6. Влаштування дітей позбавлених батьківського піклування.

Позбавлення батьківських прав .

Позбавлення батьківських прав - це захід юридичної відповідальності стосовно батьків, що не виконують обов'язків по вихованню дітей.

Мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; • жорстоко поводяться з дитиною; • є хронічними алкоголіками або наркоманами; • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; • засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав здійснюється тільки в судовому порядку. Ініціатором справи про позбавлення батьківських прав може бути один з батьків, опікун (піклувальник) дитини, орган опіки і піклування, нав­чальний заклад, прокурор, сама дитина, якщо вона досягла 14 років.

Позбавлення батьківських прав - одне із суттєвих обмежень особис­тих прав громадян. Тому така справа розглядається судом винятково за участю прокурора. Для запобігання порушенню прав дитини, ефективного захисту її інтересів справа про позбавлення батьківських прав розгляда­ється також за участю представника органів опіки і піклування.

Якщо батьківських прав позбавляються обидва батьки, дитина пере­дається на піклування органів опіки і піклування.

Особа, позбавлена батьківських прав:

• втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; • перестає бути законним представником дитини; • втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; • не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальни­ком; • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із

батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання дитиною, право на пенсію та відшкодування збитків у разі втрати годувальника, право на спадкування); • втрачає інші права, засно­вані на спорідненості з дитиною.

Разом із тим, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняєть­ся від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання аліментів на дитину.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернен­ня до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла пов­ноліття.

Усиновлення та удочеріння

Усиновлення - це прийняття усиновителем у свою родину особи на правах сина чи дочки, здійснене на підставі судового рішення.

Усиновленою може бути неповнолітня дитина, а у виняткових випад­ках - повнолітня особа, що не має матері, батька або позбавлена їхнього піклування.

Усиновителем може бути повнолітня дієздатна особа, старша від усиновленої не менше ніж на 15 років (при усиновленні повнолітньої особи - на 18 років).

Не мас права бути усиновителем особа, позбавлена батьківських прав, що зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, не має постійного місця проживання і постійного доходу.

Громадяни України, що бажають усиновити дитину, беруться на облік відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, а іноземні громадяни - Центром усиновлення дітей. Категорично заборо­нена посередницька і комерційна діяльність з усиновлення дітей.

Вимоги до усиновлення:

• письмова, нотаріально засвідчена згода батьків дитини (вона не потрібна, якщо • батьки дитини невідомі, • визнані безвісно відсутніми, • визнані недієздатними, • позбавлені батьківських прав, • не прожива­ють з дитиною більш ніж шість місяців і • не піклуються про неї);

• згода дитини (вона не потрібна, якщо за віком чи станом здоров'я дитина не усвідомлює факту усиновлення або якщо дитина проживає в ро­дині усиновителів і вважає їх своїми батьками);

• письмова, нотаріально засвідчена згода чоловіка або дружини уси­новителя;

• письмова згода опікуна чи піклувальника дитини, а за відсутності такої згоди - згода органу опіки і піклування;

• письмова згода установи охорони здоров'я або навчального закла­ду (якщо дитина там перебуває).

• заява про усиновлення дитини, подана в суд.

Рішення про усиновлення дитини приймає суд. Усиновитель має пра­во приховати факт усиновлення від усиновленої дитини і вимагати нерозголошення цієї інформації. Таємниця усиновлення охороняється законом.

Рішенням суду усиновлення може бути визнано недійсним, якщо воно було здійснено з порушенням встановлених законом вимог чи було фікти­вним.

Рішенням суду усиновлення може бути скасоване, якщо: • воно супе­речить інтересам дитини; • дитина страждає невиліковною хворобою, про яку усиновитель не знав під час усиновлення; • між усиновителем і усино­вленим склалися стосунки, що роблять неможливим спільне проживання.

Опіка та піклування. Патронат.

Опіка та піклування - це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів громадян.

Опіка і піклування встановлюються відповідними відділами та управ­ліннями державної адміністрації районів, районів міст Києва та Севастопо­ля, виконавчими комітетами міських чи районних у містах рад народних депутатів.

Опіка встановлюється: • над неповнолітніми віком до 14 років, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського піклування; • над гро­мадянами, визнаними судом недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Піклування встановлюється: • над неповнолітніми дітьми віком від 14 до 18 років, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського пік­лування; • над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними; • над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.

Опікуни і піклувальники призначаються переважно з числа осіб, близь­ких підопічному, тільки за їх згодою, а над повнолітніми особами - тільки на їх прохання. Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які;

• не досягли 18 років; • визнані судом недієздатними, або обмежено дієздатними;

• позбавлені батьківських прав; • інтереси яких суперечать інтересам підопічних; • які зловживають спиртними напоями, наркотични­ми засобами.

Дитина, над якою встановлено опіку, або піклування, має право:

• на проживання в сім'ї опікуна, або піклувальника, на піклування з його боку; • на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, ви­ховання і на повагу до її людської гідності; • на збереження права корис­тування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклу­вання. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; • на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Опікун (піклувальник) зобов'язаний: • виховувати дитину; • піклу­ватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток; • забезпе­чити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Опікун (піклувальник) має право:

• самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням ду­мки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;

• вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у се­бе не на підставі закону або рішення суду.

Опікун (піклувальник) не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілку­вання суперечить інтересам дитини.

СК України передбачає одну із форм правового захисту дітей - пат­ронат. Так, за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклу­вання, на виховання (за плату) у сім'ю іншої особи (патронатного вихова­теля) до досягнення дитиною повноліття.

Патронатні відносини встановлюються договором між органом опіки і піклування і громадянином (патронатним вихователем). Цей договір вима­гає згоди дитини, якщо вона досягла віку, коли може її висловити. Термін дії договору - до досягнення дитиною повноліття.

За виховання дитини патронатному вихователю встановлюється пла­та, розмір якої визначається угодою між ним і органом опіки і піклування.

Обов'язки патронатного вихователя: • забезпечити дитину жит­лом, одягом, харчуванням; • створити умови для навчання, фізичного і духовного розвитку дитини;

• захищати дитину, її права й інтереси як опі­кун чи піклувальник, без спеціальних на те повноважень

Договір про патронат може бути припинений у разі відмови від нього вихователя чи дитини по досягненні нею 14 років.

Договір про патронат може розриватися за згодою сторін або за рі­шенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним і дитиною склалися стосунки, що перешкоджають виконанню обов'язків за договором.

Договір про патронат припиняється:

а) у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла 14 років;

б) за згодою сторін;

в) у разі невиконання вихователем своїх обов'яз­ків;

г) якщо між вихователем і дитиною склалися сто­сунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.

8