Відмінювання кількісних числівників

	Відмінювання числівників два, три, чотири			Числівники від п’яти і далі мають дві форми відмінювання
Н. Р. Д. З. О. М.	два двох двом два двома на двох	три трьох трьом три трьома на трьох	чотири чотирьох чотирьом чотири чотирма на чотирьох	п’ять п’яти (п’ятьох) п’яти (п’ятьом) п’ять (п’ятьох) п’ятьма (п’ятьома) на п’яти (п’ятьох)	шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) на шести (шістьох)

	Відмінювання числівників на -дцять, -десят		Відмінювання числівників, які позначають сотні
Н. Р. Д. З. О. М.	тридцять тридцяти (тридцятьох) тридцяти (тридцятьом) тридцять (тридцятьох) тридцятьма (тридцятьома) на тридцяти (тридцятьох)	п’ятдесят п’ятдесяти (п’ятдесятьох) п’ятдесяти (п’ятдесятьом) п’ятдесят (п’ятдесятьох) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) на п’ятдесяти (п’ятдесятьох)	двісті двохсот двомстам двісті двомастами на двохстах	сімсот семисот семистам сімсот сьомастами на семистах

Відмнювання дробових числівників		Відмінювання збірних числівників
- Відмінюються обидві частини		- при відмінюванні суфікс -ер(о) випадає
Н.	Одна друга	Семеро
Р.	Однієї другої	Семи (сімох)
Д.	Одній другій	Семи (сімох)
З.	як Н. чи Р.	як Н. чи Р.
О.	Однією другою	Сьома (сімома)
М.	На одній другій	На семи (сімох)

- Порядковi числiвники змiнюються як прикметники. У складених порядкових прикметниках змiнюється тiльки останнє слово.

Узгодження числівників з іншими частинами мови

- Складенi числiвники, що закiнчуються одиницею (21, 51, 321), узгоджуються з iменниками в однинi: разом з трьомастами тридцятьма одним студентом.

- Числівники 2, 3, 4 та складені, що закінчуються ними, вимагають від іменника форми називного відмінка множини: двадцять чотири зошити.

- Числiвники 5-20 та складені, що закінчуються ними, узгоджуються з іменником у формі родового відмінка множини: прочитано двадцять п'ять сторiнок.

- Числiвники, що називають десятковi дроби (8,7; 2,5) поєднуються з iменниками у родовому вiдмiнку: вiсiм i сiм десятих вiдсотка; п'ять з половиною разiв.

- Числiвник, вжитий у сполученнi з „бiльше на ...” або „менше на ...”, має форму Зн. вiдмiнка, яка залежить вiд значення iменника (у назвах iстот Зн. = Р. чи Н., у назвах неiстот - тiльки Н.): бiльше на десятьох студентiв, бiльше на десять студентiв, але бiльше на десять аркушiв.

- Слово половина ніколи не використовується зі словами більша чи менша.