5. Банки і банківська система

Одним з найважливіших суб'єктів фінансового ринку є банк. Це кредитно-фінансова установа, що здійснює функції посередника у платежах та кредитах, а також емісію грошей і цінних паперів. Без розвинутої мережі банків ринкова економіка не може нормально функціонувати, адже банки виконують дуже важливі функції.

По - перше, вони підтримують у робочому стані системи грошових розрахунків між суб'єктами економічної діяльності, здійснюючи прийом депозитів на їх поточні рахунки і переведення їх через використання чеків та інших форм безготівкових платежів. Банки, по суті, є розрахунковими центрами, бо переважна частина розрахунків між суб'єктами економіки здійснюється саме через них.

По-друге, банки виступають посередниками у кредитах, що дає змогу перетворювати заощадження домогосподарств і юридичних осіб на інвестиції і цим істотно впливати на розвиток економічної діяльності. По-третє, банки надають своїм клієнтам такі важливі послуги, як обмін валют, фінансування зовнішньоекономічної діяльності, робота на оптових ринках грошових ресурсів, надання широкого спектра консалтингових послуг у фінансовій сфері.

Свої функції банки здійснюють через два види операцій — пасивні і активні. Пасивними називаються операції, через які банки формують свої ресурси для здійснення операцій із залучення грошових коштів у розпорядження банку, формування кредитних ресурсів. До пасивних операцій належать такі: формування статутного фонду банку за рахунок внесків засновників, продаж власних цінних паперів банку, залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб у вигляді депозитів (вкладів) та ощадних рахунків, одержання кредитів від центрального банку, рефінансування одержаного прибутку.

Активні операції — це операції із розміщення банками наявних у їх розпорядженні ресурсів, їх поділяють на кредитні (обліково-позичкові) інвестиційні (операції з цінними паперами) та трансформаторні Кредитні операції — це надання банками грошових позик. До них належать вексельні та лізингові операції. Вексельна операція — закупка банками векселів у компаній і видача позики під вексель. Такі операції називаються ще дисконтуванням , або обліком векселів. Лізингові операції — це угоди, при яких один учасник (лізингодавець) за дорученням іншого учасника (лізингоотримувача) вступає в угоду з третім учасником щодо придбання у нього майна за кошти лізингодавця і передачу його у платне користування лізингоотримувачу. В Україні такі операції регулюються Законом «Про лізинг».

Другу групу активних операцій складають інвестиційні операції. Це операції з цінними паперами, або фондові операції. До них належать: придбання цінних паперів для власного портфеля з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів чи відсотків, купівля, збереження та продаж цінних паперів за дорученням клієнтів. До цього виду належать і довірчі, або трастові, операції, суть яких у тому, що довірена особа (банк) на підставі укладеного договору набуває відповідні права і виступає розпорядником майна. Ще одним видом цієї групи операцій є факторингові. Це операції із придбання та уступки грошових вимог, передачі права на стягування боргів та ведення бухгалтерського обліку за дорученням клієнта.

Банки виконують і трансформаторні операції із переведення іноземної валюти та золота з однієї країни до іншої.

Банки, як правило, є комерційними організаціями, метою діяльності яких є одержання прибутку, який називається маржою і є результатом здійснення банком як активних, так і пасивних операцій. Джерелом маржі є, по-перше, доход від надання у позику власного капіталу банку, по-друге, різниця між сумою платежів, стягнених з позичальників банку, та сумою, виплаченою банком своїм вкладникам, і, по-третє, доход від операцій з цінними паперами.

У будь-якій країні функціонують різні банки, які у взаємодії формують банківську систему. За умов ринкової економіки така система є дворівневою. Після одержання незалежності почалося формування такої системи і в Україні. Початок його було покладено прийняттям у березні 1991 р. Закону «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якого на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР було утворено Національний банк України (НБУ), який і став першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Основними завданнями НБУ є, по-перше, обґрунтування та здійснення грошово-кредитної політики держави, а по-друге, регулювання роботи юридичних осіб, що здійснюють видачу кредитів від свого імені за рахунок вкладів або інших поворотних коштів, отриманих від фізичних та юридичних осіб.

Для реалізації названих завдань на НБУ покладено такі основні функції:

1) емісія грошей та організація їх обігу;

2) кредитор останньої надії для комерційних банків (це подання НБУ поміч банкам, що перебувають на меж банкрутства, щоб запобігти паніці). Прикладом може бути прийнята НБУ у березні 1995 р. постанова «Про невідкладні заходи щодо фінансового оздоровлення комерційних банків та відновлення їх ліквідності і платоспроможності»);

3) організація розрахунків між банками;

4) обслуговування державного боргу країни;

5) проведення операцій на ринку цінних паперів і валютному ринку;

6) видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій і контроль за діяльністю цих банків.

Другий рівень банківської системи України складають комерційні банки та інші банківські установи, які за умови здорової конкуренції покликані задовольнити потреби юридичних і фізичних осіб щодо банківських послуг і створити сприятливі умови для економічного розвитку країни. Комерційний банк. — це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам усіх галузей і сфер економіки. Це головна ланка кредитної системи. Комерційний банк забезпечує широкий комплекс різноманітних банківських послуг.

Банківська система України на кінець 2001 р. включала 189 банків. Серед них 2 банки державні — Ощадний банк і Укрексімбанк, 162 банки — акціонерні товариства (118 — відкриті і 44 — закриті), 25 банків — товариства з обмеженою відповідальністю, 28 банків України мали у своєму складі іноземний капітал, серед них 6 банків із стовідсотковим іноземним капіталом. Сплачений статутний фонд діючих комерційних банків у гривневому еквіваленті склав 4,6 млрд. грн..