23.1. Географія електроенергетики світу.

Енергетика – міжгалузева система світового господарства, що є основою його розвитку. Вона забезпечує технологічні процеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Ця система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою. Більшість виробництв системи перебуває під контролем одних і тих самих угрупувань капіталу. В світовому господарстві це великі транснаціональні корпорації.

Рівень розвитку електроенергетики – один з найважливіших показників науково-технічного прогресу. У загальному виробництві електроенергії лідирують США, Китай, Росія, Японія, Канада.

У 2000 р. світове виробництво електроенергії перевищило 15 млрд. квт. год., 2/3 її виробляється на теплових (ТЕС), 1/6 – гідравлічних (ГЕС), 1/6 – на атомних електростанціях (АЕС). Понад 60% електроенергії виробляють ТЕС. Вони споживають вугілля, мазут, гас, біомасу. Найбільшу кількість електроенергії за рахунок ТЕС виробляють такі країни: Нідерланди – 97%, Південна Африка – 91%, Польща 87%, Росія, Китай – 80%.

За рахунок ГЕС забезпечують потреби в електроенергії: Норвегія – 99,5%, Бразилія – 92%, Нова Зеландія – 90%, Швеція, Канада – більше 50%.

Роль атомних станцій зростає. Більш ніж у 30 країнах працює понад 500 атомних станцій. За рахунок АЕС забезпечують більше 60% потреб в електроенергії: Франція, Бельгія, Литва, Республіка Корея, Швеція – на 50% основні потужності АЕС зосереджені у США, Франції, Японії, Росії, Німеччині. Видобуток урану для атомної енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн і Канаді, Австралії, Нігерії, США, Росії, Казахстані, Китаї, Україні.

До нетрадиційних способів одержання енергії належать сонячні (США, Італія, Південна Африка) припливні (Франція, Канада, Росія), вітрові (Данія, ФРН, США) та інші види електростанцій, частка яких у ХХІ столітті збільшиться.

23.2. Країни Латинської Америки: регіональний поділ, особливості економіко – географічного положення, природно-ресурсного потенціалу, населення

Площа – 15,1 % території світу, мешкає 8,4% населення світу. Склад регіону: 46 держав і територій: 33 суверенні держави, члени ООН, 13 територій є залежними. За формами правління:

1) республіки – 24;

2) держави у складі Співдружності – 9: Беліз, Ямайка, Багами, Барбадос, Гренада...

За формами адміністративно-територіального устрою:

1) унітарні держави – 29;

2) федерації – 4: Бразилія, Мексика, Венесуела, Аргентина.

Економіко-географічне районування Латинської Америки

Середня Америка				Південна Америка
Мексика	Центральна Америка (8)	Вест-Індія (24)	Бразилія		Північний Схід: Гайана Гвіана Суринам	Ла-Платські країни: Аргентина Уругвай Парагвай	Андські країни (6) Венесуела Колумбія Еквадор Перу Чилі Болівія

Економіко-географічне положення:

- найбільш сприятливе ЕГП мають країни, розташовані у Центральній Америці та на островах Карибського моря;

- вихід до Тихого й Атлантичного океанів, якими проходять важливі світові морські шляхи;

- усі країни регіону перебувають під економічним і політичним впливом США.

Природо-ресурсний потенціал. Значні світові площі продуктивних земель, лісових, водних ресурсів. Найбільші в світі запаси селітри (Чилі), світового значення родовища руд міді, срібла, берилію, олова, свинцю, цинку, заліза, є нафта , газ (Мексика, Венесуела).

Кліматичні умови сприятливі для розвитку тропічного, субтропічного сільського господарства. Проблеми пов’язані з надмірним зведенням лісів та ерозією грунтів. Тихоокеанське узбережжя є зоною вулканізму та сейсмічної активності.

Населення. В доколумбову епоху тут жили індіанці. Сучасні латиноамериканські нації складаються з білого, негритянського населення і груп зі змішаними расовими ознаками – мулатів (нащадки європейців та африканців), метисів (нащадки європейців та індіанців), самбо (нащадки індіанців та африканців).

Латинська Америка – регіон „демографічного вибуху”. Найгустіше заселені узбережжя, міжгірні долини: 100-600 чол/км², внутрішні райони, напівпустелі заселені вкрай мало – 0,8 чол/км². Рівень урбанізації 79%. Найбільші міста: Мехіко, Буенос-Айрес, Ліма та ін. Найбільший мегаполіс: Ріо-де-Жанейро – Сан-Паулу.

Латинська Америка – регіон великих соціальних контрастів. Безробіття, брак житла, злочинність, забруднення, повітря і води – найважливіші проблеми латиноамериканських міст.

23.3. Нанесіть на карту кордони шести держав (за вибором, по три), які спеціалізуються на експорті автомобілів: А) у світі; Б) в Європі.

Білет 24