
- •Питання до модульного контролю 1 з дисципліни
- •Питання до модульного контролю 2 з дисципліни
- •Текстовий редактор. Редактор формул.
- •Панель Programming
- •Панель Symbolic.
- •1.1.2. Створення й використання простих формул 7
- •1. 1.3. Абсолютні й відносні адреси чарунок 7
- •4. Лабораторна робота №4 „Основні прийоми роботи в Системе MathCad” 37
- •5.1.3. Метод ітерацій. 52
- •5.1.4. Метод Зейделя. 53
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1. 1.Основні поняття електронних таблиць
- •1.1.2. Створення й використання простих формул
- •1. 1.3. Абсолютні й відносні адреси чарунок
- •Рекомендації й вимоги до виконання завдання 2
- •Питання для самоперевірки
- •2. Лабораторна робота №2 „Побудувати рівняння моделі методом найменших квадратів.”
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Приклад виконання лабораторної роботи №2
- •2.3.Завдання до лабораторної роботи №2
- •Питання для самоперевірки
- •3.1.Теоретичні відомості .
- •3.1.1. Постановка задачі.
- •Метод Ньютона (дотичних).
- •3.2. Приклад виконання лабораторної роботи №3
- •3. 3. Завдання до лабораторної роботи №3
- •3.4. Використання Excel для развязку лабораторної роботи №3
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Призначення MathCad. Стандартний інтерфейс.
- •4.1.2. Панель інструментів Математика(Math).
- •4.1.3. Текстовий редактор.
- •4.1.4. Редактор формул.
- •4.1.6. Користувальницькі й стандартні функції.
- •4.1.7. Побудова графіків.
- •4.1.8. Робота з векторами й матрицями.
- •Обчислення визначника;
- •4.1.9. Панель Programming.
- •4.1.10. Панель Symbolic.
- •4. 2. Завдання та приклад виконання лабораторної роботи №4 Зробить завдання по наведеному зразку
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література.
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Норма вектора. Норма матриці.
- •5.1.2. Приведення системи до виду зручному для ітерацій.
- •5.1.3. Метод ітерацій.
- •5.1.4. Метод Зейделя.
- •5.2. Приклад виконання лабораторної роботи №5
- •5.3. Завдання до лабораторної роботи №5
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •6.1.Теоретичні відомості
- •6.1.1. Постановка задачі.
- •6.1.2. Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •6.1.2.1. Погрішність інтерполяції.
- •Інтерполяційний многочлен Лагранжа з рівновіддаленими вузлами.
- •6.1.3. Інтерполяційний многочлен Ньютона
- •6.1.3.1. Кінцеві різниці.
- •6.1.3.2. Формула Ньютона для інтерполяції «вперед».
- •6.1.3.3. Формула Ньютона для інтерполяції «назад».
- •6.2. Приклад виконання лабораторної роботи №6
- •6.3. Завдання до лабораторної роботи №6
- •Питання для самоперевірки
- •Література, що використовується
- •7. Лабораторна робота №7 „Рішення задачі лінійного програмування. ”
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Постановка задачі.
- •7.1.2. Геометричний метод рішення.
- •7.1.3. Симплексний метод рішення.
- •7.1.4. Алгоритм симплексного методу.
- •7.2. Приклад виконання лабораторної роботи №7
- •Задачі лінійного програмування
- •7.3. Завдання до лабораторної роботи №7
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •8. Список літератури
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •Для студентів денної форми навчання напряму підготовки
- •6.051301 „Хімічна технологія”.
- •1 Семестр.
5.1.3. Метод ітерацій. 52
5.1.4. Метод Зейделя. 53
87
1. Лабораторна робота №1 „Основні прийоми роботи в Excel”
Ціль роботи: вивчити основні прийоми роботи в Excel, придбати навички роботи з введенням даних і формул в електронні таблиці Excel з застосуванням стандартних функцій, побудови графіків .
1.1. Теоретичні відомості
1.1. 1.Основні поняття електронних таблиць
Документ Excel називається робочою книгою. Файли Excel мають розширення .xls. Робоча книга являє собою набір робочих аркушів, кожний з яких має табличну структуру й може містити одну або кілька таблиць. У вікні документа в програмі Excel відображається тільки поточний робочий аркуш, з яким ведеться робота.
Кожний робочий аркуш має назву, що відображається на ярлику аркуша в його нижній частині. За замовчуванням робочі аркуші іменуються: Лист1, Лист2 і т.д., але при необхідності їх можна перейменувати. За допомогою ярликів можна із книги, видаляти, копіювати, додавати аркуші, змінювати їхній порядок.
Робочий аркуш складається з рядків і стовпців. Стовпці озаглавлені прописними латинськими буквами й, далі двохлітерними комбінаціями, рядки - числами. Переміщаючи мишею границю між кнопками можна міняти ширину стовпця або рядка.
На перетині стовпців і рядків знаходяться чарунки таблиці. Вони є мінімальними елементами для зберігання даних. Позначення окремої чарунки містить у собі номер стовпця й рядка чарунки й виконує функції її адреси. Адреси чарунок використовуються при записі формул, що визначають взаємозв'язок між значеннями, розташованими в різних чарунках. Активна чарунка виділяється рамкою. Операції уведення й редагування проводяться в активній чарунці. Перемістити рамку активної чарунки можна за допомогою курсорних клавіш або покажчика миші. Адресу активної чарунки можна побачити в полі імені.
Дані в програмі завжди вносяться в активну чарунку. Перш ніж почати уведення, чарунку треба виділити. Натискання клавіш із буквами, цифрами або розділовими знаками автоматично починає уведення даних в чарунку. Введена інформація одночасно відображається й у рядку формул. Закінчити уведення можна натисканням клавіші Enter. По закінченні уведення текстові дані автоматично вирівнюються по лівому краї чарунки, а числові - по правому.
Оскільки таблиці часто містять повторювана або однотипні дані, програма Excel містить засоби автоматизації уведення: автозавершення, автозаповнення й автозавершення формулами.
Метод автозавершення використовується для автоматизації уведення текстових даних. Його застосовують при введенні в чарунки одного стовпця текстових рядків, серед яких є повторювані. У ході уведення текстових даних у чергову чарунку програма перевіряє відповідність уведених символів рядкам, наявним у цьому стовпці вище. Якщо виявлено однозначний збіг, уведений текст автоматично доповнюється. Натискання клавіші ENTER підтверджує операцію автозавершення, у противному випадку уведення можна продовжувати, не звертаючи уваги на запропонований варіант.
При роботі із числами використовується метод автозаповнення. У правому нижньому куті рамки активної чарунки є чорний квадратик - маркер заповнення. При наведенні на нього покажчик миші здобуває форму тонкого чорного хрестика. Перетягування маркера заповнення розглядається як операція "розмноження" вмісту чарунки в горизонтальному або вертикальному напрямку. Якщо вміст чарунки містить число, то при перетаскуванні маркера відбувається копіювання чарунок або їхнє заповнення арифметичною прогресією. Для вибору способу автозаповнення варто робити спеціальне перетаскування з використанням правої кнопки миші. Спосіб заповнення необхідно вибрати в меню, що відкрився. Щоб більш точно сформулювати умови заповнення чарунок, варто вибрати команду ПравкаЗаполнитьПрогрессия. У діалоговому вікні, що відкрилося, "Прогрессия" (малюнок 1.1) вибирається тип прогресії, величина кроку й граничне значення. Після клацання по кнопці OK програма Excel автоматично заповнює чарунки відповідно до заданих правил.
Мал. 1.1 - Діалогове вікно "Прогрессия"