Тема: 5. Основи сімейного права.

Самостійна робота:

.

План

1. Поняття і загальна характеристика сімейного права та сімейних правовідносин. Сім’я за сімейним законодавством..

2. Загальна характеристика Сімейного кодексу України

3. Шлюб за сімейним законодавством.

4. Права та обов’язки подружжя.

5. Права та обов’язки матері, батька і дитини.

6. Влаштування дітей позбавлених батьківського піклування.

Основні поняття: сімейне право, шлюб, шлюбний договір, материнство, батьківство, позбавлення батьківських прав, усиновлення, опіка та піклування, патронат.

1. Поняття і загальна характеристика сімейного права та сімейних правовідносин. Сім’я за сімейним законодавством.

Сімейне право - це система правових норм, спрямованих на врегу­лювання особистих немайнових та майнових відносин між подружжям, ба­тьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, опікунами, піклуваль­никами та підопічними, патронатними вихователями та їх вихованцями, інших сімейних відносин між членами сім'ї та родичами.

Систему сімейного права, його структуру складають окремі правові ін­ститути, норми, які перебувають у певній послідовності. Загальна частина містить норми, які стосуються усіх сімейних правовідносин, зокрема, що визначають засади та джерела їх правового регулювання, коло учасників, підстави застосування до сімейних відносин цивільного законодавства, а також аналогії закону чи аналогії права, порядок реалізації сімейних прав, обов'язків та механізм їх захисту. Особлива частина включає інститути, наприклад, шлюбу, материнства (батьківства), правового режиму майна подружжя, батьків та дітей, аліментів, форм виховання дітей, що залиши­лись без батьківської опіки та ін.

Законодавством України передбачені такі принципи сімейного пра­ва: • рівноправність громадян у сімейних відносинах; • рівноправність чоловіка і жінки у сімейних відносинах; • одношлюбство (моногамія); • свобода і добровільність вступу до шлюбу; • свобода в розірванні шлюбу;• державна турбота про материнство і дитинство, охорона їхніх інтересів, заохочення материнства; • взаємна турбота членів сім'ї один про одного.

Так, Конституція України проголошує: «Шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлю­бі» (ст. 51).

Загальна характеристика Сімейного кодексу України

Основний нормативно-правовий акт у сімейному законодавстві - Сі­мейний кодекс України (СКУ) від 10 січня 2002 р. (набув сили з 1 січня 2004 р.). Він складається з 7 розділів, 292 статей.

Сімейний кодекс України мас таку структуру:

Розділ І «Загальні положення» визначає поняття сім'ї, коло регульо­ваних Сімейним кодексом відносин, здійснення сімейних прав і виконання сімейних обов'язків, захист сімейних прав та Інтересів.

Розділ II «Шлюб. Права й обов'язки подружжя» визначає умови і порядок укладання шлюбу, особисті немайнові права і обов'язки подружжя, право власності подружжя, права й обов'язки подружжя зі взаємного утри­мання, шлюбний договір, порядок припинення шлюбу.

Розділ III «Права і обов'язки матері, батька і дитини» передбачає підстави виникнення прав і обов'язків батьків і дітей, особисті немайнові права батьків і дітей, права батьків і дітей на майно, обов'язки батьків і ді­тей із взаємного утримання (аліментні обов'язки),

Розділ IV «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклу­вання» визначає порядок усиновлення, порядок встановлення опіки і пік­лування, права й обов'язки опікунів і піклувальників, патронат над дітьми.

Розділ V «Права й обов'язки інших членів сім'ї» визначає особисті немайнові права й обов'язки інших членів сім'ї і родичів, обов'язки по утриманню інших членів сім'ї та родичів.

Розділ VI «Застосування Сімейного кодексу України до іноземців і осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав і між­народних договорів в Україні» визначає порядок укладання і розірвання шлюбів громадян України з іноземцями й іноземців в Україні, порядок між­народного усиновлення.

Розділ VII «Заключні положення» визначає порядок набуття чиннос­ті Сімейним кодексом України.

Отже цей кодекс регулює:

1) сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками й дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю і батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання;

2) сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом і внуками, правнуками, рідними братами й сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком,

3) сімейні особисті немайнові та (або) майнові від­носини між іншими членами сім'ї, визначені у ньому.

Слід зазначити, що Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком і племінницею, племінни­ком та між іншими родичами за походженням.

Крім Сімейного кодексу України, сімейні відноси­ни регулюються Іншими нормативно-правовими акта­ми, а також можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками але лише у тій частині, у якій це с допустимим і можливим з погляду Інтересів їх учасників та Інтересів суспільства.

Сімейний кодекс України регулює сімейні відносини з метою:

• зміц­нення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

• утвер­дження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;

• побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаєм­ної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

• забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвит­ку.

Завданнями Сімейного кодексу України є:

- зміцнення сім'ї як соціального інституту і як сою­зу конкретних осіб;

-побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взає­модопомоги й підтримки;

- утвердження почуття обов'язку перед батька­ми, дітьми та іншими членами сім'ї;

- забезпечення кожної дитини вихован­ням у сім’ї, можливістю духовного та фізичного розвитку.