- •Програма навчального курсу
- •Викладач: Грицай о.М., кандидат філософських наук, доцент.
- •Мета вивчення курсу.
- •Основний зміст усіх розділів курсу (історії філософії, онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології).
- •Програма
- •Зміст програми.
- •Модуль і.
- •Історія філософії.
- •Змістовий модуль1.
- •Тема 1. Предмет філософії та її роль у житті людини та суспільства.
- •Тема 2. Стародавня філософія.
- •Змістовий модуль2.
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження.
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія хvіі – хvііі ст..
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 5. Німецька класична філософія.
- •Тема 6. Посткласична філософія.
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 7.Українська філософія.
- •Модуль іі. Онтологія. Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Буття і форми його існування.
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 9. Філософія свідомості.
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 10. Філософська теорія розвитку.
- •Структура залікового кредиту модулю іі.Онтологія
- •Модуль ііі. Гносеологія. Змістовий модуль 8.
- •Тема 11. Філософське вчення про пізнання.
- •Змістовий модуль 9.
- •Тема 12. Методологія наукового пізнання.
- •Структура залікового кредиту модулю ііі. Гносеологія.
- •Модуль IV. Соціальна філософія. Змістовий модуль 10.
- •Тема 13. Філософія суспільства.
- •Змістовий модуль 11.
- •Тема14. Суспільне виробництво та його сторони.
- •Змістовий модуль 12.
- •Тема 15. Філософські парадигми осягнення історії.
- •Структура залікового кредиту модулю IV.Соціальна філософія.
- •Модуль V. Філософська антропологія. Змістовий модуль 13.
- •Тема 16. Проблема людини в історії філософії.
- •Змістовий модуль 14.
- •Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу.
- •Структура залікового кредиту модулю V. Філософська антропологія.
- •Теми семінарських занять і основні проблеми для обговорення.
- •Модуль і.
- •Історія філософії.
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет філософії та її роль у життєдіяльності людини та суспільства
- •Тема 2. Стародавня філософія (2 години).
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження (2 години).
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія XVII – XVIII ст. (2 години).
- •Змістовий модуль 3.
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 години).
- •Тема 6. Посткласична (некласична) філософія (2 години).
- •Змістовий модуль 4.
- •Тема 7. Українська філософія (4 години).
- •Модуль іі. Онтологія. Змістовий модуль 5.
- •Тема 8. Буття і форми його існування (2 години).
- •Змістовий модуль 6.
- •Тема 9. Філософія свідомості (2 години).
- •Змістовий модуль 7.
- •Тема 10. Філософська теорія розвитку (2 години).
- •Модуль ііі. Гносеологія. Змістовий модуль 8.
- •Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу (2 години).
- •Змістовий модуль 9.
- •Тема 12. Методологія наукового пізнання (2 години).
- •Модуль IV. Соціальна філософія. Змістовий модуль 10.
- •Тема 13. Філософський аналіз суспільства (2 години).
- •Змістовий модуль 11.
- •Тема 14. Філософський аналіз матеріальних та духовних основ життя суспільства (2 години).
- •Змістовий модуль 12.
- •Тема 15. Філософія історії (2 години).
- •Тема 16. Проблема людини у філософії (2 години).
- •Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу (2 години).
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Vіі. Методи навчання.
- •Vііі. Методи оцінювання.
- •Іх. Розподіл балів, що присвоюються студентам.
- •Х. Методичне забезпечення.
- •Хі. Завдання для самостійної роботи. Модуль і. Історія філософії.
- •Модуль іі. Онтологія.
- •Модуль ііі. Гносеологія.
- •Модуль іv. Соціальна філософія.
- •МодульV. Філософська антропологія.
- •Хіі. Перелік питань для підсумкового контролю.
- •XIV. Література та першоджерела
Модуль іі. Онтологія. Змістовий модуль 5.
Тема 8. Буття і форми його існування.
-
Поняття онтології. Онтологія і буття.
-
Субстанційний підхід до розуміння буття.
-
Суб’єктивістське розуміння буття.
-
Протиріччя буття.
Онтологія як філософська дисципліна. Типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.
Категорія буття. Модуси буття : буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Реальність, буття та небуття. Основні форми буття. Протиріччя буття.
Людина в бутті. Людина і буття як “мікро-“ і “макросвіт”. Соціальне буття як єдність індивідуального та суспільного.
Світ як Космос, як Всесвіт, як Універсум. Світ як сукупна реальність, єдність природи та людини, матеріального та духовного.
Проблема субстанції: матерія як субстанція, її атрибути. Буття і час. Вічне буття. Буття і простір. Фактичність, наявність, дійсність, можливість як “рівні буття”.
Космос, природа, людина. “Профанне” і “сакральне”. Псевдосакральне. Природне і надприродне. Поцейбічне і потойбічне. Онтологія і теологія. Ідея бога.
Змістовий модуль 6.
Тема 9. Філософія свідомості.
-
Поняття свідомості та її структура.
-
Концепції походження свідомості.
-
Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіду, колективу, суспільства, людства.
Проблема свідомості в історії філософії. Свідомість як усвідомлення буття, суб’єктивна реальність. Зміст свідомості та її структура. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова.
Рівні психічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Ноезоноематичні параметри свідомості: самосвідомість.
Природничі та соціально-історичні засади свідомості. Концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудова, уфологічна тощо.
Основні концепції свідомості: субстанціальна, функціональна, екзистенціально-феноменологічна, марксистська тощо.
Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіду, колективу, суспільства, людства.
Змістовий модуль 7.
Тема 10. Філософська теорія розвитку.
-
Поняття про розвиток та його генезис.
-
Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії.
-
Діалектика як учення про розвиток: закони та категорії.
-
Ідея розвитку у філософії та науці ХХІ ст.
Поняття розвитку. Ідея розвитку в міфологічній, релігійній і філософській свідомості. Розвиток і саморозвиток.
Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії та науці: антропологічна, рівноважно-інтеграційна, градуалістська, емерджентна.
Формування ідей діалектики. Античне розуміння діалектики як діалогу, як логічної операції розподілу і поєднання понять.
Класична теорія розвитку І.Канта, Г.Гегеля, К.Маркса. Основні принципи, закони і категорії діалектики. Метафізичні образи розвитку: релятивізм, еклектика, софістика, скептицизм, догматизм.
Становлення сучасної концепціїї розвитку. Глобальний еволюціонізм та його відображення в концепціях ноосфери, коеволюції, соціобіології, етногенезу, конвергенції. Синергетичний варіант розвитку: нелінійність та багатоваріантність, стохастичність та непередбачуваність, порядок і хаос.