
- •Міністерство освіти I науки україни українська інженерно-педагогічна академія
- •Програма
- •Уведення
- •I. Будова речовини
- •1. Будова атомів і систематика хімічних елементів
- •2. Хімічний зв’язок
- •3. Типи взаємодії молекул. Конденсований стан речовини
- •II. Загальні закономірності протікання хімічних процесів
- •1.Енергетика хімічних процесів і хімічна спорідненість
- •2. Хімічна кінетика і рівновага в гомогенних системах
- •3. Тверді розчини
- •4. Гетерогенні дисперсні системи
- •5. Електрохімічні процеси
- •6. Корозія і захист металів
- •Контрольні завдання
- •Основні поняття хімії
- •Контрольні питання
- •Будова атома
- •Періодична система елементів д. І. Менделєєва
- •Контрольні питання.
- •Хімічний зв’язок і будова молекул. Конденсований стан речовини.
- •Контрольні питання
- •Енергетика хімічних процесів (термохімічні розрахунки)
- •Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
- •Контрольні питання
- •Хімічна спорідненість
- •Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
- •Стандартні абсолютні ентропії деяких речовин
- •Контрольні питання
- •Хімічна кінетика і рівновага
- •Контрольні питання
- •Способи виразу концентрації розчину
- •Контрольні питання
- •Властивості розчинів
- •Контрольні питання
- •Іонно-молекулярні (іонні) реакції обміну
- •Константи і ступені дисоціації деяких слабких електролітів
- •Розчинність солей і основ у воді
- •Контрольні питання
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання
- •Окислювально-відновні реакції
- •Контрольні питання
- •Електродні потенціали й електрорушійні сили
- •Стандартні електродні потенціали (e0) деяких металів, b.
- •Контрольні питання
- •Електроліз
- •Контрольні питання
- •Корозія металів
- •Контрольні питання
- •Комплексні сполуки
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Твердість води і методи її усунення
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
Хімічна спорідненість
Самодовільно можуть протікати реакції, що супроводжуються не тільки виділенням, але і поглинанням теплоти.
Реакція, що йде при даній температурі з виділенням теплоти, при іншій температурі проходить з поглинанням теплоти. Тут виявляється діалектичний закон єдності і боротьби протилежностей. З одного боку, система прагне до упорядкування (агрегації), до зменшення H. з іншого боку, система прагне до безладдя (дезагрегації). Тенденцію до безладдя характеризує величина, що називають ентропією.
Ентропія S, так само як внутрішня енергія U, ентальпія Н, об’єм V і ін., є властивістю речовини, яка пропорційна його кількості. S, U, Н, V мають адітивні властивості, тобто властивість системи, що складається з декількох складових частин, дорівнює сумі властивостей складових частин цієї системи. Ентропія відображає рух часток речовини і є мірою невпорядкованості системи. Вона зростає зі збільшенням швидкості руху часток: при нагріванні, випарі, плавленні, розширенні газу, при ослабленні або розриві зв’язків між атомами і т.п. Процеси, зв’язані з упорядкуванням системи: конденсація, кристалізація, стиск, зміцнення зв’язків, полімеризація і т.п., приводять до зменшення ентропії. Ентропія є функцією стану, тобто її зміна (Δ S) залежить тільки від початкового (S(1)) і кінцевого (S(2)) стану і не залежить від шляху протікання процесу:
ΔSх.р. = ∑S(прод.) – ∑S(вих.)
Ентропія виражається в Дж/(моль × K).
Рушійна сила процесу складається з дії двох факторів: прагнення системи до упорядкування (Н) і прагнення її до безладдя (TS). При P = const і Т = const загальну рушійну силу процесу, що позначають ΔG, можна знайти зі співвідношення:
ΔG = (H(2) – H(1)) – (TS(2) – TS(1)); ΔG = ΔH – TΔS
Величина G називається изобарно–изотермічним потенціалом або енергією Гіббса. Отже, мірою хімічної спорідненості є зменшення енергії Гіббса (ΔG), що залежить від природи речовини, її кількості і від температури. Енергія Гіббса є функцією стану, тому: ΔGх.р = ∑ΔGутв(прод.) – ∑ΔGутв(вих.)
Процеси, що протікають самодовільно, йдуть убік зменшення потенціалу і, зокрема, убік зменшення ΔG. Якщо ΔG < 0, процес є принципово здійснимим; якщо Δ G >0, процес самодовільно проходити не може. Чим менше Δ G, тим сильніше прагнення до протікання даного процесу і тим далі він від стану рівноваги, при якому: Δ G = 0 і Δ H = T Δ S.
Із співвідношення Δ G = Δ H – T Δ S видно, що самодовільно можуть протікати і процеси, для яких Δ H > 0 (ендотермічні). Це можливо, коли Δ S> 0, але |T Δ S| > | ΔH | і тоді Δ G < 0. З іншого боку, екзотермічні реакції(Δ H< 0) самодовільно не протікають, якщо при ΔS< 0 виявиться, що ΔG > 0.
Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
Речовина |
Стан |
ΔG0298,кДж/моль |
Речовина |
Стан |
ΔG0298,кДж/моль |
BaCO3 |
к |
–1138,8 |
ZnO |
к |
–318,20 |
CaCO3 |
к |
–1128,75 |
Fe |
к |
–244,30 |
Fe3O4 |
к |
–1014,20 |
H2O |
р |
–237,19 |
BeCO3 |
к |
–944,75 |
H2O |
г |
–228,59 |
CaO |
к |
–604,20 |
PbO2 |
к |
–219,00 |
BeO |
к |
–581,61 |
CO |
г |
–137,27 |
BaO |
к |
–528,40 |
CH4 |
г |
–50,79 |
NaF |
к |
–543,46 |
NO2 |
г |
+51,84 |
CO2 |
г |
–394,48 |
NO |
г |
+86,69 |
NaCl |
к |
–384,03 |
C2H2 |
г |
+209,20 |
Приклад 1. В якому стані ентропія 1 моль речовини більше: у кристалічному або в пароподібному при тій же температурі?
Рішення. Ентропія є мірою невпорядкованості стану речовини. В кристалі частки (атоми, іони) розташовані упорядковано і можуть знаходитися лише у визначених точках простору, а для газу таких обмежень немає. Об’єм 1 моль газу набагато більше, ніж об’єм 1 моль кристалічної речовини; можливість хаотичного руху молекул ;газу більше. Оскільки ентропію можна розглядати як кількісну міру хаотичності атомно–молекулярної структури речовини, то ентропія 1 моль пари речовини більше ентропії 1 моль його кристалів при однаковій температурі.
Приклад 2. Пряма або зворотна реакція буде протікати при стандартних умовах у системі: СН4(г) +СO2(г) ↔ 2СО(г) + 2Н2(г).
Рішення. Для відповіді на питання треба обчислити ΔG0298 прямої реакції. Значення ΔG0298 відповідних речовин приведені в табл. Знаючи, що ΔG є функція стану і що ΔGутв. для простих речовин, що знаходяться в стійких при стандартних умовах агрегатних станах, дорівнюють нулеві, знаходимо ΔG0298 процесу:
ΔG0х.р. = 2(–137,27) + 2(0) – (–50,79 – 394,38) = + 170,63кДж.
Те що ΔG0298 > 0, указує на неможливість самодовільного протікання прямої реакції при Т= 298 K і рівності тисків узятих газів 1,013×105Па.