- •1. Основні теорії походження держави та права.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Форми державного устрою.
- •4.Форми державного режиму.
- •5.Форми правління сучасних держав.
- •1) Президентська
- •6.Історичні типи держави.
- •7.Поняття та види соціальних норм. Ознаки права.
- •8.Джерела права. Закони та підзаконні акти.
- •9.Система права та система законодавства.
- •10.Поняття норм права, їх структура та класифікація.
- •11.Правовідносини: види та структура.
- •12.Правовідносини: поняття та ознаки.
- •13. Взаємозв'язок соціальних норм.
- •14. Єдність та відмінність права та моралі.
- •15.Функції права.
- •16.Поняття галузі права та правового інституту.
- •17.Юридичні факти: поняття, значення і класифікація.
- •18.Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •19.Склад правопорушення.
- •20.Підстави та види юридичної відповідальності.
- •21.Ознаки та цілі юридичної відповідальності.
- •22.Поняття законності і правопорядку, їх гарантії.
- •23.Конституційні права особи.
- •Право на свободу думки і слова, на вільний вираз своїх поглядів і переконань.
- •24.Конституційні обов'язки.
- •Пошана державних символів України, а саме — Державних Прапора, Герба, Гімну;
- •Отримання повної середньої загальної освіти. Цей обов'язок адресований кожній людині;
- •25.Система органів державної влади в Україні.
- •26.Правовий статус та повноваження Верховної Ради України.
- •28. Правовий статус Президента України
- •29.Конституційний статус судової влади.
- •30.Виборча система України.
- •31.Підстави набуття громадянства.
- •32.Підстави припинення громадянства.
- •33.Гарантії прав та свобод людини і громадянина.
- •34.Законодавчий процес та його стадії.
- •35.Загальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •36.Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •37.Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •38.Загальна характеристика акціонерного товариства.
- •39.Загальнахарактеристика товариства з обмеженою відповідальністю
- •40.Загальна характеристика повного товариства.
- •41. Загальна характеристика товариства з додатковою відповідальністю та командитного товариства.
- •42. Право власності: поняття та форми.
- •43.Порядок здійснення спільної часткової власності.
- •44.Право власності та його захист.
- •45.Позовна давність.
- •46.Цивільно-правова відповідальність.
- •47.Поняття моральної шкоди та порядок її відшкодування.
- •48.Об'єкти цивільних прав.
- •49.Поняття та види представництва.
- •50.Спадкування за законом .
- •51.Спадкування за заповітом.
- •52. Оформлення права на спадщину.
- •53. Спадковий договір.
- •54. Загальні положення про правочин.
- •55.Укладення договору
- •56.Умови дійсності правочинів
- •57. Поняття зобов’язання.
- •58. Окремі види зобов'язань.
- •63.Державна реєстрація юридичних осіб.
- •64.Забезпечення виконання зобов'язання: неустойка (штраф, пеня), завдаток.
- •66.Забезпечення виконання зобов'язання: завдаток і застава.
- •Види застав:
- •Предмет застави:
- •67.Відповідальність за порушення зобов'язання.
- •Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
- •69. Поняття заручин. Умови вступу до шлюбу.
- •70. .Розірвання шлюбу в органах рацс.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •71.Розірвання шлюбу у судовому порядку.
- •72.Особиста приватна власність дружини та чоловіка. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •73.Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •74.Права подружжя на утримання.
- •75.Аліментні права та обов'язки батьків та дітей.
- •76.Шлюбний договір.
- •77. Позбавлення батьківських прав.
- •78.Поняття та зміст трудового договору.
- •79. Випробування при прийнятті на роботу.
- •80.Переведення на іншу роботу
- •81.Умови та порядок прийому на роботу.
- •82.Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •83.Розірвання трудового договору за ініціативою власника.
- •84.Трудова дисципліна.
- •85. Робочий час та відпочинок
- •87. Поняття злочину та його склад.
- •88. Види злочинів.
- •89. Поняття , цілі і види покарання.
- •90.Стадії вчинення злочинів.
- •91.Поняття осудності, неосудності та обмеженої осудності.
- •92.Співучасть у злочині.
- •93.Обставини, що обтяжують покарання:
- •94.Обставини, що пом'якшують покарання:
- •95.Основи цивільного процесуального права.
- •96.Основи кримінального процесуального права.
- •97.Основи громадянского процесуального права
- •98.Зміст позовної заяви в цивільному процесі.
- •100. Досудовий порядок врегулювання господарських спорів.
36.Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
Учасниками цивільних правовідносин можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни або піддані, особи без громадянства), юридичні особи (організації, підприємства, установи), Українська держава, АРК, органи місцевого самоврядування.
Для участі в цивільному обороті фізичні особи повинні володіти певними юридичними характеристиками: правоздатністю і дієздатністю. Сукупність цивільної правоздатності і цивільної дієздатності називають цивільною правосуб'єктністю.
Цивільна правоздатність — можливість особи володіти суб'єктивними цивільними правами і громадянськими обов'язками без яких-небудь зусиль, вольових актів з його сторони. Проте для того, щоб самому придбати цивільні права і обов'язки, потрібно володіти не тільки правоздатністю, але і дієздатністю.
Цивільна дієздатність — здатність особи самостійно набувати цивільні права і обов'язки.
Правоздатність фізичної особи виникає у момент його народження і припиняється смертю. Громадяни України мають повну правоздатність. Правоздатність іноземних громадян і підданих, осіб без громадянства декілька звужена в порівнянні з правоздатністю українських громадян.
Цивільна дієздатність залежить від віку:
-
особи, що не досягли 15 років, є мінімально дієздатними;
-
обличчя у віці від 15 до 18 років є частково дієздатними. Вони мають право скоювати будь-які цивільно-правові акти з дозволу батьків, всиновлювачів або опікунів. Ряд дій вони можуть здійснювати самостійно: розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, речами, придбаними на ці засоби;
-
з досягненням повноліття (18 років) або вступом особи до шлюбу до повноліття наступає повна дієздатність.
Залежність особи від його психічного стану:
-
особа, що зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами і ставить себе і свою сім'ю у важке матеріальне положення, рішенням суду може бути визнано обмежено дієздатним. Обмежено дієздатна особа може самостійно скоювати тільки дрібні операції;
-
особа, страждаюча душевною хворобою або недоумством, і не розуміюча унаслідок цього значення своїх дій, рішенням суду може бути визнано недієздатним. Такій особі призначається опікун.
37.Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин.
Учасниками цивільних правовідносин можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни або піддані, особи без громадянства), юридичні особи (організації, підприємства, установи), Українська держава, АРК, органи місцевого самоврядування.
ЮО — це організація, яка володіє відособленим майном, може від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді.
Ознаками юридичної особи є:
-
організаційна єдність. ЮО має певну структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи), керівництво, певну мету і задачі (закріплені статутом або іншим засновницьким документом);
-
наявність відособленого майна. Організація повинна мати своє майно, відособлене від майна засновників або інших ЮО. ЮО володіє ним на праві власності, повного господарського ведення або оперативного управління. Крім того, ЮО повинна мати самостійні фінансові документи;
-
самостійна майнова відповідальність. ЮО сама відповідає за договорами, що укладаються нею, по боргах і інших зобов'язаннях;
-
здатність бути позивачем і відповідачем в суді. Від свого імені ЮО має право бути учасником судового або господарського процесу.
Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно — у момент державної реєстрації ц внесення його в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.
Цивільна правосуб'єктність держави України, Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування визначається Конституцією і законами України. Наприклад, відповідно до ст. 13 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування здійснюють права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні і інші природні ресурси України.