
- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
Означення:
Вектор
називається лінійною комбінацією п
векторів
,
де
- деякі числові множники.
Вираз
називається розкладом вектора
за системою векторів
.
Перейдемо до лінійного вираження вектора за напрямком у більш загальній формі: на прямій, на площині, у просторі.
1.
На прямій дано два ненульові і колінеарні
вектори
і
, тобто
.
Існує таке число
,
що
.
2.
На площині дано два не колінеарні вектори
і
та вектор
,
що належить тій же площині
.
Знайти
розклад вектора
за напрямком векторів
і
.
В
За
відомим із шкільного курсу правилом
паралелограма
,
,
і
.
Тоді
є лінійною комбінацією двох векторів
і
.
3.
В просторі задано три не компланарні
вектори
і вектор
.
Знайти розклад вектора
за напрямком векторів
.
Із
пункту 2 видно, що розклад вектора
на площині векторів
і
має вигляд
.
Із правила паралелограма
,
а
.
Тоді
є лінійною комбінацією трьох векторів
.
Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
Означення:
Система
векторів
називається лінійно залежною, якщо їх
лінійна комбінація дорівнює нульовому
вектору
за умови, що хоча б один із коефіцієнтів
відмінний від нуля.
Якщо
система векторів
є лінійно залежною, то хоча б один із
векторів можна подати у вигляді лінійної
комбінації інших. Нехай
,
тоді
,
або
.
Означення:
Система
векторів
називається лінійно незалежною, якщо
їх лінійна комбінація дорівнює нульовому
вектору
за умови рівності нулю всіх коефіцієнтів
,
.
Поняття
лінійної залежності векторів дозволяє
характеризувати їх взаємне положення
у просторі. Так, два вектори залежні
тоді і тільки тоді, коли вони колінеарні.
Три вектори лінійно залежні тоді і
тільки тоді, коли вони компланарні.
Чотири вектори завжди лінійно залежні,
тобто існують числа
такі, що для векторів
має місце розклад вектора
.
Базис
Означення: Система лінійно незалежних векторів простору, за якими можна розкласти довільний вектор, називається базисом цього простору.
Вектори
,
що утворюють базис, називаються базисними.
Використовуючи вищевикладене можна зробити висновки, що на прямій базисним може бути всякий ненульовий вектор, а на площині утворюють базис будь-які два не колінеарні вектори, а всякий компланарний з ними може бути розкладений у цьому базисі.
Декартова прямокутна система координат
Декартова прямокутна система координат складається з трьох взаємно перпендикулярних осей (Ох – абсцис, Оу – ординат, Оz – аплікат) і точки О – їх перетину та заданого масштабу для вимірювання довжин будь-яких відрізків на площині або у просторі.
Одиничні
вектори
,
що напрямлені за координатними осями
, називаються ортами, а утворена ними
система (базис) ортонормованим.
Розміщення
точки
в декартовій системі координат:
1)
,
тоді точка М
належить
площині yOz;
2)
,
тоді точка М
належить
площині хOz;
3)
,
тоді точка М
належить
площині хOу;
4)
,
тоді точка М
належить
осі Oz;
5)
,
тоді точка М
належить
осі Oх;
6)
,
тоді точка М
належить
осі Oу.
Координатами
вектора
називаються його проекції на координатні
осі Ох,
Оу, Оz
і
записують
.
Координати
вектора є його коефіцієнтами при розкладі
вектора за ортами
.
Координати
визначають вектор. У рівних векторів
рівні відповідні координати, тобто якщо
дано вектори
і
,
причому
,
тоді
.
Вектор
,
що напрямлений із початку координат до
точки
називається радіус-вектором точки
і має розклад
.
Якщо
вектор
задано за допомогою координат точок
його початку і кінця
і
одержуються за допомогою віднімання
від координат кінця відповідних координат
початку
.