- •1. Виникнення і основні етапи розвитку економічних знань
- •2. Предмет економічної теорії
- •3. Методи економічних досліджень.
- •4. Функції економічної теорії. Економічна політика
- •Розділ 2. Суть, структура та типи економічних систем
- •2. Поняття економічної системи
- •3. Продуктивні сили суспільства
- •4. Система економічних відносин суспільства
- •5. Типи економічних систем
- •Розділ 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
- •2. Типи економічних зв'язків та виробництва
- •3. Товар і його властивості
- •4. Виникнення, суть та функції грошей
- •Розділ 4. Ринок і його інфраструктура
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування;
- •2. Структура ринку;
- •3. Інфраструктура ринку;
- •1. Поняття ринку і умови його функціонування
- •2. Структура ринку
- •3. Інфраструктура ринку
- •Розділ 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
- •1. Попит і його детермінанти
- •2. Пропозиція та її детермінанти
- •3. Ціна у ринковій економіці
- •4. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки
- •5. Суперечності механізму саморегулювання ринкової економіки
- •Розділ 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки;
- •2. Економічні функції держави;
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку;
- •1. Необхідність і суть державного регулювання ринкової економіки
- •2. Економічні функції держави
- •3. Методи державного впливу на ринкову економіку
- •Розділ 7. Основні риси і закономірності перехідної економіки та її особливості в Україні
- •1. Поняття перехідної економіки
- •2. Сутність перехідного періоду від командної до ринкової економіки
- •3. Роздержавлення власності у перехідній економіці
- •4. Демонополізація економіки у період ринкової трансформації
- •5. Структурна перебудова економіки України
- •Частина II. Мікроекономіка
- •Розділ 8. Підприємництво і підприємство (фірма)
- •1. Суть підприємництва та умови його здійснення
- •2. Організаційні основи підприємництва в Україні
- •3. Підприємство (фірма) і його види
- •4. Капітал як матеріальна основа підприємництва
- •Розділ 9. Трудові відносини. Заробітна плата
- •1 Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції;
- •3. Організація заробітної плати;
- •1. Ринок праці та його особливості
- •2. Суть заробітної плати та її функції
- •3. Організація заробітної плати
- •Розділ 10. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Суть витрат виробництва та їх види;
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах;
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання;
- •1. Суть витрат виробництва та їх види
- •2. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •3. Прибуток, його норма і напрями використання
- •Розділ 11. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
- •1. Загальні принципи ціноутворення;
- •2. Основні моделі ринку.
- •1. Загальні принципи ціноутворення.
- •2. Основні моделі ринку
- •Лекція 12. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •1. Аграрні відносини та їх особливості
- •2. Рентні відносини і форми земельної ренти.
- •3. Агропромисловий комплекс (апк), його структура і функції
- •4. Аграрна реформа в Україні
- •Частина III. Макроекономіка
- •Розділ 13. Національна економіка. Основні макроекономічні показники
- •1. Поняття національної економіки
- •2. Національний (суспільний) продукт і проблеми його грошового виміру
- •3. Поняття та способи обчислення валового внутрішнього продукту (ввп)
- •4. Система національних рахунків
- •Лекція 14. Макроекономічний аналіз: сукупний попит і сукупна пропозиція
- •1. Поняття макроекономічного аналізу
- •2. Визначення сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •3. Споживання і заощадження та їх функції
- •4. Інвестиції, їх види та детермінанти.
- •5. Макроекономічна рівновага і модель мультиплікатора
- •Розділ 15. Грошовий обіг і кредитна система
- •1. Поняття грошової системи
- •2. Попит на гроші
- •3. Пропозиції грошей
- •4. Ринок грошей. Суть і види кредиту
- •5. Банки і банківська система
- •6. Ринок цінних паперів
- •7. Грошово-кредитна політика держави
- •Розділ 16. Фінансова система і фіскальна політика
- •1. Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці
- •2. Державний бюджет і бюджетний дефіцит
- •3. Податки і податкова система
- •4. Фіскальна політика держави
- •Розділ 17. Економічне зростання та економічна нестабільність
- •1. Економічне зростання і його типи
- •2. Циклічні коливання ринкової економіки та їх причини
- •3. Безробіття, його типи та наслідки
- •4. Інфляція: суть, види, причини і наслідки
- •Розділ 18. Соціальний прогрес і стабілізаційна політика держави
- •1. Поняття соціального прогресу і його напрями
- •2. Рівень життя та його показники
- •3. Соціальний захист населення
- •4. Стабілізаційна політика держави: кейнсіанський та монетаристський підходи
- •Частина IV. Сучасне світове господарство
- •Розділ 19. Світове господарство та його еволюція
- •1. Поняття світового господарства та етапи його розвитку
- •2. Міжнародний поділ праці та його особливості за сучасних умов
- •3. Міжнародна торгівля та її особливості на сучасному етапі
- •4. Міжнародний рух капіталів
- •5. Міжнародна міграція робочої сили
- •6. Сучасні міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7. Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом
- •Розділ 20. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика;
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації;
- •1. Міжнародні валютні відносини і міжнародні валютні системи
- •2. Валютний ринок і валютна політика
- •3. Міжнародні кредитні відносини та міжнародні фінансові організації
Розділ 3. Форми організації суспільного виробництва. Гроші
1. Технологічні можливості суспільства;
2. Типи економічних зв'язків та виробництва;
3. Товар і його властивості;
4. Виникнення, суть та функції грошей
Існування людського суспільства пов'язано із задоволенням потреб створеними у процесі виробництва благами. Останнє передбачає використання певних ресурсів. Щоб узгодити потреби із наявними ресурсами, у кожному суспільстві виробництво виступає у певній організаційній формі. З'ясування цих форм почнемо з аналізу наявних ресурсів суспільства.
1. Технологічні можливості суспільства
Економічними ресурсами називають природні, людські та створені людиною ресурси, що використовуються для виробництва матеріальних і нематеріальних благ. Частина економічних ресурсів, задіяна у виробництві, називається чинниками виробництва. Останні можна поділити на матеріальні ресурси, або речові фактори виробництва, до яких належать земля і капітал, а також людський ресурс, або особистий чинник виробництва — це праця і підприємницька діяльність. Остання є необхідним чинником ринкової економіки.
Найхарактернішою рисою економічних ресурсів є їхня обмеженість або рідкість. У природі є певна кількість ресурсів, які можна використати у господарській діяльності. У кожний даний момент у будь-якому суспільстві є певна кількість земель, що можуть бути використані для сільськогосподарського виробництва. Це стосується корисних копалин і засобів праці. Звідси випливає, що у кожний певний період обмеженим є і обсяг виробництва благ, якого можна досягти за допомогою наявних економічних ресурсів. Якщо у виробництві задіяні усі наявні у суспільстві ресурси, то таку ситуацію називають повною зайнятістю. При цьому важливу роль відіграють правові норми та звичаї, бо саме ними визначаються критерії придатності ресурсів для застосування. Так, наприклад, при використанні такого ресурсу, як людська праця, законодавчо встановлюються вікові межі, що визначають можливість використання даного ресурсу.
Безмежність потреб суспільства зумовлює необхідність при виробництві благ обирати, яким потребам віддати перевагу, тобто які блага виробляти, а від яких відмовитись, бо усі потреби при обмеженості ресурсів задовольнити неможливо. Єдине, що залишається, це досягти найбільш можливого задоволення даних потреб суспільства.
Ефективність, або ефект, економічної діяльності – це результат, який тією чи іншою мірою відповідає меті, поставленій у суспільному виробництві.
Найхарактерніша ознака ефективності — економія витрат речових та особистих чинників на виробництво одиниці продукції. Зростання ефективності виробництва виявляється у скороченні витрат на одиницю продукту або у збільшенні кількості продукту на незмінну величину витрат ресурсів. Тобто динаміка ефективності виробництва характеризує проблему «затрати — випуск», яка розкриває зв'язок між ресурсами, що використовуються у виробництві, та виробленими благами. Підвищення ефективності виробництва з точки зору розподілу "Обмежених ресурсів означає таку комбінацію їх використання, яка дозволяє одержати максимальний обсяг продукції. Тобто це означає досягнення оптимального обсягу виробництва. Такий варіант досягається суспільством тоді, коли будь-яке збільшення виробництва одного продукту можливе лише при скороченні виробництва іншого продукту. В такому випадку суспільство буде перебувати на межі виробничих можливостей. Розглянемо це на такому умовному прикладі. Припустимо, що у суспільстві виробляються два види благ — зерно та верстати. У такій ситуації зерно уособлює споживчі блага, що використовуються для задоволення особистих потреб людей, а верстати — це блага виробничого призначення. Для виготовлення цих видів благ використовуються усі наявні ресурси суспільства. При цьому на кожну одиницю створюваних благ використовується мінімальна кількість ресурсів, тобто виробництво функціонує ефективно. Технологічний базис виробництва залишається незмінним, підвищити ефективність виробництва неможливо.
При таких припущеннях виявляється, що суспільство повинно зробити вибір, яку комбінацію створюваних благ застосовувати. Оскільки всі ресурси повністю задіяні у виробництві, то збільшити виробництво зерна можна лише за умови зменшення виготовлення верстатів і навпаки. Комбінації виробництва зерна та верстатів можуть бути різними. Вони розмішуються між двома крайніми варіантами. Якщо усі ресурси використовувати для виробництва зерна, то верстатів виробляти не можна, і навпаки, при використанні усіх ресурсів для виготовлення верстатів виробництво зерна буде дорівнювати О. Альтернативні варіанти виробництва зерна та верстатів можна показати на прикладі наведеної нижче таблиці.
Таблиця 1 Альтернативні можливості виробництва
Варіанти |
Види благ |
|
зерно (млн. т) |
верстати (тис. шт.) |
|
А |
25 |
0 |
Б |
22 |
1 |
В |
17 |
2 |
Г |
10 |
3 |
д |
0 |
4 |
Дані цієї таблиці можна показати і на графіку.
Зерно (млн.т)
Рис. 1. Крива виробничих можливостей
Кожна точка цієї кривої показує максимально можливе виробництво зерна та верстатів за даної кількості ресурсів та рівня технологічного розвитку. Ця крива називається межею виробничих можливостей. Вона дозволяє дати строге визначення обмеженості ресурсів. Будь-яка точка, що лежить справа від кривої виробничих потужностей, означає недосяжну комбінацію виробництва хліба і верстатів. Такою, наприклад, є точка Е, бо при виробництві 4 тис. верстатів не можна одночасно виробити 17 млн. т зерна. У той самий час будь-яка точка ліворуч кривої виробничих можливостей означає досяжну комбінацію виробництва зерна і верстатів, але за такої ситуації не всі ресурси будуть використані, і виробництво, з точки зору їх використання, буде неефективним.
Межа виробничих можливостей означає той фундаментальний економічний факт, що за наявних технологічного рівня та обсягу економічних ресурсів економіка може виробити лише певні максимальні кількості кожного продукту. Вона ілюструє той загальний факт, що люди завжди обирають між обмеженими можливостями.
Чи може суспільство змінювати свої виробничі можливості? Відповідь на це запитання буде позитивною за двох умов. По-перше, розширення виробничих можливостей суспільства можна досягти, залучаючи у виробництво нові економічні ресурси. Якщо, наприклад, будуть освоєні нові поклади корисних копалин, це дозволить за їх рахунок збільшувати виробництво нових продуктів, а отже й обсяги виробленої продукції. Такий шлях нарощування обсягу виробництва називається екстенсивним і носить обмежений характер, бо можливості залучення нових ресурсів у виробництво; як правило, небезмежні.
По-друге, збільшувати обсяги виробництва можна іншим шляхом, а саме — раціональніше, ефективніше використовуючи наявні ресурси. Це означає отримання кращої віддачі з кожної одиниці використовуваних ресурсів. Але необхідною умовою при цьому є науково-технічний прогрес, що дозволяє створювати продуктивніші засоби виробництва, досконаліші технологічні схеми, раціональнішу організацію виробництва. Такий шлях розширення виробничих можливостей суспільства називається інтенсивним. Саме таким шляхом люди певною мірою долають обмеженість ресурсів і збільшують обсяги виробництва продукції. Але це не означає, що обмеженість ресурсів долається остаточно. У кожний даний момент будь-яке суспільство знаходиться у світі обмежених ресурсів і постійно має здійснювати вибір між різними варіантами їх використання для задоволення своїх потреб.