24.Конституційні обов'язки.

Конституційні обов'язки — це встановлені Конституцією України види необхідної поведінки осіб, що постійно або тимчасово перебувають на території України.

Конституційні обов'язки:

1. захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України - обов'язок нести військову службу. Особливим видом виконання даного конституційного обов'язку є альтернативна (невійськова) служба. Право на неї мають громадяни України, що належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю і служби в озброєних силах;

2. Пошана державних символів України, а саме — Державних Прапора, Герба, Гімну;

3. охорона природи і культурної спадщини. Кожен (тобто, громадянин України, іноземний громадянин або підданий, особа без громадянства) зобов'язаний не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати заподіяні їм збитки;

4. сплата податків і зборів. Кожен зобов'язавши платити податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов'язок включає також щорічну подачу до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про своє майнове положення і доходи за минулий рік;

5. дотримання і виконання законодавства України. Кожен зобов'язавши неухильно дотримувати Конституцію України і закони України, не робити замах на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності;

6. Отримання повної середньої загальної освіти. Цей обов'язок адресований кожній людині;

7) взаємні обов'язки батьків і дітей. Батьки зобов'язані містити дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

25.Система органів державної влади в Україні.

Орган державної влади — це юридично оформлена, організаційно і господарсько відособлена частина єдиного державного апарату України.

Ознаки:

1. державно-владний характер. Державний орган діє по волі держави і від імені держави. Орган держави має право видавати обов'язкові для виконання нормативні і індивідуальні правові акти, здійснювати контроль за їх виконанням, застосовувати, у разі потреби, заходи примушення;

2. компетенція — сукупність повноважень (прав і обов'язків), предмету ведення (сфери управління) і територіального масштабу діяльності. Компетенція кожного державного органу законодавчо визначена і обмежена. Державний орган має право ухвалювати рішення тільки в межах своєї компетенції.;

3. організаційна структура. Кожен державний орган представляє собою колектив, який складається із службовців. У цьому колективі є керівники і підлеглі, між якими існують особливі правові відносини.

Система органів державної влади України побудована за принципом розділення властей на законодавчу, виконавчу і судову.

Єдиним законодавчим органом Української держави є Верховна Рада України.

Виконавчі органи Української держави — Кабінет Міністрів, міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації в областях, районах, містах Києві і Севастополі.

Судові органи Української держави — Конституційний Суд і суди загальної юрисдикції.

Особливе місце в системі органів влади займає Президент України, що є главою держави і має повноваження в різних областях державного управління. Так, Президент України є учасником законодавчого процесу і в той же час ухвалює важливі рішення у сфері виконавчої влади: призначає Прем'єр-міністра і міністрів України, створює, ліквідовує і реорганізує міністерства і інші центральні органи виконавчої влади.

Систему органів державної влади України також можна розділити по вертикалі — на центральні і місцеві органи влади. До центральних відносяться Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів і міністерства, суди. До місцевих — державні адміністрації в областях, районах, містах Києві і Севастополі.