9.1. Охарактеризуйте трудові ресурси та структуру зайнятості населення світу.

Трудові ресурси - частина населення країни, що досягла працездатного віку. Згідно з документами ООН до трудових ресурсів належать працездатні люди у віці від 15 до 64 років. У більшості країн світу встановлена верхня межа працездатного віку 60-65 років. У деяких країнах Азії та Африки вік виходу на пенсію становить 50 років, а в країнах з високою тривалістю життя – 67 (Данія, Швеція) або 70 (Норвегія) років.

Економічно активне населення – частина населення, що зайнята суспільно корисною діяльністю, яка приносить йому прибуток. Відповідно до рекомендацій ООН в економічно активне населення включаються не лише фактично працюючі, але й безробітні, які шукають оплачувану роботу.

Структура зайнятості відображає структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості становить 25-40%, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 50% і більше зростає кількість зайнятих в обслуговуванні (торгівельна, фінансово-банківська, інформаційна та інші структури).

В країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. Частка зайнятих у промисловості не перевищує 15%. Значний відсоток становить зайнятість в обслуговуючій сфері. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята у матеріальному виробництві (40% - у промисловості, 20% - у сільському господарстві). На галузі обслуговування припадає близько 30%.

Таким чином, простежується закономірний зв’язок між структурою зайнятості, структурою виробництва та типом країни.

У високо індустріальних країнах значного розвитку набули галузі обслуговування в поєднанні з високотехнологічною промисловістю. Чим вищий рівень господарського розвитку країни, тим більша частка населення зайнята у сфері обслуговування. Саме в цих галузях створюється більшість нових робочих місць.

Безробіття – переважання пропозиції вільної робочої сили над попитом на неї. Ринок праці – форма перерозподілу трудових ресурсів між різними сферами зайнятості. Відомі такі моделі ринків праці:

1) японська, що базується на тривалому наймі і гарантує зайнятість до пенсійного віку. Розмір платні і додаткових виплат залежить від віку і стажу роботи;

2) американська передбачає децентралізацію робочої сили, кожен штат має свої закони про зайнятість і допомогу безробітним, рівень зарплати пов’язаний з рівнем продуктивності праці;

3) шведська передбачає проведення активної політики держави у вирішенні проблем зайнятості. За допомогою законів, податків, урядових вкладень в ті чи інші сфери господарства вона вирішує проблему зайнятості і навіть визначає рівень оплати плати;

4) командно-адміністративна характеризується відсутністю механізмів стимулювання ефективного використання робочої сили, дефіцитом робочої сили, недооцінкою послуг, спрямованих на управління капіталом, централізованим встановленням рівня заробітної плати.

9.2. Дайте характеристику господарства Польщі.

Площа – 312,7 тис км². Населення – 38,2 млн. чоловік. Столиця – Варшава.

Офіційна назва – Республіка Польща. Державний устрій – парламентська республіка, унітарна держава. Склад території – 16 воєводств.

Економіко-географічне положення:

• розташована на півночі Центральної Європи;

• має сухопутний кордон із сімома країнами;

• широкий вихід до Балтійського моря (528 км)

Природно-ресурсний потенціал. З-поміж країн постсоціалістичної Європи найкраще забезпечена корисними копалинами. Мінеральні ресурси представлені кам’яним (на півдні) і бурим ( у центральних районах) вугіллям, мідними зі сріблом, свинцево-цинковими рудами. Є значні поклади самородної сірки, кам’яної солі.

Річки – Вісла, Одра судноплавні, 9300 озер, 90 водосховищ.

Лісові ресурси займають 28%, переважають хвойні ліси.

Різноманітні рекреаційні ресурси: пляжного, історико-культурного (5 об’єктів у переліку ЮНЕСКО), гірськолижного напрямку.

Переважають підзолисті та бурі лісові ґрунти.

Клімат м’який помірно-континентальний, комфортний для людей, сприятливий для ведення сільського господарства.

Населення. Однонаціональна держава, поляків більше 99%.

Релігія – католицизм. Церква великою мірою впливає на життя людей і політику держави.

Розселення: середня густота населення – 124 чол/км². Міське населення переважає (65%), концентруючись в агломераціях – Варшавській, Лодзинській, Краківській, Вроцлавській, Познанській, Верхньосілезькій (Катовіце).

Господарство. Наприкінці 1991 р. у Польщі була прийнята програма реорганізації економіки: здійснення приватизації, зміцнення фінансової системи, залучення іноземних інвестицій. Польща першою з країн Центральної Європи поборола економічний спад.

Господарство Польщі багатогалузеве. Розвинуте машинобудування (судна, автомобілі, вагони, сільськогосподарська техніка), електронна, електротехнічні галузі (Варшава, Люблін, Познань, Вроцлав). Потужні комбінати чорної металургії сконцентровані у Верхній Сілезії (Катовіце). Мідна промисловість базується на власній сировині.

Значного розвитку набули хімічна та нафтохімічні галузі промисловості, концентруючись вздовж трас нафто- і газопроводів (Гданськ, Щецин). Паливно-енергетичний комплекс базується на власному вугіллі (Верхня Сілезія) Текстильна промисловість (Лодзь) працює переважно на внутрішній ринок.

Сільське господарство. Обробляється приблизно половина території країни, в аграрному секторі переважають фермерські господарства. Розвинуто свинарство, молочно-м’ясне скотарство, птахівництво, вівчарство.

Вирощують жито, овес, картоплю, пшеницю, цукрові буряки. Країна є значним експортером заморожених овочів, фруктів.

Транспорт. У внутрішніх перевезеннях лідирує автомобільний і залізничний транспорт. В експортно-імпортних операціях основне навантаження припадає на морський транспорт (Гданськ-Гдиня, Щецин).

Зовнішньоекономічна діяльність. Експорт: мідь, електротехнічне, електронне обладнання, текстиль, кам’яне вугілля, овочі, фрукти. Імпорт: енергоносії, мінеральна сировина, машини і обладнання, хімічна продукція, продукти харчування. Основні торгівельні партнери-країни Західної Європи.

9.3. Позначте на карті п’ять найбільших агломерацій світу

Білет 10