IV. Стратегія пошукових телефонних дзвінків.

1. Підготовка. Слід розробити сценарій розмови заздалегідь. Подумайте про роботу:

• якого роду робота може вам підійти;

• з чим вона може бути пов'язана;

• яких навичок вона потребує. Подумайте про роботодавця:

• чи є значною ця фірма, чим вона займається;

• звідки може з'явитися вакансія;

• з ким можна зв'язатися: з відділом кадрів, з менеджером, з керівником.

Подумайте про себе.

Згадайте свою трудову біографію. Що слід підкреслити? У чому може бути зацікавленим роботодавець? Що він скаже? Зробіть необхідними помітки - вони можуть виявитися корис­ними.

2. Довідайтеся про ім'я. Обов'язково з'ясуйте заздалегідь, хто конкретно відповідає в даній організації за підбір нових працівників вашої спеціальності.

3. Переборення заслону.

Важливо не лише знати, до кого звернутися, необхідно от­римати можливість реально поговорити з цією людиною. По­старайтесь не розкривати мету звернення завчасно - відповідь майже завжди буде негативною, а розмова - завершеною. Якщо секретар запитує про мету дзвінка, найрозумніше відпо­вісти, що це дзвінок, пов'язаний з прийомом на роботу, чи з питання, яке можна обговорити тільки з адресатом дзвінка. Якщо вам відповідають, що адресат дзвінка зайнятий чи його немає на місці, не погоджуйтесь на розмову з іншим абонен­том: запитайте, коли потрібний вам співробітник повернеть­ся і передзвоніть у вказаний час.

4. Вміння подати себе.

Мета пошукового дзвінка - завоювати інтерес роботодав­ця, викликати у нього бажання зустрітися з вами і отримати більше відомостей про вас.

Розпочинаючи телефонну розмову, слід звернутися до ро­ботодавця по імені, представитися і розіграти "заготівку". Вона полягає в короткому повідомленні про позитивні якості шука­ча роботи - його досвід, кваліфікацію, інтереси, павички, здібності. Розповідь повинна звучати цікаво і в позитивному тоні. Не занижуйте свої здібності - це не час для скромності.

Потрібно пояснити співбесіднику причину дзвінка, наприк­лад: "Сергій Петрович Гладченко сказав, що вам потрібний слю­сар". Це є доказом того, що ви телефонуєте не "на удачу", а володієте якоюсь первинною інформацією. Не можна говори­ти: "Я телефоную, сподіваючись на випадок" чи "на удачу". Також не можна зізнаватися, що ім'я роботодавця ви знайшли в телефонному довіднику. Ви взагалі не повинні говорити, що телефонуєте з метою дізнатися, чи немає якої-небудь роботи.

5. Наполягайте.

Дайте роботодавцю подумати. Постарайтесь отримати згоду роботодавця на ознайомлення з вашими автобіографією і резюме.

Запитайте, чи знає роботодавець про можливі вакансії в інших відділах чи фірмах.

6. Завершіть розмову ввічливо і в позитивному настрої.

Наприкінці розмови подякуйте своєму співбесіднику за

витрачений час і допомогу. V. Схема резюме.

1. П.І.Б., рік народження (вік), контактні телефони (до­машній і (чи) робочий).

2. Мета (навіщо ви звертаєтесь у дану фірму, яку роботу шукаєте).

3. Досвід роботи (у зворотньому хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця роботи) за схемою:

• дата початку роботи - дата закінчення роботи;

• назва фірми і сфера її діяльності;

• назва вашої посади, кількість підлеглих (якщо вони були);

• опис ваших посадових функцій, рівень відповідальності і повноважень;

• приклади конкретних досягнень.

4. Освіта (у зворотному хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця навчання) за схемою:

• дата початку навчання - дата закінчення навчання;

• назва навчального закладу, факультет, спеціальність;

• присвоєна кваліфікація.

5. Додаткова освіта (курси, семінари, тренінги, стажування (за приведеною вище схемою).

6. Додаткові навички (ступінь володіння іноземними мова­ми, комп'ютером, наявність автомобіля, прав водія та ін.).

7. Ваші переваги (вкажіть декілька особистісних якостей, які відрізняють вас від інших і допомагають вам досягнути по­трібних результатів у роботі).

Це базові пункти. Можуть бути і додаткові пункти, наприк­лад, пункт про бажану зарплату. Але деякі менеджери з проблем персоналу ставляться до цього негативно.

2. Підготуйте матеріали для консультування однієї з кате­горій клієнтів.

Література

1. Методика и технологій работш социального педагога: Учебпое ікх-,обие для студ.

ВЬІСЩ. учебн. заведений / Б.Н.Алмазов, МАБеляева, Н.Н.Бессоїюва и др. Под ред. М.А.Галагузовой, Л.В.Мардахаева. - М.: Издат.цеїггр "Академия", 2002.

2. Психология социальной работьі: Уч. пособие / О.В.Боголюбова, Н.Л.Васи­льєва и др. Под обіц. ред. М.А.Гулиной - Спб.: Питер, 2004.

3. Словярь-справочник по социальной работе / Под ред. д-ра ист. наук проф. Е.И.Холостовой. - М.: Юрист, 2000.

4. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: Посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді. 4-а частина / За ред.А.Я.Ходорчук. - К.:ДЦССМ, 2003*

5. Техналогия социальной работн: Учебное пособие для студ.вьісш. учебн. заве­дений / Под ред. И.Г.Зайньшіева. - М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

6. Шакурова М.В. Методика и технология работьі социального педагога: Уч. пособие для студептов вьісш. пед. уч. заведений. - М.: Изд.центр "Акаде-мия", 2002.