- •1. Функції, завдання фінансового менеджменту.
- •2. Інвестиційні банки і їх послуги (послуги андерайтингу).
- •3. Формування статутного і резервного капіталу ат.
- •4. Оцінка фінансового стану підприємства за даними аналізу фінансової звітності.
- •5. Біржі ф'ючерсів і опціонів, види послуг.
- •6. Порядок збільшення і зменшення статутного фонду відкритих акціонерних товариств.
- •7. Організація управління портфельними інвестиціями.
- •8. Валютний дилінг: поняття, способи надання дилінгових послуг українськими фінансовими установами.
- •9. Застосування майнового методу (акумулювання активів) для оцінки вартості компанії.
- •10. Процес управління фінансовим ризиками, які супроводжують виробничо-господарську діяльність підприємства.
- •11. Послуги форфейтингу.
- •12. Фінансові переваги міжнародних корпорацій.
- •13. Організація управління капіталовкладеннями; моніторинг і постаудит інвестиційних проектів.
- •14. Споживе кредитування.
- •15. Оцінка вартості компанії методом аналогів (ринковий підхід).
- •16. Ознаки, які визначають привабливість фінансових інвестицій; формування портфеля цінних паперів.
- •17. Лізингові платежі: види і розрахунок.
- •18. Оцінка вартості компанії методом прибутковості (дохідності).
- •19. Використання показників "цикл життя проекту" та "термін окупності капіталовкладень" при прийнятті інвестиційних рішень.
- •20. Види факторингових послуг, їх характеристика.
- •21. Коефіцієнти α (альфа) і β(бета) акцій.
- •22. Зміна вартості грошей у часі; засоби врахування дії фактора часу в інвестиційних розрахунках.
- •23. Фінансовий лізинг; організація надання послуг з фінансового лізингу.
- •24. Арбітражна модель оцінки капітальних активів с.Росса.
- •25. Визначення внутрішньої норми доходу (irr) інвестиційного проекту і використання цього показника при експертизі інвестицій.
- •26. Послуги портфельного управління.
- •27. Відображення концепції ризику і доходу в моделі оцінки капітальних активів (сарм) у. Шарпа.
- •28. Застосування методу чистої нинішньої вартості (npv) при експертизі інвестицій.
- •29. Послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди.
- •30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
- •31. Визначення терміну окупності капіталовкладень; застосування цього показника при виборі інвестиційних проектів.
- •32. Центральний депозитарій фондового ринку: призначення, функції і послуги.
- •33. Заходи, що можуть передбачатися для фінансового оздоровлення at.
- •34. Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку: його переваги і недоліки при виборі інвестиційних проектів.
- •35. Реєстратори цінних паперів: функції і послуги.
- •36. Визначення ціни капіталу, що залучається з різних джерел.
- •37. Шляхи підвищення рентабельності власного капіталу підприємства.
- •38. Депозитарні послуги комерційних банків.
- •39. План фінансової санації.
- •40. Ефект фінансового лівериджу (важеля).
- •41. Послуги інвестиційних фондів і компаній.
- •42. Короткострокове фінансове планування в корпорації, система бюджетів.
- •43. Прийоми управління кредиторською заборгованістю.
- •44. Послуги з перестрахування.
- •45. Основні фінансові показники, які характеризують положення корпорації на фондовому ринку.
- •46. Визначення середньозваженої ціни капталу і застосування цього показника у фінансову менеджменті.
- •47. Фінансові послуги на фондовому ринку.
- •48. Складання прогнозних фінансових звітів у процесі фінансового планування.
- •49. Прийоми управління дебіторською заборгованістю.
- •50. Основні види страхових послуг.
- •51. Консолідована фінансова звітність, її призначення.
- •52. Використання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря) для управління ліквідністю підприємства.
- •53. Організація страхування в Україні і регулювання відносин у сфері страхових послуг.
- •54. Потенційні прості акції. Як їх наявність враховується при визначенні показника пна (прибуток на одну просту акцію)?
- •55. Шляхи прискорення обертання обігових коштів.
- •56. Послуги банків з міжнародних переказів грошових коштів.
- •57. Теоретичні положення і практична реалізація дивідендної політики.
- •58. Управління ліквідністю підприємства.
- •59. Трастові компанії (довірчі товариства) і трастові послуги.
- •60. Придбання ат власних акцій.
- •61. Засоби управління коштами в запасах.
- •62. Регулювання послуг на валютному ринку України.
- •63. Державні корпоративні права: механізм управління ними.
- •64. Управління грошовими коштами (залишками на поточних рахунках).
- •65. Послуги з хеджування ризиків на валютному ринку.
- •66. Депозитарні розписки. Чому виникає необхідність їх випуску.
- •67. Використання розрахунку операційного і фінансового циклів в управлінні обіговим капіталом.
- •68. Іпотечне кредитування.
- •69. Подрібнення та консолідація акцій.
- •70. Управління обіговими коштами; політика фінансування.
- •71. Депозитні послуги банківських установ.
- •72. Випуск корпораціями конвертованих облігацій і варантів.
- •73. Порівняння припливу та відпливу грошових коштів з метою оцінки фінансового стану підприємства.
- •74. Клірингові послуги.
- •75. Рейтинг корпоративних цінних паперів.
- •76. Основні об'єкти внутрішньофірмового фінансового планування.
- •77. Кредитні спілки, їх послуги.
- •78. Механізм первинного розміщення цінних паперів корпорації.
- •79. Визначення "порогу рентабельності" (точки беззбитковості), "запасу" фінансової міцності та сили впливу операційного важеля.
- •80. Фінансові послуги сучасних банківських установ.
- •81. Корпоративні облігації: різновиди, порядок розміщення.
- •82. Використання поділу витрат на змінні і умовно-постійні в управлінні фінансами.
- •83. Кредитні послуги банківських установ.
- •84. Похідні цінні папери (деривативи), їх роль у діяльності корпорації.
- •85. Основні показники кредитоспроможності підприємства.
- •86. Державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
- •87. Злиття та поглинання компаній; причини і результати цих процесів.
- •88. Визначення рівня платоспроможності підприємства та шляхи його підвищення,
- •89. Основні види фінансових послуг в Україні.
- •90. Види акцій, їх характеристика.
30. Основні положення теорії "портфеля" г. Марковиця.
Сучасна теорія інвестицій була започаткована появою в 1952 р. статті "Вибір портфеля" майбутнього Нобелівського лауреата (1990р.) американського вченого Г. Марковиця. У цій статті вперше було запропоновано модель формування оптимального портфеля цінних паперів і наводилися методи побудови таких портфелів за певних умов. У наступні роки Г. Марковиць постійно вдосконалював і розвивав модель. З'явилися наукові праці інших учених, що працюють в цьому ж напрямку. У 1963 р. учень Г. Марковиця У. Шарп запропонував так звану однофакторну модель ринку капіталів, де вперше з'являються широковідомі тепер а ("альфа") і (З ("бета") характеристики акцій.
На основі однофакторної моделі У. Шарп розробив спрощений метод вибору оптимального портфеля, який зводив задачу квадратичної оптимізації до лінійної. Завдяки цьому спрощенню методи портфельної оптимізації стали прийнятними для практичного застосування на той час.
Завдяки розвитку обчислювальної техніки, а також удосконаленню статистичної техніки оцінки показників "альфа" і "бета" окремих цінних паперів та індексу дохідності ринку загалом на початку 70-х років з'явилися перші пакети програм для розв'язування задач управління портфелем цінних паперів.
Нині модель Г. Марковиця використовують переважно на першому етапі формування портфеля активів при розподілі інвестованого капіталу за різними типами активів: акціями, облігаціями, нерухомістю тощо. Однофакторну модель У. Шарпа застосовують на другому етапі, коли капітал, що інвестується в певний сегмент ринку активів, розподіляється між окремими конкретними активами (тобто за конкретними акціями, облігаціями тощо).
"Портфельну теорію" Г. Марковиця розвинув Дж. Тобін. До речі, він отримав Нобелівську премію у 1981 p., тобто на 9 років раніше, ніж Г. Марковиць та У. Шарп.
Підходи Г. Марковиця і Дж. Тобіна дещо різняться. Перший акцентує увагу на поведінці окремого інвестора, що формує оптимальний, на його погляд, портфель на основі власної оцінки дохідності та ризику активів, які обираються, тобто його підхід перебуває у сфері мікроекономічного аналізу. Крім того, спочатку модель Г. Марковиця стосувалася переважно портфеля акцій, тобто ризикових активів. Дж. Тобін запропонував включити в аналіз безризикові активи, наприклад державні облігації. Його підхід, по суті, макроеконо-мічний, оскільки основним об'єктом вивчення в нього є розподіл сукупного капіталу в економіці за двома його формами: готівковою (грошовою) і безготівковою (у вигляді цінних паперів). Якщо у працях Г. Марковиця акцент робиться не на економічному аналізі вихідних положень теорії, а на математичному аналізі їх наслідків і розробці алгоритмів розв'язання оптимізаційних задач, то Дж. Тобін на перший план висуває фундаментальні проблеми економіки. Цим він продовжує традицію класиків (насамперед Дж. Кейнса). Основною його темою стає аналіз факторів, що спонукають інвесторів формувати портфелі активів, а не тримати капітал у будь-якій одній формі, наприклад грошовій.