МодульV. Філософська антропологія.

В результаті опанування філософської антропології студент мусить

Знати:

Основні етапи формування поглядів мислителів на проблему людини в історії філософії: Стародавньої Греції, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва, німецькій класичній філософії, марксизмі.

Сучасні філософські підходи до розуміння людини: неотомізмом, екзистенціалізмом, фрейдизмом. Антропосоціогенез, самоцінність і сенс людського життя.

Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу. Людина – найвища цінність суспільства.

Вміти:

Аналізувати сучасні проблеми людини і особистості; брати активну участь у гуманістичному вихованні особистості, починаючи з самовиховання.

Теми рефератів до модулю V. Філософська антропологія.

• Психоаналіз і проблема людини.

• Проблема людини в екзистенціалізмі.

• Основні риси марксистського розуміння людини.

• Бог і людина.

• Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

• Значення та межі проблеми сенсу життя.

• Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

• Особистість та її свобода в дзеркалі світових релігій.

• Діалектика свободи та відповідальності особистості на сучасному етапі.

• Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

• Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

• Індивід як соціоприродна істота.

• Потреби як фактор формування особистості.

• Взаємодія інтересів суспільства й особистості.

• Людина як найвища цінність суспільства.

• Соціальна норма як фактор впливу суспільства на особистість.

• Діяльність – основа формування особистості.

• Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

Хіі. Перелік питань для підсумкового контролю.

1. з модуля 1.Історія філософії.

1. Поняття світогляду, його зміст, структура.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Філософія: наука чи світогляд?

4. Предметне самовизначення філософії (основні етапи розвитку).

5. Система філософського знання, його структура та функції.

6. Історизм філософського знання, його соціокультурна зумовленість.

7. Основні ідеї та школи Давньоіндійської філософії.

8. Головні риси та школи Давньокитайської філософії.

9. Проблема “початку” у ранній натурфілософії античності.

10. Перша спроба раціонального осмислення буття, простору, часу та руху в елейській філософії (Парменід, Зенон).

11. Особливості давньогрецького атомізму (Левкіп, Демокріт).

12. Етичний антропологізм Сократа.

13. Проблема існування загального, світ речей та ідей у філософії Платона.

14. Учення Арістотеля про причини, начало буття, людину і державу.

15. Особливості та основні школи еллістичного етапу розвитку античної філософії.

16. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика, номіналізм (Августин Блажений, Фома Аквінський).

17. Філософія епохи Відродження: гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія,скептицизм, утопічний соціалізм.

18. Проблема методу наукового пізнання у філософії ХVІІ ст.(Ф.Бекон,Р.Декарт).

19. Філософія Просвітництва ХVІІІ ст.

20. Гносеологічна концепція та етика І.Канта.

21. Система гегелівської філософії: проблема буття, суспільства, людини та методу.

22. Антропологічний принцип побудови “нової філософії” Л.Фейербаха.

23. Філософія у Києво-Могілянської академії.

24. Філософія Г.Сковороди.

25. “Філософія серця” Памфіла Юркевича.

26. Філософські та соціальні погляди Івана Франка.

27. Сучасна українська філософія.

28. Головні ідеї марксистської філософії.

29. Проблема людини, суспільства, буття у філософії екзистенціалізму (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю).

30. Головні ідеї науки: еволюція позитивізму.

31. Проблема істини, методу пізнання у герменевтиці: Ф.Шлейермахер, Г.Гадамер, П.Рікер, К.Аппель.

32. Філософські ідеї феноменології: Е.Гуссерль.

33. Ірраціоналізм “філософії життя” як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

34. Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї.

35. Філософська антропологія про цінності буття та форми прояву сутності людини (М.Шелер).

36. Особливості релігійної сучасної релігійної філософії (П.Шейяр де Шарден, Г.Марсель).

37. Особливості філософії структурізму (Ф. Де Соссюр, К.Леві-Строс, М.Фуко).

2) з модуля ІІ.Онтологія.

1. Пошуки субстанційної єдності світу в історії філософії.

2. Історичні типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

3. Онтологія і буття. Стара і нова онтологія.

4. Модуси буття: буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Діалектика основних форм буття.

5. Проблема субстанції: генеза та сучасне бачення.

6. Матерія, рух, простір, час та їхні атрибутивні властивості.

7. Людина і буття як “мікро- “ і “макросвіт”.

8. Сучасні концепції часу: коло, лінійна, спіралевідна.

9. Соціальні властивості часу і простору.

10. Поняття свідомості, її структура та джерела.

11. Сучасні концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудоав тощо. Свідомість і відображення.

12. Біологічні та соціально-історичні умови виникнення свідомості.

13. Рівні суб’єктивної організації свідомості: пізнавальна, емоційна та мотиваційно-вольова форми діяльності свідомості, самосвідомість, рефлексія.

14. Свідоме і несвідоме.

15. Поняття розвитку.

16. Моделі розвитку у сучасній філософії.

17. Діалектика як теорія розвитку.

18. Закон єдності і боротьби протиледностей.

19. Закон зв’язку кількісних і якісних змін.

20. Закон заперечення заперечення.

21. Категорії діалектики: зміст і форма, необхідність і випадковість, причина і наслідок тощо.

22. Категорії закону, сутності і явища та їхня роль у пізнанні і творчому пошуку.

23. Синергетика про характер розвитку Всесвіту.

3) з модуля ІІІ.Гносеологія.

1. Поняття пізнання та його види. Скептицизм і агностицизм та їхні історичні різновиди.

2. Гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика.

3. Філософське вчення про істину та її критерії; істина і хибність.

4. Структура та основні закономірності пізнавального процесу: чуттєве та раціональне пізнання, їх форми і взаємозв’язок.

5. Діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

6. Практика, її визначальні ознаки та функції у пізнанні.

7. Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання.

8. Основні складники наукового пізнання.

9. Форми наукового пізнання (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) та їх взаємозв’язок.

10. Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання.

11. Специфічні методи наукового пізнання на емпіричному рівні (спостереження, вимірювання, експерімент).

12. Загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання).

13. Методи теоретичного рівня наукового пізнання (ідеалізація, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, історичний, логічний).

14. Філософія як методологія наукового пізнання.

15. Метатеоретичний метод наукового пізнання: поняття “парадигма” та “дослідницька програма”, “картина світу”, “стиль мислення”.

4) з модуля ІV. Соціальна філософія.

1. Проблема суспільства в історії філософії.

2. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії:

ідеалістична, матеріалістична, теологічна, натуралістична,

культурологічна, технологічного детермінізму.

3. Основні принципи наукової концепції суспільства.

4. Джерела, рушійні сили та суб’єкти соціального розвитку.

5. Суспільство як система.

6. Діяльність – спосіб суспільного буття людини.

7. Суспільне виробництво, його основні компоненти.

8. Сутність сучасної науково-технічної революції та її соціальні

наслідки.

9. Філософія історії, її предмет та напрямки (цикічний,

прогресистський, регресистський).

10. Проблема суті суспільного прогресу та його критерії.

11. Сенс історії.

12. Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

13. Єдність та багатоманітність історії.

14. Суспільно-економічна формація.

15. Динаміка істроичного процесу, формаційна та цивілізаційна

парадигми (К.Маркс, А.Тойнбі, М.Данилевський,

О.Шпенглер).

16. Філософське розуміння цивілізації. Основні прикмети та

суттєві риси цивілізації.

17. Основні риси техногенної цивілізації.

18. Поняття аксіології та її місце у суспільстві.

19. Структура цінностей: суб’єктивні, об’єктивні, позитивні,

негативні, істина, краса, добро, честь, правда, свобода.

20. Культура як предмет філософського аналізу, її зміст, структура та функції.

21. Культура. Антикультура. Контркультура.

22. Наука як соціальне явище.

23. Соціальні функції науки та культури.

24. Прогнозування як тип соціального передбачення.

25. Глобальні проблеми сучасності: сутність, причина виникнення, методи вирішення.

26. Філософські аспекти майбутнього: світоглядні, науково-методологічні, духовно-культурні компоненти. Ознаки антропогенної цивілізації.

27. Філософія і майбутнє цивілізації.

5) З модуля V. Філософська антропологія.

1. Сучасна наука і філософія про виникнення людини.

2. Взаємозв’язок біологічного і соціального в людині.

3. Форми життєвого світу людини: природний світ, духовний

світ, соціальний світ.

4. Сучасний філософські концепції людини: екзистенціалізм,

неотомізм, марксизм, фрейдизм.

5. Проблема людини в історії філософії (за вибором студента).

6. Проблема особистості як соціальний феномен історичного

поступу.

7. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

8. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

9. Потреби, інтереси та цінності як структурні елементи

особистості.

10. Соціальні норми та їх значення в житті особистості.

11. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

12. Духовність і буття людини.