6. таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції, Виключення можуть бути встановлені тільки судом з метою запобігти злочину або встановити істину при розслідуванні кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо;

7. невтручання в особисте і сімейне життя. КУ забороняє збір, зберігання, використовування і розповсюдження конфіденційної інформації про особу без його згоди, окрім випадків, визначених законом, і лише на користь національної безпеки, економічного добробуту і прав людини;

8. свобода пересуванні, вільний вибір місця проживання, право на вільний в'їзд до України і виїзду з України. Це особисте право розповсюджується тільки на особ, які знаходяться в Україні на законних підставах. Іноземний громадянин або підданий, порушуючий закони України, може бути депортований за межі України. Такій особі може бути відмовлено в дозволі на в'їзд до України. В той же час громадянин України не може бути позбавлений права у будь-який час повернутися до України, не може бути депортований за межі України;

9. Право на свободу думки і слова, на вільний вираз своїх поглядів і переконань.

10. свобода світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи і ритуальні обряди, здійснювати релігійну діяльність.

Політичні права і свободи громадян України — це встановлені правом можливості особи брати участь в управлінні суспільними і державними справами.

Конституція України закріплює наступні політичні права і свободи:

1. право на свободу об'єднання в політичні партії і суспільні організації. Громадяни України мають право об'єднуватися в політичні партії і суспільні організації для здійснення і захисту своїх прав і задоволення різноманітних законних інтересів. Різновидом суспільних організацій признаються професійні союзи;

2. право громадян брати участь в управлінні державними справами. Це право включає можливість участі у всеукраїнському і місцевому референдумі, право обирати і бути вибраним до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, права на доступ до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;

3. право громадян на проведення зборів, мітингів, ходів і демонстрацій. Суть цього права — вільне обговорення всіх питань державного і суспільного життя, вираз своєї позиції з цих питань;

4. право на обіг до органів власті або органи місцевого самоврядування. Кожна людина має право направляти індивідуальний або колективний письмовий обіг або особисто звертатися до органів державної влади, органи місцевого самоврядування і до посадових і службових осіб цих органів.

Економічні права людини і громадянина — це право бути учасником економічних, перш за все майнових відносин.

Конституція України закріплює наступні економічні права людини і громадянина:

1) право власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Таким чином, право приватної власності — це право, що належить кожній людині, безвідносно його правового стану. Крім того, громадяни України для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної і комунальної власності.

Конституція України встановила принцип непорушності (недоторканності) приватної власності. Суть цього принципу полягає у тому, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності;

2) право на підприємницьку діяльність. Кожна людина має право на свій риск здійснювати діяльність, направлену на систематичне отримання прибули. Конституція України містить ряд обмежень цього права: не можуть займатися підприємництвом посадові осіб держави і органів місцевого самоврядування; не допускаються зловживання монополією і несумлінна конкуренція; держава має право контролювати якість і безпеку вироблюваних продукції, послуг і робіт.

Соціальні права — це право на гідний людини рівень життя і соціальний захист з боку суспільства і держави.

Соціальні права, закріплені Конституцією України, включають:

1) право на працю. Кожен має право заробляти собі на життя працею, вид якого він вільно обирає або на який вільно погоджується. Використовування примусової праці в Україні заборонено. Кожен має право на належні умови праці, на захист від незаконного звільнення, на своєчасне отримання заробітної платні;

2) право на забастовку Цим правом володіють тільки працівники виключно для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Страйки з політичною метою в Україні заборонені.

3. право на відпочинок. Таким правом володіє кожен працівник. Відпочинок включає: день або дні щотижневого відпочинку, святкові дні, щорічна відпустка;

4. право на соціальний захист. Громадяни України мають право на соціальний захист у випадках повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника; безробіття за незалежними від них обставинами; у старості; у деяких інших випадках, передбачених законом.

5. право на житло. Держава створює умови, при яких кожен громадянин матиме нагоду побудувати житло, придбати його у власність або узяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону і лише за рішенням суду;

6. право на достатній життєвий рівень: достатнє живлення, одяг, житло. В першу чергу досягнення цих життєвих благ пов'язане із зусиллями самої людини, його продуктивною діяльністю. Але особам, які з об'єктивних причин не можуть брати участь у виробництві матеріальних і духовних благ, на допомогу повинні прийти держава і суспільство;

7. право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування. Держава бере на себе обов'язок фінансувати відповідні соціально-економічні, медико-санітарні і оздоровчо-профілактичні програми. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Це значить, що ті, хто не в змозі сплатити медичні послуги, повинен одержувати безкоштовну медичну допомогу.