Тема 6. Композиція

На відміну від двох розглянутих вище рівнів художнього твору, внутрішнього та зовнішнього, композиція не виступає як безпосередній засіб зображення змісту, тобто предметна або словесна його форма. Вона також є засобом зображення, але робить це опосередковано, упорядковуючи певним чином елементи двох інших рівнів.

Композиція (з лат. – складання, поєднання) – це форма побудови твору, смислозначуще співвідношення його частин або між цілим і окремими його частинами. Ще з античності (Платон і Аристотель) якість композиції визначали гармонією між різними елементами твору, яка й робить його цілісним. Цікаво, що гармонією в давні часи називали „скрепи”. Так, Одіссей, будуючи корабель для аргонавтів, поєднував окремі його частини „скрепами”, тобто гармоніями. Сутністю, нервом, рушійною силою композиції є конфлікт твору у його розвитку й завершенні.

Існує два типи К. – подієва й описова.

Подієва, як правило, притаманна творам, де основним чинником оформлення змісту є сюжет (переважно драма й епіка). Має форми:

– хронологічна (прямий рух часу, події розгортаються одна за одною: дитинство, юність, зрілість, старість), наприклад „Тіні забутих предків” ???”Злочин і кара” Ф. Достоєвського;

– ретроспективна (зворотній рух часу: старість, зрілість, юність, дитинство), наприклад „Старий і море” Е. Хемінгуея;

– вільна, монтажна (зв’язок між елементами не логіко-смисловий, а асоціативно-емоційний), наприклад „Гобсек” Оноре де Бальзака, „Лісова пісня” Л. Українки;

Описова композиція, як правило, притаманна ліричним творам, адже основа лірики не система чи розвиток подій, а організація емоцій, вражень, послідовності думок ліричного героя, які описуються.

В одному творі можуть бути наявні усі три форми, наприклад „Мертві душі” М. Гоголя, „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. При цьому певні чинники тієї чи іншої форми можуть бути домінантними.

Запитання для самоконтролю

1. Яка різниця між образом автора і власне автором?

2. Чи можуть форма і зміст твору існувати окремо одне від одного?

3. Завдяки яким ознакам твір стає естетично виразним?

4. Скільки рівнів мають зміст і форма?

5. Як називається думка, що проростає з пафосної оцінки твору?:

6. Чим відрізняються поняття „фабула” і „сюжет”?

7. Чи можна відобразити певний характер у ліричному творі?

8. Яка різниця між персонажем і розповідачем?

9. Пролог – це основний чи додатковий елемент сюжету?

10. Чому не можна ототожнювати характер з персонажем, його носієм?

11. Яка різниця між оповідачем і розповідачем?

12. Як впливає пафосна складова твору на розуміння його ідеї?

13. Який зв’язок між катарсисом, що здатен пережити читач, і його власним досвідом?

14. Чому розуміння тексту завжди залежить від контексту?

15. Який зв’язок між ліричним героєм і біографічним автором?

16. Чому пафосні оцінки автора й читача можуть не співпадати й бути навіть протилежними?

17. Чим відрізняється подієвий тип композиції від описової?

18. Композиція не виступає як безпосередній засіб зображення змісту, але вважається окремим рівнем форми твору – чому?

19. Скільки видів метонімії існує? Назвіть їх?

20. Як визначали якість композиції за часів античності?

21. Який зв’язок між анотацією твору й образом читача?

Література до розділу ІІІ

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. /За ред. Марії Зубрицької. – Львів: Літопис, 2001.

2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство. 1979.

3. Введение в литературоведение / Под редакцией Г.Н.Поспелова. – М., 1988.

4. Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1968.

5. Гуторов А.М. Литературный персонаж и проблемы его анализа // Принципы анализа литературного произведения. – Москва. – 1984.

6. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). . – Київ , 1973.

7. Лесик В. В. Композиція художнього твору. . – Київ, 1972.

8. Лесик В. В. Про вивчення ідейно-тематичного змісту літературних творів // Українська мова і література в школі. 1976. № 12.

9. Потебня О. О. Естетика і поетика слова:Зб. – К., 1985.

10. Потебня А. А. Мысль и язык. – М., 1968.

11. Роменець В.А. Психологія літературної творчості. – К.: Либідь, 2001.

12. Словарь литературоведческих терминов / Редакторы-составители Л.Н.Тимофеев, С.В.Тураев. – М., 1974.

13. Франко І. Із секретів поетичної майстерності. – Львів, 1961.

14. Чернец Л.В. Персонаж // Русская словесность. – 1993. – №4.

15. Энциклопедический словарь юного литературоведа. – М.: Педагогика, 1988.

Розділ IV. Роди і жанри

Загальні поняття

Система жанрів

Ключові терміни: рід, вид, жанр, епос, лірика, драма, ода,