Модуль іі. Онтологія.

Знати:

Що означають категорії: онтологія, буття, небуття, субстанція, матерія, рух, простір, час, система, Всесвіт, розвиток, діалектика, якість, кількість, міра, протиріччя, заперечення, заперечення заперечення.

Зміст свідомості та її структуру, основні концепції свідомості.

Вміти:

Користуватися філософськими поняттями та категоріями, законами, ідеями, принципами діалектики у процесі аналізу будь-яких проблем: у повсякденному житті; у навчальній діяльності; економічного та соціально-політичного розвитку України, світових подій. Узагальнювати нові добуті знання, порівнювати їх із здобутими знаннями із попередніх тем і інших курсів.

Теми рефератів до модулю ІІ.Онтологія.

• Методологічні функції категорії матерії.

• Матерія як субстанція.

• Соціальні властивості простору і часу; системне вимірювання Всесвіту.

• Відображення як всезагальна властивість матерії.

• Відображення та інформація.

• Виникнення і розвиток психіки як форми відображення дійсності.

• Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

• Структура і рівні свідомості.

• Діалектика як теорія розвитку.

• Діалектична суперечність як джерело розвитку.

• Проблема буття у творі М.Гайдеггера “Час і буття”.

• Віртуальна реальність, онтологічний аспект.

• Сучасний образ світу: ознаки прихованої віртуальності.

• Категорії діалектики.

• Що таке душа людини?

• Взаємозв’язок біосфери, ноосфери і техносфери.

• Саморозвиток як особистісна система.

• Проблема часу у феноменологічній філософії.

Модуль ііі. Гносеологія.

Знати:

Сутність, структуру, основні закономірності пізнавального процесу, гносеологічні поняття та категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, види істини, похибка, емпіричний рівень пізнання, теоретичний рівень, практика; методи та форми наукового пізнання; сутність наукового пізнання , факт, гіпотеза, концепція, теорія.

Вміти: робити аналіз пізнавальної діяльності учнів на основі філософського світогляду, розрізняти істину від похибки, застосовувати практику як критерій істинних знань; використовувати методи і форми наукового знання у процесі наукових досліджень, застосовувати філософські категорії – ідею, гіпотезу, концепцію, теорію при здійсненні наукових проектів.

Теми рефератів з модулю ІІІ. Гносеологія.

• Проблема діалектики суб’єкта і об’єкта в сучасній гносеології.

• Проблема істини і хибності в сучасній гносеології.

• Проблема критерію істини в сучасній філософії.

• Практика та її основні функції в пізнанні.

• Наукові пізнання як вид духовної діяльності та спосіб освоєння дійсності.

• Основний зміст сучасної методології наукового пізнання.

• Діалектика як теорія пізнання.

Модуль іv. Соціальна філософія.

Знати:

Поняття соціального, соціуму. Проблеми соціальної філософії: суспільство та його структуру, людину у системі соціальних відношень, суспільство як соціально-практичний спосіб буття людини. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії. Принципи наукової концепції суспільства. Поняття суспільного прогресу та його критерії. Основні парадигми виміру суспільства.

Причини походження і закономірності розвитку науки. Причини, наслідки і типи наукових революцій. Сучасна НТР.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

Роль матеріальних та духовних чинників розвитку суспільства.

Культуру як інобуття людського духу, людинотворчі функції культури та функції науки та культури.

Сутність прогнозування, типи прогнозів, форми, методи та функції прогнозування. Суть глобальних проблем сучасності: причини, методи, рішення, роль коеволюції у цьому процесі. Роль філософії у формуванні футурологічних проектів.

Вміти:

Орієнтуватися у системі різних концепцій, думок, вірувань, цінностей, розкривати їхню гуманістичну спрямованість, взаємозв’язок між різними соціальними явищами, розкривати соціальну заангажованість соціальних груп, окремих людей. Визначити, звідки з’явилися конкретні сучасні ідеї і куди вони ведуть, тобто “дивитися у корінь”, правильно мислити, відокремлювати головне від другорядного, осмислено підходити до життя, розуміти глобальні проблеми та їх наслідки.

Теми рефератів до модулю ІV.Соціальна філософія.

• Роль раціонального у процесі розвитку суспільства.

• Проблема суспільства у німецькій класичній філософії (за вибором студента).

• Проблеми суспільства і людини в філософії Г.Сковороди.

• Соціальна філософія М.Драгоманова.

• Історіософія М.Грушевського.

• Філософія історії.

• Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасності.

• Етика ненасилля.

• Зміст цивілізаційної парадигми філософського осягнення історії.

• Наука і закономірності її розвитку.

• Сенс історії.

• Методологія аналізу розвитку суспільства: формація чи цивілізація.

• Ідеали науки.

• Головні риси інформаційного суспільства.

• Культура як друга природа людини.

• Культура. Антикультура. Контркультура.

• Формування особистості як сенс і ціль культури.

• Мотиви наукового пізнання.

• Роль символів у культурі.

• Ознаки антропогенної цивілізації.

• Взаємозв’язок суспільства і природи.

• Наука і суспільство.

• Проблема нелінійності соціального розвитку.

• Порядок і хаос у розвитку суспільства.

• Філософія і майбутнє цивілізації.

• Проблема демократії у сучасній Україні.

• Глобалізм як соціальне явище: за і проти.

• Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

• Техногенна цивілізація: сутність, генеза та майбутнє.