Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экономтеория.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
1.9 Mб
Скачать

Розділ 5. Основи саморегулювання ринкової економіки

1. Попит і його детермінанти;

2. Пропозиція та її детермінанти;

3. Ціна у ринковій економіці;

4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки;

5. Суперечності механізму саморегулювання ринкової економіки;

Нормальне функціонування ринкової економіки передбачає постійне підтримання певної відповідності суспільними потребами та економічними між ресурсами, необхідними для виробництва благ, якими задовольняються потреби.

Його механізм неоднаковий для різних економічних систем. У командно-адміністративній економіці узгодження здійснюється єдиним органом, роль якого, як правило, виконує держава. Саме вона вивчає обсяг по-підлягають задоволенню, та розподіл економічних ресурсів між різними видами створюваних благ. У ринковій економіці такого органу не має. Кожен її суб'єкт самостійно розв'язує проблему використання своїх ресурсів для створення благ та їх реалізації. Але це не усуває необхідності узгодження потреб і ресурсів у межах усієї економіки. Тому потрібен механізм, здатний забезпечити таке узгодження. Головну роль у ньому відіграє ринок з допомогою таких факторів, як попит, пропозиція, ціна та конкуренція.

Їх взаємодія і створює той механізм узгодження потреб та економічних ресурсів, який є механізмом саморегулювання ринкової економіки. Він означає, що встановлення певної відповідності, взаємозв'язку між різними складовими економіки здійснюється силами самої економіки, без втручання зовнішніх щодо неї факторів, насамперед держави. Розглянемо складові цього механізму та їх взаємодію.

1. Попит і його детермінанти

У ринковій економіці блага виступають у вигляді товарів, придбати які можна шляхом обміну на ринку. Щоб задовольнити свої потреби, люди купують необхідні блага. Цим створюється з боку покупців бажання придбати певну кількість благ. Але одного бажання для придбання благ на ринку недостатньо. Потрібно ще оплатити благо і лише після цього його можна використати для задоволення потреби. Оплата товару пов'язана з його ціною, бо за інших рівних умов кількість товару, яку бажає придбати покупець, буде залежати від ціни товару.

Кількість продукту, яку покупець бажає і може придбати за певною ціною із можливих протягом певного періоду часу, і називається попитом. В його основі лежать потреби, але лише такі, які їх суб’єкт здатен оплатити, тобто платоспроможні потреби. Тому попит показує ту кількість продукту , яку покупці здатні оплатити зі своїх потреб.

Отже, попит насамперед розглядається з точки зору вигідності ціни і показує кількість продукту, яку споживачі будуть купувати за різними можливими цінами.

Існування закону попиту зумовлено такими факторами, які в економічній теорії дістали назву принципу спадної корисності, ефекту доходу і ефекту заміщення.. Дійсно, щоденна практика переконливо показує, що люди, як правило, купують товару більше саме за низькою ціною, ніж за високою.

Ціна є тим бар'єром, що визначає кількість продукту, що купується. Якщо вона дуже висока, то взагалі відбиває бажання купувати товар. Низька ціна, навпаки, посилює прагнення - придбати товару якомога більше. Існування такої залежності підтверджується і таким явищем, як періодичні розпродажі товарів за зниженими цінами з метою збільшити попит покупців.

Чинником, що впливає на закон попиту, виступає і ефект доходу. Він показує залежність між реальним змістом доходу і цінами продуктів, що купуються за його рахунок. За нижчої ціни покупець може дозволити собі придбати більшу кількість даного продукту, не відмовляючись одночасно від придбання інших продуктів.

Отже, зниження ціни товарну збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він може купити більшу, ніж за вищої ціни, кількість даного продукту. Отже, його попит зросте. Вища ціна призводить до протилежного результату.

Закон попиту перебуває і під впливом ефекту заміщення. Останній полягає в тому що із зниженням ціни у, споживача з'являється стимул придбати дешевші товари, замість , аналогічних, але дорогих. Якщо, наприклад, ціна на масло зростає, а ціна на маргарин залишається незмінною), то споживач, який раніше купував масло, тепер переключається на придбання маргарину, який при аналогічній з маслом корисності для споживача стає дешевшим, а отже вигіднішим для нього. Він замінить масло, що стало для нього дорогим, на маргарин і цим збільшить реальне значення свого грошового доходу. В цьому випадку ефект заміщення поєднується з ефектом доходу, бо, замінивши масло на маргарин, покупець має можливість придбати певну кількість альтернативного продукту.

На ринку, як правило, виступають багато покупців, кожен з яких пред'являє певний попит. Сумарна величина попиту усіх покупців однорідного товару на певному ринку протягом певного часу називається ринковим попитом. Він, як і індивідуальний попит, насамперед, залежить від ціни. Але, на відміну від індивідуального попиту, на ринковий попит впливають й інші чинники. Якщо на ринку з'явиться більше покупців, то при незмінній ціні товару вони, куплять його більше, тобто попит на даний товар зросте. Ті чинники, що впливають на попит при незмінній ціні, називаються неціновими детермінантами. Вони різноманітні. Але в кожній країні на певному етапі розвитку головні чинники попиту — економічні. До них належать кількість споживачів на ринку, смаки споживачів рівень доходів споживачів, ціни на взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари, очікування щодо змін цін та доходів.

При незмінній ціні попит на певний товар, насамперед, залежить від кількості покупців на ринку. .Якщо їх кількість зростає, то відповідно і товарів вони купують більше. При зменшенні кількості покупців попит зменшується.

Істотним чинником попиту є смаки. споживачів. Це, насамперед, їх уподобання, що формуються рекламою та модою. Якщо з якихось причин товар стає модним, це значно збільшує кількість бажаючих придбати його, і попит підвищиться. Із зміною моди попит на цей товар істотно падає. Надзвичайно важливу роль відіграє реклама, впливаючи на психологію споживача, виховуючи у нього бажання за будь-яких обставин придбати рекламований товар.

Суперечливим неціновим чинником попиту є доход споживачів. Його збільшення, як правило, спричинює підвищення попиту, бо з'являється можливість купувати певні блага в більшій кількості. Очевидно, існує й протилежне явище: зменшення доходу супроводжується зменшенням придбання певних товарів. Такі товари, попит на які змінюється у прямій залежності від зміни доходу, називаються нормальними товарами.

На попит впливає і такий чинник, як очікування споживачами зміни цін і доходів. Якщо в майбутньому передбачається підвищення цін на певний товар, то це, за інших рівних умов, викличе збільшення допиту на нього у даному періоді. І навпаки, очікування майбутнього, зниження цін позначається на зменшенні попиту на товар у поточному періоді. Подібна ситуація і з очікуванням змін у доходах. Якщо споживач передбачає збільшення свого доходу у майбутньому періоді, це стимулює його до збільшення його витрачання у поточному періоді, а отже й підвищує попит на товари, які він купує.

Отже, на попит впливають дві групи чинників - цінові та нецінові. Залежно від цього розрізняють поняття зміни величини попиту і зміни в попиті.

Збільшення або зменшення попиту залежно від зміни ціни за інших рівних умов і називається зміною величини попиту.

Попит характеризується ще однією ознакою, що називається еластичністю попиту. Вона пов'язана з різною мірою впливу того чи іншого чинника на кількісну зміну попиту.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]