- •2. Розділ 2 границі функції в точці та
- •5. Розділ 5. Похідна функції та її
- •Приклади для розв’язування.................................................44
- •6..4 Приклади для розв’язування........................................................54
- •Приклади для розв’язування.................................................64
- •Приклади для розв’язування......................................................73
- •Розділ 1. Функції, їх властивості та графіки План
- •Приклади для розв’язування.
- •Елементарні функції та їх графіки
- •4. Найпростіші перетворення графіків функцій.
- •5. Приклади для розв’язування.
- •3. Побудувати графік функції та указати область значень:
- •Розділ 2. Границі функції в точці та на нескінченності та їх використання для дослідження функцій План
- •Границя функції в точці.
- •Дослідження функції на неперервність
- •1. Границя функції в точці
- •2. Теореми про границі.
- •3. Правила обчислення границь.
- •4. Границя функції на нескінченності.
- •5.Дослідження функції на неперервність.
- •5. Приклади для розв’язування.
- •Розділ 3. Тригонометрія План
- •6. Основні формули тригонометрії.
- •7. . Найпростіші тригонометричні рівняння
- •8. Приклади для розв’язування.
- •1. Визначення тригонометричних функцій
- •Слід пам’ятати:
- •7. «Найпростіші тригонометричні рівняння»
- •8. Приклади для розв’язування.
- •Розділ 4. Степені та логарифми План
- •Приклади для розв’язування.
- •1. Степені. Корінь n-го степеня.
- •4. Поняття логарифмів .
- •6. Приклади для розв’язування
- •Розділ 5. Похідна та її використання План
- •Приклади для розв’язування
- •1. Поняття похідної функції.
- •2. Фізичний зміст похідної:
- •3. Геометричний зміст похідної.
- •4. Рівняння дотичної і нормалі до плоскої кривої.
- •Приклади для розв’язування
- •15. Знайти рівняння дотичної до графіка функції , яка паралельна прямій .
- •21. ***Задачі на знаходження найбільших та найменших значень величин.
- •Розділ 6. Інтеграл та його використання План
- •3. Таблиця невизначених інтегралів.
- •4. Визначений інтеграл.
- •1. Первісна та невизначений інтеграл.
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •3. Таблиця невизначених інтегралів.
- •Визначений інтеграл
- •6.Формула Ньютона – лейбніца.
- •7. Використання інтегралів для обчислення площі плоских фігур
- •Приклади для розв’язування.
- •6. Обчислити визначений інтеграл.
- •Розділ 7. Вектори та координати План
- •Вектори та дії з ними.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Рівняння прямої на площині».
- •Розв’язання систем лінійних рівнянь за формулами Крамера
- •5. Приклади для розв’язування.
- •1. Вектори та дії з ними.
- •2. Лінійні операції над векторами.
- •3. Рівняння прямої на площині».
- •4. Розв’язання систем лінійних рівнянь за формулами Крамера
- •5. Приклади для розв’язування.
- •Розділ 8. . Стереометрія План
- •Приклади для розв’язування
- •Основні поняття стереометрії
- •2. Аксіоми стереометрії
- •3. Теореми стереометрії
- •4. Площі геометричних фігур.
- •5. Площі поверхонь та об’єми геометричних тіл.
- •6. Паралельні проекції деяких плоских фігур.
- •7.Приклади для розв’язування
21. ***Задачі на знаходження найбільших та найменших значень величин.
-
Закон прямолінійного руху тіла заданий рівнянням S= - t3 +t2 +9t +3. Знайдіть максимальну швидкість руху тіла, якщо S задане в метрах, а t - в секундах.
-
Закон руху тіла, підкинутого вертикально вгору, заданий рівнянням
S = v0 t – 0,5g t2. Знайдіть найбільшу висоту підйому тіла.
-
Закон руху тіла, підкинутого вертикально вгору, заданий рівнянням
S = 19,6 t – 4,9 t2. Знайдіть найбільшу висоту підйому тіла, якщо S задане в метрах, а t - в секундах.
-
Закон деякого прямолінійного руху заданий рівнянням
S =
Знайдіть максимальне прискорення руху цього тіла, якщо S задане в метрах, а t - в секундах.
-
Які сторони повинен мати прямокутник, зігнутий з дротини довжиною 50 см, щоб його площа була найбільша?
-
Добуток двох додатніх чисел дорівнює 169. Якими повинні бути ці числа, щоб їх сума була найменшою?
-
З усіх прямокутників з периметром 40 см знайдіть той, у якого діагональ найменша.
-
В рівносторонній трикутник з периметром 90 см вписаний прямокутник найбільшої площі. Знайдіть довжини сторін цього прямокутника.
Розділ 6. Інтеграл та його використання План
1. Первісна та невизначений інтеграл.
2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
3. Таблиця невизначених інтегралів.
4. Визначений інтеграл.
5. Формула Ньютона – Лейбніца.
6. Використання визначених інтегралів для обчислення площ плоских фігур.
7. Приклади для розв’язування задач.
1. Первісна та невизначений інтеграл.
В багатьох практичних задачах необхідно по заданій похідній відновити первісну функцію.
Означення. Функція F(x) називається первісною для функції f(x) на проміжку (а; b), , якщо на цьому проміжку .
Операція знаходження первісних для функції f(x) називається інтегруванням f(x).
Означення: Невизначеним інтегралом для неперервної функції називають множину всіх первісних функцій і позначають
де:
— знак невизначеного інтеграла;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x) dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування.
2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
3. Таблиця невизначених інтегралів.
1. ;
2. ;
3. ;
4. ;
5. ;
6. ;
7. ;
8. ;
9. ;
10. ;
11. ;
12. ;
13. ;
14. ;
15. ;
16. ;
17.
-
Визначений інтеграл
Визначений інтеграл — в математичному аналізі це інтеграл функції з вказаною областю інтегрування. У найпростішому випадку область інтегрування — це відрізок числової осі. Геометричний смисл цього визначеного інтеграла — це площа криволінійної фігури, обмеженої віссю абсцис, двома вертикалями на краях відрізка і кривою графіка функції.
6.Формула Ньютона – лейбніца.
Якщо у функції f(x) існує первісна F(x), то
7. Використання інтегралів для обчислення площі плоских фігур
-
№ п/п
Назва поняття.
Геометричне зображення
Формула для обчислення.
1.
Площа криволінійної трапеції, якщо на відрізку
2.
Площа криволінійної трапеції, якщо на відрізку
3.
Якщо фігура обмежена графіками неперервних на відрізку функціями і , при чому
4.
Якщо функціями кілька разів змінює знак на відрізку , то інтеграл для обчислення площі на всьому відрізку розбиваємо на частини. Інтеграл буде додатній на тих частинах, де і від’ємний там де .