6.1. Охарактеризуйте розміщення населення світу.

Розміщення населення – розподіл населення на поверхні Землі. Воно залежить від природних умов місцевості, рівня соціально-економічного розвитку та розміщення виробництва. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. У найбільш заселених районах світу, які займають 7% суходолу, мешкає 70% населення Землі. До територій підвищеної скупченості населення належать:

- долина Нілу, Індо-Гангська та Месопотамська низовини, Велика Китайська рівнина, о. Ява, півострів Індокитай, Японія. Густота перевищує 500, подекуди 1000 осіб/км². Висока освоєність території зумовлена характером сільськогосподарської діяльності.

- Західна Європа, густота понад 300 осіб/км², значна заселенність є наслідком індустріалізації;

- узбережжя Південної Америки, Африки, Австралії, де порівняно висока заселеність пов’язана з історією освоєння цих територій.

За місцем проживання населення світу поділяється на міське і сільське. Ознакою приналежності поселення до міського є переважаючі несільськогосподарські заняття населення. Ось чому в країнах з несприятливими умовами для розвитку сільського господарства при порівняно слабкому розвиткові промисловості спостерігається значна частка міського населення (Ісландія, Йорданія).

Сьогодні майже половина населення світу проживає у сільській місцевості. Розрізняють такі форми сільського розселення: 1) групова: Україна, Росія, Японія, Китай; 2) розсіяна (фермерська): США, Канада, Австралія. У містах мешкає близько (50%) населення.

6.2. Дайте характеристику господарства Італії.

Площа – 301 тис.км². Населення – 57,5 млн. чол.. Столиця – Рим. Державний лад: парламентська республіка, унітарна держава. Сучасна італійська держава утворилася у 1870 р. внаслідок об’єднання до цього розрізнених територій.

Економіко-географічне положення:

• розташована на півдні Європи;

• територія складається з трьох частин: материкової, Апеннінського півострова, островів Сицилія, Сардинія та ін.

• 80% державного кордону омивається Середземним морем;

• розташована на перехресті транзитних шляхів між Європою, Азією, Африкою;

• на території розташовані два анклави: республіка Сан-Марино і держава – місто Ватикан.

Природно-ресурсний потенціал. Мінерально-сировинними ресурсами країна не -багата через геологічну молодість більшої частини її території. Є поліметалічні і ртутні руди, будівельні матеріали. Країна залежить від імпорту мінеральної сировини і енергоносіїв.

Населення. Однонаціональна держава, італійців більше 98% населення країни. Віросповідання більшості – католицизм.

Розселення: середня густота населення становить 190 чол/км² Західне узбережжя, рівнини заселені найгустіше (від 500 до 1000 чол/км²), гірські райони і Сардинія - слабо (40-70 чол/км²). Міське населення становить 70%. Найбільші міста: Рим, Мілан, Неаполь, Турин. На півдні поширені великі села, які називають селянськими містами.

Господарство. Основними рисами господарства країни є:

• значна державна власність (друге місце в Європі після Австрії);

• менша частка наукоємних галузей;

• недостатньо ефективне за стандартами ЄС сільське господарство;

• диспропорція у рівні розвитку Північної і Південної Італії;

• залежність енергетики та обробної промисловості від імпортної сировини.

За особливостями соціально-економічного розвитку виділяють 3 економічні райони: Північ, Центр, Південь.

Північний район (створює 56% ВНП країни) – один з найрозвинутіших і найбільш урбанізованих у Західній Європі. Зосереджено точне машинобудування, хімічна, текстильна і швейна промисловість. Основою Півночі є промисловий трикутник „Мілан – Генуя – Турин.” Вирощують цукровий буряк, картоплю, пшеницю, кукурудзу, ячмінь, рис. Розвивається м’ясо-молочне тваринництво.

Центр створює 19% ВНП. Галузями спеціалізації є меблева, фарфорово-керамічна, текстильна, взуттєва, швейна промисловість. У сільському господарстві важливе значення мають південні культури – овочі (томати), фрукти, виноград, оливки, в горах – вівчарство.

Південь (25% ВНП) залишається найменш розвинутою частиною Італії. Характерні його риси – велике безробіття, низькі доходи, відплив населення. Розвивається металообробка і машинобудування. В сільському господарстві Півдня переважають традиційні агарні відносини, дрібне земельне володіння. Переважає вирощування „середземноморських продуктів”, вівчарство.

Транспорт. Італія є морською країною, але порти за винятком Генуї, Трієста і Неаполя невеликі .У внутрішніх сполученнях велику роль відіграють автошляхи. Поромні переправи з’єднують півострів з островами Сицилія та Сардинія, а також із Грецією.

Зовнішньоекономічна діяльність. Італія відіграє помітну роль у світовій торгівлі і є великим експортером готових промислових виробів, автомобілів, побутової техніки, суден, електроніки, фруктів, овочів, вин. Імпортується нафта, мінеральна сировина, складні машини, хімікати, ліс, продукти. Головними партнерами є країни ЄС, Німеччина, Франція, США, Японія, країни Близького Сходу і Латинської Америки.

6.3. Нанесіть на карту п’ять найбільших нафтогазоносних басейнів світу

Білет 7