
- •Питання до модульного контролю 1 з дисципліни
- •Питання до модульного контролю 2 з дисципліни
- •Текстовий редактор. Редактор формул.
- •Панель Programming
- •Панель Symbolic.
- •1.1.2. Створення й використання простих формул 7
- •1. 1.3. Абсолютні й відносні адреси чарунок 7
- •4. Лабораторна робота №4 „Основні прийоми роботи в Системе MathCad” 37
- •5.1.3. Метод ітерацій. 52
- •5.1.4. Метод Зейделя. 53
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1. 1.Основні поняття електронних таблиць
- •1.1.2. Створення й використання простих формул
- •1. 1.3. Абсолютні й відносні адреси чарунок
- •Рекомендації й вимоги до виконання завдання 2
- •Питання для самоперевірки
- •2. Лабораторна робота №2 „Побудувати рівняння моделі методом найменших квадратів.”
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Приклад виконання лабораторної роботи №2
- •2.3.Завдання до лабораторної роботи №2
- •Питання для самоперевірки
- •3.1.Теоретичні відомості .
- •3.1.1. Постановка задачі.
- •Метод Ньютона (дотичних).
- •3.2. Приклад виконання лабораторної роботи №3
- •3. 3. Завдання до лабораторної роботи №3
- •3.4. Використання Excel для развязку лабораторної роботи №3
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Призначення MathCad. Стандартний інтерфейс.
- •4.1.2. Панель інструментів Математика(Math).
- •4.1.3. Текстовий редактор.
- •4.1.4. Редактор формул.
- •4.1.6. Користувальницькі й стандартні функції.
- •4.1.7. Побудова графіків.
- •4.1.8. Робота з векторами й матрицями.
- •Обчислення визначника;
- •4.1.9. Панель Programming.
- •4.1.10. Панель Symbolic.
- •4. 2. Завдання та приклад виконання лабораторної роботи №4 Зробить завдання по наведеному зразку
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література.
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Норма вектора. Норма матриці.
- •5.1.2. Приведення системи до виду зручному для ітерацій.
- •5.1.3. Метод ітерацій.
- •5.1.4. Метод Зейделя.
- •5.2. Приклад виконання лабораторної роботи №5
- •5.3. Завдання до лабораторної роботи №5
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •6.1.Теоретичні відомості
- •6.1.1. Постановка задачі.
- •6.1.2. Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •6.1.2.1. Погрішність інтерполяції.
- •Інтерполяційний многочлен Лагранжа з рівновіддаленими вузлами.
- •6.1.3. Інтерполяційний многочлен Ньютона
- •6.1.3.1. Кінцеві різниці.
- •6.1.3.2. Формула Ньютона для інтерполяції «вперед».
- •6.1.3.3. Формула Ньютона для інтерполяції «назад».
- •6.2. Приклад виконання лабораторної роботи №6
- •6.3. Завдання до лабораторної роботи №6
- •Питання для самоперевірки
- •Література, що використовується
- •7. Лабораторна робота №7 „Рішення задачі лінійного програмування. ”
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Постановка задачі.
- •7.1.2. Геометричний метод рішення.
- •7.1.3. Симплексний метод рішення.
- •7.1.4. Алгоритм симплексного методу.
- •7.2. Приклад виконання лабораторної роботи №7
- •Задачі лінійного програмування
- •7.3. Завдання до лабораторної роботи №7
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •8. Список літератури
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •Для студентів денної форми навчання напряму підготовки
- •6.051301 „Хімічна технологія”.
- •1 Семестр.
4.1.7. Побудова графіків.
Для створення графіків використовується графічний процесор, що дозволяє будувати на площині й у просторі 9 типів графіків. Для побудови можна використовувати команди Insert->Graph або палітру Graph.
Розглянемо побудову графіка в декартовій системі координат (на площині.). Кожна точка графіка характеризується двома координатами: ординатою y=f(x) і абсцисою x.
Для спрощеної побудови графіка в робочий аркуш уводиться шаблон графіка за допомогою команди Insert->Graph->X-Y або кнопки із зображенням двомірного графіка на палітрі Graph. Поблизу осей абсцис і ординат перебувають темні прямокутники, у які необхідно ввести вираження, що задають координати точки. Графік будується в діапазоні [-10 , 10].
Щоб побачити зображення графіка, потрібно клацнути лівою клавішею в будь-якому вільному місці робочого аркуша.
Для звичайного способу побудови графіка необхідно:
-
задати функцію f(x), графік якої буде будується;
-
задати ранжировану змінну x;
-
увести шаблон графіка в робочий аркуш;
-
увести координати x і f(x) у чорні прямокутники шаблона.
Зауваження:
-
При завданні ранжированої змінної крок h повинен бути досить малий, щоб уникнути грубого перекручування.
-
Якщо графік уже побудований, то при його виділенні з'являються крайні шаблони із числами, що вказують прямокутні значення абсцис і ординат. При необхідності їх можна змінити.
-
Щоб побудувати графік декількох функцій в одній області необхідно в шаблоні в осі ординат перелічити змінні, що задають функції через кому. Криві зображуються різними кольорами.
-
Графік можна відформатувати за допомогою команди:
Format->Graph->X-Y.
4.1.8. Робота з векторами й матрицями.
У системі MathCad реалізована можливість роботи з одновимірними й двовимірними матрицями, причому, одновимірна матриця (вектор) - масив, що має один стовпець. Для того, щоб задати матрицю, необхідно:
1) увести ім'я;
2) увести знак присвоювання;
3) виконати команду вставки шаблона Insert->Matrix або за допомогою кнопки на панелі матриці
4) заповнити порожні осередки шаблона значеннями;
Основні операції:
-
додавання векторів і матриць;
-
скалярний і векторний добуток векторів;
-
множення матриць;
-
Обчислення визначника;
-
обчислення зворотної матриці;
-
виділення n-го стовпця матриці;
-
транспонування матриці;
-
обчислення суми елементів вектора.
Звертання до елемента масиву відбувається за індексом. За замовчуванням нумерація індексів починається з нуля. Щоб визначити нумерацію з одиниці, необхідно задати змінну ORIGIN:=1. Індекс уводиться символом квадратні дужки [ із клавіатури або Xn з палітри Matrix. У двовимірному масиві вказуються два індекси через кому. Елементами матриці можуть бути як числа,так і арифметичні вираження. Система містить убудовані функції для операцій над матрицями:
-
rank(A) - обчислення рангу;
-
eigenvals(A) - обчислення власних значень;
-
trl(A) - сума діагональних елементів;
-
length(V) - довжина вектора;
-
sort(V) - сортування вектора в зростаючому порядку;
-
max(V) - визначення максимального елемента вектора;
-
c sort(A,n) - сортування рядків матриці по елементах m-го стовпця;
-
r sort(A,n) - сортування стовпців матриці по елементах n-ой рядка.