст Болехівської землі на території між Волинню Галичиною і Київщиною, що 1240 р. вирішили прямо платити данину татарам, обходячи князя Данила Романовича. Важливо, що автор статті, схвалюючи дію болехівців як акт народної (селянської) громади, на цьому історичному факті прагнув проілюструвати позитивістську концепцію «прогрес-регрес» в історичному процесі еволюції, водночас розкриваючи погляд на державу.

Щоб зрозуміти не лише історіософську концепцію М. Грушевського, а і його суспільно-політичну позицію, потрібно розглянути три основні категорії, які в поглядах ученого посідали визначальне місце.

Він автор десятитомної "Історії України-Руси", найбільшої історіографічної праці про український народ, котра увійшла до скарбниці світової історіографії. Написана на великому документальному матеріалі архівів України, Росії, Польщі, Швеції, Туреччини, вона є, образно кажучи, історичним посвідченням чи паспортом українського народу. Створення М. Грушевським фундаментальної історії України мало не лише наукове, а й політичне значення, оскільки Україна тоді була розділена між австрійськими, польськими та російськими сусідами, реакційні кола яких узагалі не визнавали за українським народом права на існування як нації й права на власну мову та культуру.

27. Самостійницькі ідеї м. Міхновського

Постать Миколи Міхновського в історії українського народу дуже неоднозначна та займає вагоме місце. Його гасло : «Україна – для Українців » пройшло крізь роки та стало життєвим кредом не одного покоління українців-патріотів.

У 1891 році група молодих націоналістів створила Товариство тарасівців, ідеологом якого був Микола Міхновський . це товариство пропагувало самостійницькі ідеї та невдовзі було заборонено владою. Наприкінці 1899 року в Харкові виникла Революційна українська партія (РУП), до якої вступило чимало молодих патріотично налаштованих людей. Датою її створення вважається 1900 рік. Основні ідеї своєї ідеології Микола Міхновський виклав у брошурі «Самостійна Україна».

У 1902 році група прихильників Миколи Міхновського від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). Міхновський розробив для неї 10 заповідей, які у 1903 році були видані у Львові :

1) Єдина і неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка – це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

2) Усі люди – твої брати, але москалі, ляхи та жиди – вороги народу нашого, доки вони панують над нами та визискують нас

3) Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4) Усюди й завжди вивчай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужбинцям-гнобителям.

5) Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступнів, і добре буде твоєму народові і тобі.

6) Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7) Не стань ренегатом-відступником.

8) Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

9) Допомагай своєму землякові поперед усіх.

10) Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ще додає їм сили та відваги, не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш…

Українська народна партія для поширення ідей свого лідера видавала у Львові журнал «Самостійна Україна». Коли вибухнула Перша світова війна, його призвали до армії. Якийся час перебував на Північному фронті, а напередодні революційних подій 1917 року перейшов як юрист у розпорядження Київського військового окружного суду.

Як на той час, Міхновський мав достатньо радикальні, безкомпромісні погляди щодо незалежності України від Росії. Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Росії, а також федерація у складі Росії – їй потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні й духовні сили бути самостійниками. Вони, щоб уникнути розколу в національному русі, пішли на створення Української Центральної Ради разом з федералістами.

Ініціатива утворення українських військових частин належить самостійникам. Перша українська військова частина сформувалась в тилу в середині квітня 1917 року і вирішила йти на фронт у складі українського полку, що дістав ім’я Богдана Хмельницького. Організацією полку клопоталася офіцерська група «Український військовий клуб імені Павла Полуботка», очолювана М.Міхновським.