Особливе місце займають соціальні відпустки. Серед них виділяють:

1. Відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю 70 днів до пологів і 56 після ( при ускладненні, народженні 2-х дітей – 70/70).

2. Відпустка по догляду за дитиною до 3-х років.

3. Відпустка жінкам, які усиновили дітей.

Надається також творча відпустка – 3 місяці надається для закінчення дисертації на здобування наукового ступеня кандидата наук, доктора наук – 6 місяців. Для написання підручника, монографії – 3 місяці.

Навчальні відпустки (ст.211 – 217 КЗпП) – це надання оплаченої відпустки в зв’язку з навчанням без відриву від виробництва.

Відпустка залежить від акредитації навчального закладу, курсів і форми навчання.

Відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку на вимогу працівника (ст.25 ЗУ “Про відпустки”). Неоплачувана відпустка за сімейними обставинами надається за наявності заяви працівника. Строк відпустки узгоджується, але не може перевищувати 15 календарних днів.

Власник зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Самостійна робота:

1. Підстави припинення трудового договору.

Припинення трудового договору - це закінчення його дії незалежно від причин та підстав. Дотримання вимог законодавства у питаннях припинення трудо­вого договору є важливою юридичною гарантією здій­снення громадянами їх конституційного права на пра­цю.

Перелік підстав припинення трудового договору наведений у ст. 36 КЗпП. До їх числа належать:

1) угода сторін (за угодою сторін може бути припи­нений трудовий договір, який укладався як на невизначений строк, так і на визначений);

2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову служ­бу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) підстави, передбачені контрактом;

5) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засуд­ження та відстрочки, виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем основної роботи або інше покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

6) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

7) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;

8) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колек­тивом органу;

9) направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію (ЛТП).