Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

“Економіка та організація виробництва”

для студентів усіх форм навчання спеціальності

5. „Компютерна обробка інформації та прийняття рішень”

2010 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Економіка та організація виробництва” Скороходовою Л.І.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією спеціальності 5.03050401 „Економіка підприємства”

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.

Рецензенти:Комар Н.Д.

ЗМІСТ.

Тема 1: Підприємство – як суб’єкт господарювання.

1.1. Визначення, мета і напрямки діяльності підприємства.

1.2.*Вплив зовнішнього оточення на діяльність підприємств.

1.3.**Класифікація підприємств.

1.4.***Порядок створення і ліквідація підприємств.

Тема 2: Ринок, його структура та принципи.

2.1.Загальна характеристика продукції.

2.4.***Виробнича програма.

Тема 3: Основи підприємницької діяльності.

3.1. Попит, пропозиція та ринкова рівновага.

3.2.*** Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції.

Тема 4: Державне регулювання економіки.

4.1.Економічні функції держави.

4.2.*Індикативне планування.

4.3.**Фінансова і кредитна політика держави.

4.4.***Система оподатковування.

Тема 5: Трудові ресурси підприємства.

5.1.Трудові ресурси, персонал підприємства.

5.2.*Класифікація персоналу за професіями та спеціальностями.

5.3.**Політика оплати праці.

5.4.***Форми і системи оплати праці.

Тема 6: Основні виробничі фонди підприємства.

6.1. Поняття і класифікація виробничих фондів.

6.2. Поняття і класифікація основних фондів.

6.3. *Методи оцінки основних фондів.

6.4. **Поняття зносу й амортизації основних фондів підприємства.

6.5.*** Показники використання основних фондів.

Тема 7: Нематеріальні активи підприємства.

7.1.*Поняття нематеріального активу.

7.2.**Поняття зносу та амортизації нематеріального активу.

7.3.***Вартісні оцінки нематеріальних активів

Тема 8: Оборотні фонди підприємства.

8.1.*Поняття оборотних фондів і оборотних коштів.

8.2.**Показники оборотності оборотних фондів.

8.3.***Нормування оборотних фондів.

Тема 9: Інвестиційні фонди підприємства.

9.1.* Характеристика інвестицій.

9.2.**Інноваційні процеси.

9.3.***НТП, його напрямки.

Тема 10: Витрати підприємства.

Тема 11: Собівартість продукції.

11.1.Собівартість продукції.

11.2.***Сутність та методи калькулювання.

Тема 12: Техніко – технологічна база виробництва.

12.1.Виробнича структура підприємства.

12.2.Організація інструментального господарства.

12.3.*Організація ремонтного й енергетичного господарства.

12.4.**Організація матеріально-технічного постачання.

12.5.***Організація транспортного господарства.

Тема 13: Цінова політика підприємства.

13.1.*Сутність ціни.

13.2.**Види цін, ціноутворення на рівні фірми, методи ціноутворення.

13.3.***Методи ціноутворення.

Тема 14: Фінансові результати діяльності підприємства.

14.1.Дохід підприємства.

14.2.***Прибуток і рентабельність.

Тема 15: Якість та конкурентоспроможність продукції.

15.1.*Якість і її оцінка.

15.2.**Стандартизація продукції.

15.3.***Сертифікація продукції.

15.4.***Технічний контроль якості продукції на підприємстві.

Тема 16: Маркетингова діяльність підприємства.

16.1.*Організація маркетингу на підприємстві.

16.2.**Сигментування ринку продукції.

16.3.***Економічний аналіз ефективності реклами.

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

• перший рівень – початковий – відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

• другий рівень – середній – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності (*);

• третій рівень – достатній – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй бракує власних суджень (**);

• четвертий рівень – високий – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію (***).

Тема 1. Підприємство, як суб’єкт господарювання.

1. Визначення, мета і напрямки діяльності підприємства.

2.Вплив зовнішнього оточення на діяльність підприємств.

3.Класифікація підприємств.

4.Порядок створення і ліквідація підприємств.

1.Визначення, мета і напрямки діяльності підприємства.

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності займається безліччю видів конкретної праці. З цією метою працездатні люди створюють певні організації та організаційні формування, які спільно виконують ту чи іншу місію і діють на основі певних правил і процедур. Але ціль і характер діяльності таких численних організацій різні. По характеру діяльності всі організації можна розділити на 2 групи: підприємницькі, які функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі, існування яких забезпечується фінансуванням з бюджету держави. Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємство.

Підприємство – це самостійний господарський суб'єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта, електростанція і т.д., може містити в собі кілька виробничих одиниць – заводів чи фабрик.

Підприємство - це основна ланка господарства країни. Від рівня діяльності підприємства залежить процес виробництва матеріальних благ, задоволення потреб населення, його життєвий рівень, результати використання виробничих фондів, науково-технічний прогрес, тобто ефективність господарювання.

Кожне підприємство привласнює собі певне фірмове найменування, під яким воно числиться в державному реєстрі країни. Фірмове найменування звичайно містить у собі ім'я і прізвище одного чи декількох власників фірми, відображає характер діяльності, правовий статус і форму господарювання.

Основні ознаки підприємства:

Самостійність підприємства в системі господарства країни. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою підприємства, товарний знак.

Товарний знак - це оригінально оформлене (графічне чи у формі малюнка) позначення, зареєстроване у встановленому порядку, призначене для позначення товарів певного підприємства з метою їхньої відмінності від однорідної продукції конкурентів на ринку.

Підприємство має закінчений цикл відтворення, тобто його продукція в умовах поділу праці може здобувати форму товару.

Підприємство є самостійним товаровиробником, тому що основну масу продукції воно виготовляє не для власного вживання, а для покупців.

Підприємство повинне бути не тільки самостійним, але і отримувати прибуток, тобто бути рентабельним.

У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.

Підприємство має свій трудовий колектив з його специфічними інтересами.

Кожне підприємство повинне мати свою нішу на ринку, знайти споживачів своєї продукції в умовах жорсткої конкуренції.

Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення і функціонування підприємства.

Головну мету підприємства, тобто чітко визначену причину його існування, у світовій економіці прийнято називати місією. У більшості випадків місією сучасного підприємства можна вважати виробництво продукції для задоволення потреб ринку й одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку. На основі загальної місії підприємства формуються і встановлюються загальні цілі, що повинні відповідати певним вимогам:

Цілі підприємства повинні бути конкретними й обмірюваними.

Цілі підприємства повинні бути орієнтовані в часі, тобто мати конкретний обрій прогнозування.

Цілі підприємства повинні бути досяжними, щоб служити підвищенню ефективності його діяльності.

Цілі підприємства повинні бути взаємодоповнюючими, тобто дії і рішення, необхідні для досягнення однієї цілі, повинні не заважати реалізації інших цілей.

Цілі підприємства будуть значною частиною стратегічного планування в тому випадку, якщо вони не тільки правильно сформульовані, але і коли про них достатньо інформований весь персонал і відпрацьована система стимулювання їхнього здійснення.

Напрямки діяльності підприємства.

Вивчення ринків товарів. Цей аналіз повинен передбачати комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоздатності і цін на продукцію, інших вимог покупців до товару, методів формування попиту і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

Результати вивчення ринку товарів служать вихідною базою для обґрунтування конкретних шляхів удосконалення і розвитку інноваційної діяльності підприємства на перспективний період. Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій.

Наступним найбільш складним за обсягом і рішенню організаційно-технічних завдань є виробнича діяльність підприємства, її організація й оперативне регулювання в просторі і в часі.

Основні заходи:

а) обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку;

б) формулювання маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхня оптимізація щодо виробничих можливостей підприємства;

в) збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції;

г) забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами;

д) розробка і виконання погоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

Комерційна діяльність. Від масштабів і якості саме цього напрямку діяльності підприємства в більшій мірі залежить фінансова результативність виробництва, яку характеризує величина одержуваного прибутку. Необхідною умовою досягнення успіху комерційної діяльності є ефективна реклама і безпосередня організація збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, певне стимулювання покупців.

Післяпродажний сервіс. Охоплює пусконалагоджувальні роботи в сфері експлуатації куплених на ринку товарів, їх гарантійне технічне обслуговування протягом визначеного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонту протягом нормативного терміну служби.

Економічна діяльність підприємства включає :

стратегічне й оперативне планування;

облік і звітність;

ціноутворення;

систему оплати праці;

ресурсне забезпечення виробництва;

зовнішньоекономічну і фінансову діяльність.

Соціальна діяльність. Результативність інноваційної, виробничої, комерційної й економічної діяльності підприємства безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки і компетентності всіх працівників, дієвості застосовуваного механізму мотивації, постійно підтримуваних на необхідному рівні умов праці і життя трудового колективу.