3. Поняття, зміст, сторони трудового договору, його види.

Трудовий договір - це угода між працівником, з однієї сторони, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншої.

За цією угодою працівник зобов'язується викону­вати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підпри­ємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заро­бітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зміст трудового договору складають його умови, що визначають права й обов'язки сторін. Розрізняють два види умов трудового договору залежно від порядку їх встановлення: 1) додаткові, що встановлюються за згодою сторін (наприклад, тривалість робочого часу) й 2) обов'язкові - це ті умови, без погодження яких договір вважається не укладеним. У трудовому договорі перед­бачаються найбільш важливі умови, зокрема, трудова функція працівника, місце роботи і посада, розмір заро­бітної плати та інше.

Закон дозволяє працівникові укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підпри­ємствах, установах, організаціях, якщо інше не перед­бачено законодавством, трудовим договором або уго­дою сторін.

Трудовий договір може бути:

а) безстроковим - укладається на невизначений строк;

б) строковий, що укладається:

• на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

• таким що укладається на час виконання певної роботи.

У тих випадках, коли в трудовому договорі строк його дії не обумовлюється, вважається, що він укладе­ний на невизначений строк. Строковий трудовий договір перетворюється в безстроковий, якщо після закін­чення раніше обумовленого строку трудові відносини продовжуються і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не проявили ініціативи для їх припинення.

Особливою формою трудового договору є конт­ракт, у якому строк його дії, права, обов'язки та відповідаль­ність сторін (у тому числі матеріальна), умови матері­ального забезпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Контракт — це особливий вид строкового трудового дого­вору, що укладається в письмовій формі. Контракт є під­ставою для видання наказу або розпорядження про зара­хування на роботу; інших документів, наприклад заяви, не потрібно.

Чим же відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

Перше, це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір може укладатися як в письмовій, так і в усній формі.

Друге, контракт укладається лише у випадках, прямо пе­редбачених законами України. Трудовий договір не має та­ких обмежень.

Третє, контракт може бути тільки тимчасовим, тобто це строковий договір. Трудовий же договір укладається на пев­ний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

Четверте, можливість передбачати в контракті додаткові (не передбачені чинним законодавством) обов'язки та права, як працівника, так і власника (уповноваженого органу).

Трудові правовідносини виникають одразу з прийняттям працівника на роботу.