11.Правовідносини: види та структура.

Правовідносини — це суспільне відношення, врегульоване нормою права, учасники якого володіють взаємними правами і обов'язками. У правовому відношенні реалізується норма права, утілюється в життя її правове розпорядження.

Види правовідносин:

1)по галузевій ознаці виділяють конституційні, адміністративні, цивільні, трудові, сімейні і т.д. правовідносини;

2)по функціях права розрізняють регулятивні в охоронні правовідносини. Перші з них виникають з правомірних, а другі — з неправомірних дій суб'єктів. Наприклад, правове відношення між орендодавцем і орендарем земельної ділянки виникло з правомірної дії — укладення договору оренди — і тому є регулятивним. Правове відношення між особою, підозрюваною в здійсненні крадіжки, і слідчим, що веде розслідування, є охоронним, оскільки поштовхом до його виникнення послужили неправомірні дії підозрюваного;

3)по характеру обов'язків розрізняють активні і пасивні правовідносини. У активному обов'язок суб'єкта полягає в необхідності зробити певні дії (передати річ, виконати роботу), в пасивному — обов'язок полягає в тому, щоб не скоювати ніяких дій.

Структура:

1)Суб’єкти (мін.2)

2)Об’єкт – реальне благо

3)Зміст правовідносин – це суб’єктивні права і юр. обов’язки

Суб’єкти права – це особи, що володіють правосуб’єктністю. Вона складається з 3-ох осн. ел-тів:

1.Правоздатність - це здатність мати права та обов’язки. Вона виникає з моменту народження і закінчується зі смертю особи.

2.Дієздатність – це здатність своїми діями набувати та здійснювати юридично значущі дії.

3.Деліктоздатність – це здатність нести відповідальність.

Види суб’єктів:

1.Фіз. особа – громадяни, іноземці, особи без громадянства, особи з певним статусом(біженці)

2.Юр. особа – підприємства, установи, орг-ції, тов-ва, господарства

3.Д-ва – в особі д-них органів і органів місцевого самоврядування

Будь-які правовідносини вин-ють, змін-ся або припиняються на підставі певних життєвих позицій

12.Правовідносини: поняття та ознаки.

Правовідносини — це суспільне відношення, врегульоване нормою права, учасники якого володіють взаємними правами і обов'язками. У правовому відношенні реалізується норма права, утілюється в життя її правове розпорядження.

Ознаки правовідносин:

1)правове відношення є різновидом суспільного відношення, тобто може виникнути тільки в людському суспільстві, між конкретними суб'єктами — володарями певних юридичних якостей (правоздатності і дієздатності);

2)правове відношення виникає виключно на основі норми права.

3)між учасниками правового відношення виникає специфічний юридичний зв'язок у вигляді суб'єктивного права однієї особи і відповідного йому обов'язку іншої особи;

4)правове відношення має вольовий характер, тобто для його виникнення необхідна воля (бажання) як мінімум одного з учасників. Люди вступають у правові відносини з певною метою — наприклад, одержати спадок, взяти участь у виборах, придбати товар;

5)правове відношення виникає з приводу реально існуючого блага;

6)правове відношення охороняється і забезпечується силою державного примусу.