2. Трудова дисципліна і обов’язки працівника.

Трудова дисципліна — це свідоме й сумлінне додержання працівниками порядку колективної праці.

Цей порядок передбачає ряд правил (вимог i обов’язків), яких повинен дотримуватись працівник.

Зазначені правила виявляють із таких правових актів :

- трудового договору, де визначені основні обов’язки працівника;

- Кодексу законів про працю, де у ст. 139 обов’язки працівника, зазначено, що працівники повинні працювати чесно, сумлінно i своєчасно виконувати розпорядження власника, додержуватися трудової i технологічної дисципліни, вимог законодавства про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника тощо;

- правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють на кожному підприємстві чи в установі i визначають вимоги до i працівників, що випливають з особливостей діяльності цього підприємства чи установи;

- функціональних обов’язків або посадових інструкціях конкретних працівників згідно з посадами, які вони займають;

- Статутів (Положень) про дисципліну, які регулюють особливі умови праці i передбачають особливі вимоги, що ставляться до працівника у зв’язку з цими умовами.

Трудова дисципліна забезпечується:

- створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної праці;

- свідомим ставленням до пращ;

- методами переконання i виховання;

- заохоченнями за сумлінну працю;

- заходами дисциплінарного і громадського впливу.

Зокрема, згідно за Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку, за успіхи у роботі до працівників можуть застосовуватися такі заохочення, як:

• оголошення подяки,

• видача премії;

- нагородження цінним подарунком або грамотою;

- занесення до Книги пошани або на Дошку пошани тощо.

За сумлінну працю працівникам можуть надаватися переваги при просуванні по службі, пільги соціально-культурного i житлово-побутового характеру (путівки до санаторіїв, поліпшення житлових умов тощо).

За трудові заслуги працівники можуть нагороджуватись орденами, медалями, нагрудними значками, їм можуть присвоюватись почесні звання тощо.

3. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарна вiдповiдальнiсть є одним із видів юридичної відповідальності. Вона являє собою врегульовані нормами трудового законодавства відносини між працівником i власником або уповноваженим ним органом, або вищестоящим у порядку підлеглості органом чи службовою особою з приводу скоєного дисциплінарного проступку i зводиться до накладення на працівника стягнення за місцем його роботи за порушення трудової дисципліни.

Дисциплінарна відповiдалънiстъ має всі загальні ознаки юридичної вiдповiдальностi, але її осо6ливостями є те, що вона:

- передбачена i врегульована нормами трудового законодавства;

- її підставою є наявність у діянні особи складу дисциплінарного проступку;

- її суб’єктами можуть бути лише особи, що знаходяться у трудових правовідносинах;

- до неї притягують, як правило, органи чи особи, яким надано право прийняття на роботу даного працівника, а в окремих випадках — органи, що є вищестоящими у порядку підлеглості.

Основні принципи дисциплінарної вiдповiдальностi визначені Кодексом законів про працю, а детально ці питання врегульовані правилами внутрішнього трудового розпорядку та Положеннями i Статутами про дисципліну.

Розрізняють загальну i спеціальну дисциплінарну вiдповiдальнiсть.

Загальна дисциплінарна вiдповiдальнiсть — це відповідальність згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Спеціальна дисциплінарна вiдповiдальвiсть — це відповідальність згідно з Положеннями i Статутами про дисципліну.

В основі цих видів дисциплінарної вiдповiдальностi лежать одній ті ж принципи. Разом з тим кожен з них має свої особливості, що стосуються сфери ТП, кола посадових осіб, уповноважених накладати дисциплінарні стягнення, i осіб, до яких вони застосовуються і підставами їх застосування, характеру стягнень, порядку їх застосування, оскарження тощо.

Так, дія правил внутрішнього трудового розпорядку поширюється на всі категорії працівників (крім тих, на кого поширюється дія Статутів або Положень про дисципліну) Це переважна більшість працівників Підприємств та установ, професорсько-викладацький склад вузів, працівників науково-дослідних установ, працівників тощо.

Наявність спеціальної дисциплінарної вiдповiдальностi пояснюється особливістю трудових функцій окремих груп працівників (наприклад, судді, прокурори, вихователі тощо) або можливістю особливо небезпечних наслідків неналежного виконання покладених на них трудових обов’язків (наприклад, диспетчери служби руху, машиністи локомотивів на залізничному транспорті тощо).

Дисциплінарні стягнення - це невигідні наслідки які повинен понести працівник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов’язків.

Згідно з ст. 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано або догану, або звільнення.

Але Статутами (Положеннями) про дисципліну можуть бути передбачені й iншi дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпПУ).

Наприклад, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України від 1 грудня 1991 року до прокурорсько-слiдчих працівників можуть застосовуватися i такі дисциплінарні стягнення, як:

- пониження у класному чині або посаді;

- позбавлення нагрудного знаку “Почесний працівник прокуратури України”;

- звільнення з позбавленням класного чину (ст. 9 Статуту).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень такий:

- дисциплінарні стягнення накладаються лише на працівників, винних у скоєннi дисциплінарного проступку;

- за загальним правилом дисциплінарні стягнення можуть накладатися лише особою або органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника;

- дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, i шести місяців з дня його споєння;

- до застосування дисциплінарного стягнення необхідно взяти письмове пояснення в порушника (при відмові дати пояснення — складається акт про таку відмову);

- за кожне порушення трудової дисципліни може бути накладене лише одне дисциплінарне стягнення;

- при обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості проступку, заподіяна ним шкода, обставини, за яких було вчинено проступок i попередня поведінка працівника;

- дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) i повідомляється працівникові під розписку протягом трьох днів з дня видання наказу.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.