- •Міністерство освіти I науки україни українська інженерно-педагогічна академія
- •Програма
- •Уведення
- •I. Будова речовини
- •1. Будова атомів і систематика хімічних елементів
- •2. Хімічний зв’язок
- •3. Типи взаємодії молекул. Конденсований стан речовини
- •II. Загальні закономірності протікання хімічних процесів
- •1.Енергетика хімічних процесів і хімічна спорідненість
- •2. Хімічна кінетика і рівновага в гомогенних системах
- •3. Тверді розчини
- •4. Гетерогенні дисперсні системи
- •5. Електрохімічні процеси
- •6. Корозія і захист металів
- •Контрольні завдання
- •Основні поняття хімії
- •Контрольні питання
- •Будова атома
- •Періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •Контрольні питання.
- •Хімічний зв’язок і будова молекул. Конденсований стан речовини.
- •Контрольні питання
- •Енергетика хімічних процесів (термохімічні розрахунки)
- •Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
- •Контрольні питання
- •Хімічна спорідненість
- •Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
- •Стандартні абсолютні ентропії деяких речовин
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика і рівновага
- •Контрольні питання
- •Способи виразу концентрації розчину
- •Контрольні питання
- •Властивості розчинів
- •Контрольні питання
- •Іонно-молекулярні (іонні) реакції обміну
- •Константи і ступені дисоціації деяких слабких електролітів
- •Розчинність солей і основ у воді
- •Контрольні питання
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання
- •Окислювально-відновні реакції
- •Контрольні питання
- •Електродні потенціали й електрорушійні сили
- •Стандартні електродні потенціали (e0) деяких металів, b.
- •Контрольні питання
- •Електроліз
- •Контрольні питання
- •Корозія металів
- •Контрольні питання
- •Комплексні сполуки
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Твердість води і методи її усунення
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
Електродні потенціали й електрорушійні сили
Якщо металеву пластинку занурити у воду, то катіони металу на її поверхні гідратіруються полярними молекулами води і переходять у рідину. При цьому електрони, які у надлишку лишилися в металі, заряджають його поверхневий шар негативно. Виникає електростатичне притягання між гідратірованими катіонами, що перейшли до рідини і поверхнею металу. В результаті цього в системі встановлюється рухлива рівновага:
Me + mH2O ↔ Ме(Н2О)mn+ + ne–
у розчині на металі
де n – число електронів, що приймають участь у процесі. На границі метал – рідина виникає подвійний електричний шар, що характеризується певним стрибком потенциалу – електродним потенціалом. Абсолютні значення електродних потенціалів вимірити не можливо. Значення електродних потенціалів залежать від ряду факторів (природи металу, концентрації, температури й ін.). Тому звичайно визначають відносні електродні потенціали у визначених умовах – стандартні електродні потенціали (E0).
Стандартним електродним потенціалом металу називають його електродний потенціал, що виникає при зануренні металу в розчин власного іона з концентрацією (або активністю), рівний 1 моль/дм3 , виміряний у порівнянні зі стандартним водневим електродом, потенціал якого при 250С умовно приймається рівним нулю (E0(H2) = 0).
Розташовуючи метали в ряд по мірі зростання їх стандартних електродних потенціалів (Е°), одержуємо ряд напруг металів.
Положення того або іншого металу в ряді напруг характеризує його відновну здатність, а також окислювальні властивості його іонів у водних розчинах за стандартних умов. Чим менше значення Е°, тим більшими відновними властивостями володіє даний метал у виді простої речовини і тим менш окислювальні властивості виявляють його іони, і навпаки. Електродні потенціали вимірюють у приладах, що одержали назву гальванічних елементів. Гальванічний елемент складається з двох напівелементів в одному з яких відбувається процес окислювання (анод), а в іншому – відновлення (катод). Робота гальванічного елемента характеризується величиною ЕРС (електрорушійна сила) рівної різниці потенціалів катода й анода (ЕРС = E(к) – E(а)). Окислювально-відновна реакція, що характеризує роботу гальванічного елемента, протікає в напрямку, у якому ЕРС елемента має позитивне значення. В цьому випадку ΔG < 0, тому що ΔG0 = – n F × ЕРС, де F = 96500 Кл/моль – постійна Фарадея.
Приклад 1. Стандартний електродний потенціал нікелю більше, ніж кобальту (табл.). Чи зміниться це співвідношення, якщо вимірити потенціал нікелю в розчині його іонів з концентрацією 0,001 моль/дм3, а потенціал кобальту – у розчині з концентрацією 0,1 моль/дм3?
Рішення. Електродний потенціал металу (E) залежить від концентрації його іонів у розчині. Ця залежність виражається рівнянням Нернста:
де: Е0 – стандартний електродний потенціал; n – число електронів, що приймають участь у процесі; С – концентрація (при точних обчисленнях – активність) гідратірованих іонів металу в розчині, моль/дм3; 0,059 – постійний множник. Е0 для нікелю і кобальту відповідно рівні –0,25 і –0,277 В. Визначимо електродні потенціали цих металів при даних в умові концентраціях:
Таким чином, при концентрації, що змінилася, потенціал кобальту став більше потенціалу нікелю.