
- •Тема 1 Лінійна алгебра Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •Система трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими
- •Тема 2 Визначники другого і третього порядків та їх властивості
- •Основні властивості визначників 3-го порядку
- •Тема 3 Матриці
- •Лінійні дії над матрицями
- •Множення матриць
- •Властивості множення матриць
- •Визначник добутку матриці
- •Обернена матриця
- •Розв’язування слар матричним способом
- •Тема 2 Векторна алгебра Вектори
- •Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •Декартова прямокутна система координат
- •Лінійні операції над векторами
- •Перехід вектора до нового базису
- •Умова колінеарності двох векторів
- •Поділ відрізка у даному співвідношенні
- •Скалярний добуток векторів
- •Довжина вектора
- •Косинус кута між векторами
- •Умова ортогональності векторів
- •Проекція вектора на вектор
- •Фізичний зміст скалярного добутку
- •Векторний добуток векторів
- •Застосування векторного добутку
- •Мішаний добуток трьох векторів
- •1. Алгебрична форма комплексного числа.
- •2. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •3. Показникові форма комплексного числа. Формули Ейлера.
- •4. Деякі застосування комплексних чисел.
- •Похідна функції
- •1. Визначення похідній, її геометричний і механічний зміст
- •Геометричний зміст похідної
- •1.2. Механічний зміст похідної
- •2. Найпростіші правила знаходження похідній
- •2.1. Похідна як функція
- •3. Похідна зворотної функції
- •4. Похідні елементарних функцій (табличні похідні)
- •5. Похідна складної функції (композиції)
- •6. Диференціал
- •6.1. Інваріантість форми диференціала
- •Геометричний зміст диференціала
- •6.3. Диференціал суми, добутку, частки
- •7. Похідні й диференціали вищих порядків
- •7.1. Неінваріантість форми диференціалів більше високого порядку
- •8. Основні теореми про диференційовані на відрізку функції
- •9. Формула тейлора і її застосування
- •Подання основних елементарних функцій по формулі тейлора
- •1. Зростання й убування функції. Екстремуми. Найбільше й найменше . Значення функції
- •1.1. Зростання й убування функції
- •2. Точки екстремуму функції
- •1.3. Найбільше й найменше значення безперервної на відрізку функції
- •2. Опуклість нагору й униз, точки перегину
- •3. Асимптоти кривих
- •4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
- •5. Задачі на екстремум
3. Асимптоти кривих
Іноді
про поводження графіка функції на
окремих ділянках вдається судити,
побудувавши прямі, називані асимптотами
(тобто, що притягають до себе графік
функції). Допустимо, що х0
R-точка
розриву другого роду функції f(х) і при
прагненні х до хо
ліворуч (праворуч) функція монотонно
росте (убуває), тобто монотонно прагне
до +
(—
), тоді відповідна галузь графіка
«притискається» до вертикальній прямій
х=хо,
ідучи нагору або вниз. У цьому випадку
говорять, що пряма х=хо
є вертикальної асимптотою графіка.
ПРИКЛАД
5. Ясно,
що х = 0 є асимптотою графіка функції в
=
(див.
мал. 4).
Визначення
6. Пряма
l:в=
ах+b називається асимптотою графіка
функції в =
f(x)
при х→
+
(-
),
якщо
(5)
де δ(M(x,f(x)),l) -вертикальне відхилення точки M(x,f(x)), що належить графікові функції в = f(х), від прямій l. (Див. мал. 5)
ТЕОРЕМА 4
Для
того щоб пряма в
= ах+b була
асимптотою графіка функції в=f(х)
при х→
+
(-
),
необхідно
й досить, щоб існували наступні межі:
ПРИКЛАД 6. Знайти асимптоти графіка функції
(якщо вони існують).
-
Ясно, що х = 2 є вертикальної асимптотою.
-
Знайдемо:
b
= -5,
т.e.при х→
+
пряма в
=
х+5
є асимптотою.
3. Знайдемо
т.
е. при х→-
пряма в
= х + 5
є асимптотою
Зауваження. Існують функції, графіки яких не мають асимптот, наприклад функція в=х2
4. Дослідження функцій і побудова їхніх графіків
Приведемо схему дослідження функції й побудови її графіка:
-
Знайти область визначення функції;
-
Знайти точки розриву функції й досліджувати їхній характер;
-
Знайти асимптоти (якщо вони є);
-
Досліджувати функцію на парність, непарність;
-
Досліджувати функцію на періодичність;
-
Знайти точки перетинання графіка функції з координатними осями;
-
Знайти похідну функції й з її допомогою визначити ділянки зростання, убування функції;
-
Знайти точки екстремуму, визначити їхній характер (min, max), знайти максимальне й мінімальне значення функції;
-
Досліджувати функцію на опуклість нагору, униз; знайти точки перегину.
ПРИКЛАД
19.7. Досліджувати
функцію
й
побудувати її графік.
-
Область визначення функції— (—
, +
);
-
Функція безперервна на всій області визначення, точок розриву не має;
Тому
що функція не має точок розриву, те її
графік не має вертикальних
асимптот.
Знайдемо асимптоти при х→
+
, х→
-
.
виходить,
при х→
+
графік функції не має асимптоти.
Аналогічно показується, що при х→
-
, асимптоти немає;
-
Ясно, що функція не є ні парної, ні непарної;
-
Ясно, що функція не є періодичною;
-
Знайдемо ординату уо точки перетинання графіка з віссю ординат. Ясно, що в0 =f(0) = 0, тобто графік проходить через початок координат.
Знайдемо абсциси точок перетинання графіка з віссю абсцис. Для цього вирішимо рівняння f(x) = 0:
Маємо
дві точки перетинання графіка з віссю
абсцис: (0,0); (
,0);
7,
8. Знайдемо
Ясно, що при х = 0 похідна не існує. Знайдемо значення аргументу, при яких похідна звертається в 0.
Визначимо знаки похідної на інтервалах
Складемо таблицю
9.
Визначимо ділянки опуклості нагору,
униз і точки перегину
f"
не існує в точці х
= 0,
а при всіх
- опуклість униз, при
- опуклість униз.
При побудові графіка функції варто мати на увазі, що
т. е. графік має в точці х = 0 вертикальну дотичну. Графік (його ескіз) наведений на мал. 6.