- •1. Функції, завдання фінансового менеджменту.
- •2. Інвестиційні банки і їх послуги (послуги андерайтингу).
- •3. Формування статутного і резервного капіталу ат.
- •4. Оцінка фінансового стану підприємства за даними аналізу фінансової звітності.
- •5. Біржі ф'ючерсів і опціонів, види послуг.
- •6. Порядок збільшення і зменшення статутного фонду відкритих акціонерних товариств.
- •7. Організація управління портфельними інвестиціями.
- •8. Валютний дилінг: поняття, способи надання дилінгових послуг українськими фінансовими установами.
- •9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.
- •10. Процес управління фінансовим ризиками, які супроводжують виробничо-господарську діяльність підприємства.
- •11. Послуги форфейтингу.
- •12. Фінансові переваги міжнародних корпорацій.
- •13. Організація управління капіталовкладеннями; моніторинг і постаудит інвестиційних проектів.
- •14. Споживе кредитування.
- •15. Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).
- •16. Ознаки, які визначають привабливість фінансових інвестицій; формування портфеля цінних паперів.
- •17. Лізингові платежі: види і розрахунок.
- •18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).
- •19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.
- •20. Види факторингових послуг, їх характеристика.
- •21. Коефіцієнти α (альфа) і β(бета) акцій.
- •22. Зміна вартості грошей у часі; засоби врахування дії фактора часу в інвестиційних розрахунках.
- •23. Фінансовий лізинг; організація надання послуг з фінансового лізингу.
- •24. Арбітражна модель оцінки капітальних активів с.Росса.
- •25. Визначення внутрішньої норми доходу (irr) інвестиційного проекту і використання цього показника при експертизі інвестицій.
- •26. Послуги портфельного управління.
- •27. Відображення концепції ризику і доходу в моделі оцінки капітальних активів (сарм) у. Шарпа.
- •28. Застосування методу чистої нинішньої вартості (npv) при експертизі інвестицій.
- •29. Послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди.
- •30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
- •31. Визначення терміну окупності капіталовкладень; застосування цього показника при виборі інвестиційних проектів.
- •32. Центральний депозитарій фондового ринку: призначення, функції і послуги.
- •33. Заходи, що можуть передбачатися для фінансового оздоровлення at.
- •34. Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку: його переваги і недоліки при виборі інвестиційних проектів.
- •35. Реєстратори цінних паперів: функції і послуги.
- •36. Визначення ціни капіталу, що залучається з різних джерел.
- •37. Шляхи підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.
- •38. Депозитарні послуги комерційних банків.
- •39. План фінансової санації.
- •40. Ефект фінансового лівериджу (важеля).
- •41. Послуги інвестиційних фондів і компаній.
- •42. Короткострокове фінансове планування в корпорації, система бюджетів.
- •43. Прийоми управління кредиторською заборгованістю.
- •44. Послуги з перестрахування.
- •45. Основні фінансові показники, які характеризують положення корпорації на фондовому ринку.
- •46. Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.
- •47. Фінансові послуги на фондовому ринку.
- •48. Складання прогнозних фінансових звітів у процесі фінансового планування.
- •49. Прийоми управління дебіторською заборгованістю.
- •50. Основні види страхових послуг.
- •51. Консолідована фінансова звітність, її призначення.
- •52. Використання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря) для управління ліквідністю підприємства.
- •53. Організація страхування в Україні і регулювання відносин у сфері страхових послуг.
- •54. Потенційні прості акції. Як їх наявність враховується при визначенні показника пна (прибуток на одну просту акцію)?
- •55. Шляхи прискорення обертання обігових коштів.
- •56. Послуги банків з міжнародних переказів грошових коштів.
- •57. Теоретичні положення і практична реалізація дивідендної політики.
- •58. Управління ліквідністю підприємства.
- •59. Трастові компанії (довірчі товариства) і трастові послуги.
- •60. Придбання ат власних акцій.
- •61. Засоби управління коштами в запасах.
- •62. Регулювання послуг на валютному ринку України.
- •63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
- •64. Управління грошовими коштами (залишками на поточних рахунках).
- •65. Послуги з хеджування ризиків на валютному ринку.
- •66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
- •67. Використання розрахунку операційного і фінансового циклів в управлінні обіговим капіталом.
- •68. Іпотечне кредитування.
- •69. Подрібнення та консолідація акцій.
- •70. Управління обіговими коштами; політика фінансування.
- •71. Депозитні послуги банківських установ.
- •72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
- •73. Порівняння припливу та відпливу грошових коштів з метою оцінки фінансового стану підприємства.
- •74. Клірингові послуги.
- •75. Рейтинг корпоративних цінних паперів.
- •76. Основні об'єкти внутрішньофірмового фінансового планування.
- •77. Кредитні спілки, їх послуги.
- •78. Механізм первинного розміщення цінних паперів корпорації.
- •79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
- •80. Фінансові послуги сучасних банківських установ.
- •81. Корпоративні облігації: різновиди, порядок розміщення.
- •82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.
- •83. Кредитні послуги банківських установ.
- •84. Похідні цінні папери (деривативи), їх роль у діяльності корпорації.
- •85. Основні показники кредитоспроможності підприємства.
- •86. Державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
- •87. Злиття та поглинання компаній; причини і результати цих процесів.
- •88. Визначення рівня платоспроможності підприємства та шляхи його підвищення,
- •89. Основні види фінансових послуг в Україні.
- •90. Види акцій, їх характеристика.
66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
Існує достатньо широкий інструментарій залучення інвестиційних засобів, але тут розглядається, на наш погляд, найпривабливіший в довгостроковій перспективі підхід. Йдеться про залучення капіталу через випуск акцій на зарубіжних фінансових ринках. Якщо конкретніше, то про випуск Глобальних Депозитарних Розписок (GDR) і, як один з можливих їх варіантів, Американських Депозитарних Розписок (ADR).
В цілому, це не що інше як акції корпорації, випущені за межами країни її реєстрації. Тобто, якщо який-небудь європейський концерн, наприклад, Сименс, ухвалить рішення про випуск акцій на Нью-йоркській фондовій біржі, то найбільш ефективний варіант такого випуску - це депозитарні розписки. Депозитарна розписка (далі ДР) є цінним папером, забезпеченням якого є акції зарубіжної компанії. ДР, як правило, номіновані в доларах США або в Євро, хоча існують приклади випуску акцій в деяких інших країнах, включаючи Гонконг і Японію.
Для української корпорації ДР випускаються таким чином. Український брокер набуває акцій української компанії на місцевому ринку і передає їх в місцевий кастодіальний банк. Потім дані банки передають придбані акції в депозитарний банк країни передбачуваного випуску. Якщо йдеться про випуск розписок в США, то такою операцією, як правило, займається Bank of New York. Нарешті, замість отриманих акцій української компанії Bank of New York випускає депозитарні розписки, які випускаються у вільний обіг на американському фондовому ринку. Він також зобов'язується обслуговувати випущені розписки через збір дивідендів, що виплачуються українською корпорацією в гривнях, обмін їх на долари США і подальше розповсюдження даних дивідендів американським акціонерам-утримувачам. Американські ж акціонери мають можливість вільно торгувати купленими розписками, а також залишають за собою право вимоги обміну ДР на лежачих в їх основі акцій українських компанії.
Депозитарні розписки бувають наступних чотирьох видів:
-
Приватне володіння (Правило 144). В даному випадку акції зарубіжних компаній не поступають на відкритий ринок, а отримуються безпосередньо інвесторами країни розповсюдження розписок. Такими інвесторами, як правило, є крупні приватні інвестиційні фонди. Відповідно до Правила 144 випуск даних розписок не вимагає реєстрації в Комісії з цінних паперів США, і тим самим компанії, акції яких випускаються у вигляді ДР, мають право не декларувати свою фінансову інформацію за американськими стандартами.
У зв'язку з тим, що розписки не поступають у вільний продаж, вони отримуються із значним дисконтом із-за своєї низької ліквідності. Більш того, вони несуть в собі значний інформаційний ризик зважаючи на відсутність підтвердженої фінансової документації за стандартами країни распростаненія.
-
Рівень I Ін. Це найпростіший спосіб виведення акцій на зарубіжні фінансові ринки. ДР першого рівня, як і у випадку з приватним розповсюдженням, не проходять реєстрації в Коммісиі по цінних паперах і біржах США, і компанії не зобов'язані публікувати свою фінансову інформацію за американськими стандартами. Після конвертації акцій в розписки ДР поступають у вільне звернення на американський ринок. Вони торгуються виключно «за прилавком» і не потрапляють на основні біржі.
В цілому перший рівень ДР дозволяє компаніям користуватися всіма перевагами публічної компанії без яких-небудь серйозних витрат на реєстрацію випуску ДР і без зміни своїх стандартів бухгалтерського обліку. Цим і можна пояснити популярність рівня, що росте, I у багатьох компаній по всьому світу.
-
Рівень II Ін. Даний рівень, при виконанні всіх вимог по реєстрації і перекладу бухгалтерського обліку на американські стандарти, дозволяє компаніям потрапляти в лістинг крупних бірж, таких, як NASDAQ або Нью-йоркської фондової біржі.
-
Рівень III Ін. На додаток до переваг другого рівня ДР рівня III дають компаніям право публічного розміщення розписок з можливістю залучення капіталу.
При розгляді питання про можливості випуску розписок на зарубіжних фінансових ринках, необхідно чітко визначити ті переваги, якими можуть скористатися корпорації-емітенти. До таких переваг відносяться наступні чинники.
Доступ до широкого ринку капіталу. Об'єми локального ринку далеко не завжди дозволяють компаніям отримувати повну вигоду від розміщення і торгівлі акціями. Російські інвестори, наприклад, все ще обмежені засобами для широкомасштабного інвестування в корпоративні цінні папери, що додає багатьом акціям вітчизняних компаній певний рівень неліквідності. За рахунок же перекладу торгів на ринки Європи і США компанії можуть частково вирішити дану проблему, оскільки капітал на даних ринках знаходиться в менш обмеженій кількості і є мобільнішим.