2. Структура ринку

Ринок — це складне утворення, що має розгалужену і складну структуру, її можна аналізувати за різними критеріями. За рівнем розвитку економічних свобод можна виділити вільні, або стихійні, та регульовані ринки. Вільним є ринок, на якому стихійна гра його сил не обмежується жодним втручанням держави або інших неекономічних чинників. На таких ринках діють одноособові власники невеликих підприємств, які створюють продукцію без будь-яких попередніх домовленостей з покупцями, тобто на невідомий ринок. Конкуренція між його суб'єктами не обмежується жодними позаекономічними чинниками. Реалізація створених товарів, як правило, здійснюється самими виробниками. Цей ринок розвивається стихійно, він саморегулюється. Такий тип ринку характерний для періоду розвитку так званого дикого капіталізму, або капіталізму вільної конкуренції.

Регульований ринок — це ринок, функціонування якого здійснюється під впливом держави. Він підпорядкований певному порядку, що закріплений правовими нормами і підтримується державою. Переважна частина благ, що реалізуються на ринку, створюється великими виробниками, причому значна їх частина — за попередніми замовленнями. Реалізація продукції відбувається, як правило, торговими посередниками. Здійснюється значна робота з формування попиту. Велика роль держави як фактора, що впливає на ринок.

Класифікацію ринків можна здійснювати за ступенем зрілості ринкових відносин. За цим критерієм виділяють ринки, що формуються, і розвинені ринки. До першого виду ринків належать ті, що перебувають у стадії становлення. Вони характеризуються недостатньо розвинутими формами обміну, великою часткою товарообміну (бартеру), нерозвиненою системою служб та організацій, що їх обслуговують, недосконалою законодавчою базою. Прикладом є ринок України, що перебуває у процесі становлення.

До розвинених належать ринки з досконалими формами обміну, розвинутою інфраструктурою, досконалою законодавчою базою, що регулює ринкові відносини. Це ринки, на яких висока культура як продавців, так і покупців, толерантне ставлення громадян до ринкових інституцій. Функціонування таких ринків підпорядковане реалізації не тільки економічних проблем суспільства, а й всебічному розвитку соціальної сфери. Такий вид ринків притаманний сучасним економічно розвиненим країнам.

Ринки розрізняють і за територіальною ознакою. Це місцеві, регіональні, національні та світові ринки. Місцевим є ринок, що розташований на певній території, у межах певних населених пунктів. Регіональний ринок охоплює територію певних адміністративних одиниць, що мають спільні історичні, географічні та інші риси. Національним є ринок, межами якого є державні кордони країни. Однією з його ознак є те, що обмін здійснюється за національною валютою. Сукупність національних ринків, пов'язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами, представляє світовий ринок. Обмін на ньому здійснюється за допомогою світових грошей, якими раніше було золото, а за сучасних умов виступають деякі національні (наприклад долар США) або міжнародні валюти (євро).

Одним з критеріїв класифікації ринків є відповідність їх функціонування чинному законодавству. Згідно з цим критерієм розрізняють легальні і нелегальні, або тіньові, ринки. Легальними є ринки, що функціонують згідно з чинним законодавством країни. Це означає, що відносини на такому ринку є прозорими, регулюються законодавчими актами та підлягають контролю з боку як держави, так і громадських організацій. Нелегальні ринки — це ринки, що функціонують з певними порушеннями чинного законодавства. Вони включають два види — сірий та чорний ринки. Перший пов'язаний із торгівлею товарами, що законодавством дозволені до обміну, але здійснюваною з порушенням правил такої торгівлі — відсутність ліцензій, патентів, несплата податків та інших платежів. Чорний ринок — це підпільна торгівля предметами, що заборонені законом. Так, згідно з Цивільним кодексом України передбачено кримінальне покарання за збут зброї, боєприпасів, вибухівки, наркотичних засобів, психотропних речовин. Наявність нелегального ринку пов'язана з такими соціальне небезпечними явищами, як шахрайство, крадіжки, незаконне збагачення. Важливим важелем обмеження нелегальних ринків є правоохоронна діяльність.

Одним з найпоширеніших критеріїв класифікації ринків є економічне призначення об'єктів ринку. За цим критерієм виділяють три групи ринків: споживчих товарів і послуг, чинників виробництва і фінансовий. Одним з найдавніших є ринок споживчих товарів та послуг. Він включає продовольчі та непродовольчі товари, побутові, комунальні, транспортні та інші послуги. Найхарактернішою ознакою є те, що його об'єкти призначені для задоволення особистих потреб людей. Цей ринок представлений широкою мережею торгових об'єктів, пов'язаних із реалізацією споживчих товарів та послуг.

Другою групою ринків за цією ознакою є ринки чинників виробництва. Об'єктами купівлі-продажу на цих ринках є земля, засоби виробництва та робоча сила. За умов постіндустріального суспільства з'явився ще один специфічний об'єкт цієї групи ринків — науково-технічні розробки та інформація. Відповідно розрізняють і чотири види ринків цієї групи. Ринок землі включає такий економічний ресурс, як земля. Тут величезну роль відіграє географічний фактор і обмеженість землі, тому ринки своєрідні для кожної країни. Другим видом є ринки засобів виробництва, їх об'єктом є товари виробничого призначення: машини, механізми, устаткування, сировинні та енергетичні ресурси, будівлі, споруди тощо. Його характерною рисою є різноманітність товарів, що зумовлює потребу в широко розвинутій інфраструктурі.

Третім видом ринків цієї групи є ринки праці або робочої сили, їх специфічний товар — праця, або робоча сила. Ринок праці характерний для розвинутого товарного виробництва, коли створюються умови, за яких людина як власник праці може надавати її у платне користування наймачеві. Це ринок, де зводяться продавці та покупці праці. Тут кожен Індивід має право вільного продажу своєї праці за власним вибором і бажанням, на основі угоди з наймачем.

Ринок технічних розробок та інформації є ринком, предметом якого виступають об'єкти інтелектуальної власності: науково-технічна продукція, технічні засоби інформації, інформативні системи. Важливою складовою є інновації, що включають винаходи, які забезпечують технологічне удосконалення виробничих процесів або досягнення нових ознак уже існуючих товарів. Усе більшого значення набувають на цьому ринку засоби програмного забезпечення.

Третю групу ринків за ознакою економічного призначення їх об'єктів становлять фінансові ринки. Це сфера, де купуються та продаються фінансові ресурси — гроші та цінні папери. Він є сукупністю ринкових інституцій, що спрямовують потік грошових коштів від власників до позичальників. Його головною функцією є акумуляція та перерозподіл тимчасово вільних грошових коштів для інвестування в економіку. Саме завдяки фінансовому ринку тимчасово вільні грошові кошти перетворюються на капітал, що активно функціонує у сфері економіки, приносячи доход як їх власникам, так і позичальникам. Його роль за сучасних умов надзвичайно велика, бо практично немає жодного виду господарської діяльності, яка б не була опосередкована фінансовими ресурсами. Тому стан цього ринку виступає барометром стану усієї економіки, оскільки він надзвичайно чутливий до будь-яких змін у ній.

Фінансовий ринок включає два види ринків — капіталу та цінних паперів, або фондовий. Об'єктом ринку капіталу є гроші, що надаються у позику. Угоди на ньому здійснюються у формі кредитних операцій, Другим видом ринків цієї групи є ринки цінних паперів, або фондові. Це ринки, об'єктом купівлі-продажу яких є цінні папери — акції, облігації, векселі та інші види грошових зобов'язань. Особливим елементом фінансового ринку є валютний ринок, на якому відбувається обмін національної валюти на іноземну.

Названі три групи ринків тісно взаємопов'язані, функціонують у нерозривній єдності. Рівновага в економіці забезпечується тоді, коли на кожному ринку досягається рівновага.

Класифікація ринків здійснюється і за іншими ознаками. За обсягом угод, що укладаються на ринку, розрізняють оптові (гуртові) та роздрібні ринки. За галузевою ознакою виділяють ринки різних товарів, наприклад, автомобільний, зерновий, нафтовий, дорогоцінних металів, побутової техніки тощо.