79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.

За сучасних умов зростання конкуренції, особливого значення набуває оцінка та планування господарсько – фінансової діяльності підприємства.. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності (ефективності). Тому значною мірою стратегія планування і прогнозування фінансової діяльності повинна бути спрямована на максимізацію фінансових результатів – прибутку. Інструментарій щодо виявлення впливу змін цін на ресурси, податкової та амортизаційної політики держави, поведінки конкурентів і споживачів на критичний обсяг продажу підприємства надає аналіз беззбитковості виробництва «витрати – обсяг – прибуток», який має назву – “директ – костинг” (CVP – аналіз). Завдяки широкому спектру застосування CVP – аналіз, є одним з найпоширеніших методів управління, які дозволяють підвищити ефективність господарсько – фінансової діяльності підприємства.

Використаємо конкретні дані підприємства за 3 роки для практичної реалізації CVP– аналізу, як основи, щодо резервів поліпшення результативності фінансової діяльності. Ключовими елементами операційного аналізу є: операційний важель, поріг рентабельності (точка беззбитковості) і запас фінансової міцності. Весь аналіз зведений до єдиної формули:

Прибуток (Р) = Обсяг продажу (S) – Змінні витрати (V) – Постійні витрати (P)

Зазначена формула є математичним представленням звіту про фінансові результати, підготовленого на підставі відповідної калькуляції, тобто в калькуляції має бути розподіл витрат на постійні і змінні. Постійні витрати – витрати, що незалежні від обсягу виробництва. До них належать витрати: на оренду, амортизаційні відрахування, податки, заробітна плата адмінперсоналу, комунальні послуги, поштові послуги, страхування, відсотки за кредит, реклама. Але, слід мати на увазі, що постійні витрати не змінюються лише у визначений період і при визначеному обсязі виробництва. Змінні витрати змінюються (збільшуються або зменшуються) пропорційно обсягу виробництва. До них відносять: витрати на сировину, матеріали, електроенергією, транспортні витрати, заробітну плату виробничого персоналу, інші витрати.

Поріг рентабельності являє собою об’єм виручки від реалізації, при якій підприємство досягає беззбиткової діяльності, при цьому воно не отримує прибуток, тобто виручка являється сумою всіх витрат ( це відношення постійних витрат до питомої ваги маржинального доходу в виручці від реалізації).

При використанні системи „директ – костинг” виникає новий фінансовий результат – маржинальний доход, який являє собою різницю між виручкою від реалізації та змінними витратами, або маржинальний доход дорівнює постійні витрати плюс прибуток. Визначення суми беззбитковості або запасу фінансової міцності підприємства, тобто розміру можливого зниження обсягу реалізації продукції в грошовому і у відсотковому виражені при несприятливій кон’юнктурі товарного ринку, що дозволить йому здійснювати беззбиткову операційну діяльність.

Запас фінансової міцності в абсолютній сумі це різниця між виручкою від реалізації і порогом рентабельності. А в відносних величинах розраховується як відношення різниці виручки від реалізації і порога рентабельності до виручки від реалізації *100.

Щоб спланувати прибуток підприємства слід використовувати поняття „операційний важель”. Дія операційного важелю проявляється в тому, що будь – яка зміна виручки від реалізації продукції призводить до більшої або меншої зміни прибутку. Цей ефект зумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних і змінних витрат на формування фінансових результатів при зміні обсягу виробництва. Чим більшим є рівень постійних витрат, тим більшою є сила операційного важеля.

Сила впливу операційного важеля = (1)

Маржинальний прибуток представляє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами. Цей показник в економічній літературі визначається також як сума покриття.

Шукаючи можливості збільшення прибутку, слід перевіряти вплив на його приріст не тільки змінних, але і постійних витрат. Оскільки кожен аналізований рік зростає прибуток підприємства доцільно проаналізувати основні напрями застосування аналізу беззбитковості для прогнозування прибутку. обсяг реалізації визначається за формулою:

, де: (2)

Q – плановий обсяг реалізації

2) Який прибуток отримає підприємство за відповідних рівнів реалізації і точки беззбитковості? Кожна наступна одиниця продукції поза рівнем беззбитковості буде приносити підприємству прибуток у розмірі одиничного прибутку покриття.

(3)

Pr=(плановий обсяг продажу – рівень беззбитковості)*маржинальний дохід

Оскільки CVP– аналіз – це метод виявлення оптимального розподілу ресурсів за видами операційної діяльності і видами продукції з метою прийняття управлінських рішень з погляду вибору, його доцільно застосовувати не тільки при плануванні і прогнозуванні прибутку, а й використовувати для оптимізації структури витрат, що дасть можливість ефективно управляти фінансово – господарською діяльністю підприємства.