Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экономтеория.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
1.9 Mб
Скачать

4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки

Ринок — це сфера, де активно взаємодіють усі ринкові суб'єкти. Характер їх взаємодії залежить від таких чинників, як кількість продавців і покупців, незалежність їх один від одного (юридична рівність), свобода входу та виходу з ринку і міра впливу окремих суб'єктів ринку на рівень ціни. Якщо ринок характеризується значною кількістю покупців і продавців, кожен з яких функціонує на ньому юридичне незалежно, відсутні перешкоди, що заважають вільному входу на ринок та виходу з нього кожного суб'єкта і, нарешті, кожен із суб'єктів ринку не має достатньої економічної сили, щоб впливати на рівень цін на ринку, то взаємозв'язки між: суб'єктами, такого ринку є зв'язками конкуренції. Конкуренція (від лат. concurentia — суперництво) є боротьбою між окремими суб'єктами ринку за найповнішу реалізацію своїх інтересів, насамперед економічних. Це співвідношення взаємозалежності та економічного суперництва між; суб'єктами ринку. Найхарактернішими рисами цього співвідношення є повна господарська відособленість кожного власника товарів, залежність становища як покупців, так і продавців від рівня ринкової ціни, неможливість кожного окремого суб'єкта ринку вплинути самостійно, без взаємозв'язку з іншими, на рівень ціни. Тому об'єктивним наслідком такого співвідношення суб'єктів ринку є лише опора кожного з них на власні сили, прагнення якнайповніше реалізувати свої інтереси, досягти максимальної вигоди. У цьому і виявляється економічна суть конкуренції.

Для здійснення конкуренції потрібні певні умови.

По-перше, наявність на ринку певної кількості незалежних економічно виробників товарів або ресурсів та їх споживачів.

По-друге, свобода вибору господарської діяльності виробників і партнерів при встановленні господарських зв'язків.

По-третє, можливість доступу до ринку будь-якого суб'єкта ринкових відносин.

По-четверте, наявність достатньої кількості вільних економічних ресурсів, які можна використати для збільшення виробництва тих чи інших товарів.

Конкуренція здійснюється різними методами. Це, насамперед, цінові методи. Вони полягають у тому, що підприємець, який знижує ціну, розширює збут своєї продукції, а отаке, збільшує і доходи, тобто повніше реалізує свої інтереси. Щоб цього досягти, необхідно забезпечувати зниження витрат на виготовлення товару, без якого зниження ціни може призвести до зменшення доходів.

Другою групою є нецінові методи конкуренції. Це засоби забезпечення своїх інтересів, що безпосередньо не пов'язані із зміною ціни. До них належить забезпечення технічної переваги над конкурентом, що дозволяє підвищувати якість товарів, їх асортимент і цим завойовувати ринок. Неціновим методом конкуренції є і використання умов продажу товару — так званий післяпродажний сервіс. Фірми, що забезпечують кращі умови використання купленого товару, розширюють ринки своїх товарів. Великого значення набув за сучасних умов такий метод конкуренції, як реклама. Всі рекламні заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, надати відповідну інформацію про споживчі властивості товару, спонукати споживача зробити покупку саме рекламованого товару. Широко використовуються й такі методи, як промислове шпигунство, економічний бойкот (коли різними засобами конкурента позбавляють можливості нормально здійснювати господарську діяльність) та суто кримінальні прийоми — залякування, побиття й фізичне знищення конкурента.

Залежно від умов, за яких здійснюється конкуренція, розрізняють кілька її форм: вільна, або досконала, внутрішньогалузева і міжгалузева. Історично першою формою конкуренції була вільна. Вона притаманна ринковій економіці у період її становлення і функціонування за умов так званого класичного домонополістичного капіталізму. Вона прийшла на зміну кастовій замкнутості цехового ремісничого виробництва і меркантилістичній політиці протекціонізму. Вільна конкуренція характеризується тим, що здійснюється без будь-якого втручання у ринок як держави, так і інших сил, здатних обмежити конкуренцію. Вона передбачала повну свободу господарської діяльності будь-якого суб'єкта ринку, відсутність обмежень доступу на ринок кожному його суб'єкту, відсутність дискримінації покупця і продавця, неспроможність окремих суб'єктів ринку істотно впливати на ринкову ціну, наявність повноцінної і достовірної інформації про стан ринку і ціни. Вільна конкуренція, як правило, характеризується використанням цінових методів, що зводиться до тиску на конкурента через ціни.

Розрізняють також внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію. Внутрішньогалузевою є конкуренція між продавцями та покупцями однорідного товару (назва пов'язана з поняттям галузі, що є сукупністю підприємств економіки, які виробляють однорідну продукцію незалежно від територіального розміщення). Це суперництво відбувається, по-перше, між: самими виробниками товару, по-друге, між його покупцями і, по-третє, між: виробниками, з одного боку, та покупцями — з іншого. Результатом такої конкуренції є встановлення рівноважної ринкової ціни, за якою на даному ринку реалізується дана продукція.

Суперництво між підприємцями різних галузей за найвигідніше застосування своїх капіталів є міжгалузевою конкуренцією. Кожен підприємець прагне на свій капітал отримати максимальний прибуток. Тому підприємці тих галузей, де доходи низькі, прагнуть вилучити з них свої капітали і застосувати їх у тих галузях, де вони принесуть вищі прибутки. Тому засобом здійснення міжгалузевої конкуренції є переливання капіталів з однієї галузі в іншу, що спричинює зміну ринкової рівноваги як в окремих галузях, так і в економіці в цілому.

Розглянемо, яку роль відіграє конкуренція у ринковій економіці. Насамперед, конкуренція виступає важливим чинником формування ринкової рівноваги і рівноважної ціни. Ми уже з'ясували, що на ринку можлива ситуація, за якої пропозиція перевищує попит і виникає надлишок продукції. За цих умов продавці не можуть продати свої товари за існуючою рівноважною ціною. І хоча за нормальних умов кожен продавець прагне продати товар якомога дорожче, при утворенні надлишку між продавцями починається боротьба за ринки збуту. Коли вона набуває особливої гостроти, деякі з продавців вдаються до зниження ціни. Тоді інші продавці, щоб не втратити покупців, також знижують ціни. Такий процес триває доти, поки ціна не досягне рівня, за якого пропозиція урівноважується з попитом і ринкова рівновага встановлюється за нижчого ціною, яка є результатом конкуренції між продавцями.

На формування ринкової рівноваги та рівноважної ціни впливає і конкуренція між: покупцями. Якщо в силу нецінових чинників пропозиція знижується при незмінному попиті, то виникає дефіцит товару на ринку. Це призводить до загострення взаємовідносин між покупцями. Останні, як правило, прагнуть купувати товар за нижчими цінами. Але при дефіциті між покупцями починається боротьба за придбання товарів. Деякі з них навіть починають пропонувати вищу ціну. І починається ланцюгова реакція: все більше покупців згодні купувати товар за вищою ціною. Таким чином, боротьба між покупцями зумовлює підвищення цін і відповідне збільшення пропозиції. Рівновага на ринку встановлюється на новому рівні ціни. Цьому сприяє конкуренція, що є дійовим чинником збалансованості попиту та пропозиції і встановлення рівноважної ціни.

Завдяки конкуренції відбувається ефективний розподіл обмежених ресурсів між галузями та окремими підприємствами. Виробники товарів у своїй діяльності керуються принципом: виробляти те, що приносить прибуток, а товари, які дають збитки, знімати з виробництва. Одержані галуззю високі прибутки свідчать, що галузь процвітає, а це — сигнал для збільшення у ній капіталів. Збитки означають, що галузь неблагополучна, що викликає скорочення виробництва і відтік капіталів з галузі. Розширення і скорочення виробництва — процеси, що саморегулюються. Розширення виробництва збільшує обсяг ринкової пропозиції порівняно з величиною ринкового попиту, і ціна при цьому знижується, що призводить до зменшення або зникнення прибутку. В міру скорочення виробництва галузі зменшується ринкова пропозиція порівняно з попитом, у результаті чого ціни підвищуються, що спричинює ліквідацію збитковості і нормальне функціонування галузі.

Вирішальним чинником у цьому русі є покупці, які, образно кажучи, голосують за товари своїми грішми. Вони використовують гроші на купівлю тих товарів, які хочуть і можуть купити, декларуючи у такий спосіб свої потреби. Збільшення кількості бажаючих купити товар підвищує попит і служить сигналом для виробників про виробництво такого товару, а отже, і використання для цього своїх ресурсів. Важливу роль при цьому відіграє ціна, сигналізуючи про зміни у споживацьких запитах і викликаючи належну реакцію з боку підприємств. Впливаючи на ціни і доходи, зміни у споживацьких запитах диктують розширення одних галузей і скорочення інших. Таке коригування реалізується через переорієнтацію ресурсного ринку, оскільки процвітаючі галузі пред'являють більший попит на ресурси, а ті, де виробництво скорочується, зменшують на них попит. Це здійснюється, насамперед, під впливом конкуренції, через здатність нових фірм вступати у галузь з високими цінами, розширювати виробництво і одночасно знижувати ціни до рівня, що забезпечує нормальний прибуток. У цьому полягає так звана аллокаційна функція конкуренції.

Конкуренція виконує й таку важливу функцію, як інноваційна. У ринковій економіці на однорідну продукцію встановлюється єдина для усіх суб'єктів ринку ціна. За таких умов збільшити доход через підвищення ціни майже неможливо, бо покупці не будуть купувати дорожчу продукцію. Збільшити доходи можна, зменшуючи витрати виробництва, що дасть додатковий доход, оскільки товар буде продаватися за незмінною ціною. Але для цього необхідно удосконалювати технологічний базис виробництва, впроваджувати новинки техніки і технології, прогресивні форми організації виробництва. Ті, хто здійснює такі заходи, отримують додаткові доходи. Однак конкуренція робить їх короткостроковими, бо інші підприємці рано чи пізно почнуть застосовувати подібні заходи, і переваги у доходах зникнуть. У той самий час ті підприємці, які не зможуть такі заходи реалізувати, будуть витіснені з ринку. Тиск конкурентів і зростаюча пропозиція призводять до того, що ціни мають тенденцію до зниження, що відповідає інтересам споживачів. Отже, конкуренція виступає силою, що забезпечує науково-технічний і економічний прогрес. Відомий економіст, лауреат Нобелівської премії Ф. Хайек зазначив, що суспільства, які спираються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своїх цілей.

Конкуренція виконує і розподільну функцію. За умов ринкової конкуренції доход отримують лише ті суб'єкти економічної діяльності, які враховують запити споживачів і прагнуть до мінімізації витрат виробництва на основі науково-технічного прогресу. Тому і розподіл доходів здійснюється, насамперед, відповідно до результативності роботи. Інша справа, наскільки справедливий такий розподіл. Суперництво суб'єктів ринку породжує і посилює їх розшарування. У конкуренції беруть участь виробники, нерівні за економічною силою. Природно, що слабкіші не витримують тиску могутніших виробників і рано чи пізно розорюються. Суперництво спричинює поглиблення розриву в доходах сильних виробників і аутсайдерів. Тому конкуренція виступає силою, що поглиблює соціально-економічне розшарування членів суспільства.

Конкуренція здійснює у ринковій економіці ще одну важливу функцію — вона сприяє поєднанню приватних та суспільних економічних інтересів. Фірми та постачальники ресурсів для задоволення власних інтересів і збільшення власної вигоди розширюють виробництво та раціоналізують його. Цим самим вони сприяють задоволенню суспільних потреб споживачів. За умов конкуренції фірми застосовують най економнішу комбінацію ресурсів для виробництва даного обсягу продукту, бо це відповідає їх власній вигоді. Інакше вони втратять доходи, або розоряться. Такі умови відповідають також інтересам суспільства — адже економляться ресурси, підвищується ефективність їх використання. Отже, завдяки конкуренції максимізація фірмами своїх доходів спричинює максимізацію суспільного продукту, тобто сприяє узгодженню приватних інтересів із суспільними. Як зазначив А. Сміт, підприємці продають нам те, що ми хочемо і на вигідних для нас умовах не тому, що вони нас люблять, а тому, що люблять себе.

У ринковій економіці конкуренція виступає силою, що протидіє виникненню стійкої економічної влади окремих суб'єктів ринку. Цю її функцію називають контрольною. Виробники здійснюють економічну владу тоді, коли можуть впливати на ринку на ціни на свої товари, що дає їм можливість отримувати більші, порівняно з іншими, доходи. Конкуренція протидіє таким суб'єктам, обмежуючи їх прагнення до економічної влади. Однак практика ринкової економіки показує, що з її розвитком ця функція конкуренції істотно послаблюється, що сприяє руху ринкового господарства до монополії.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]