Тема 5.Трудові ресурси підприємства

1.Трудові ресурси, персонал підприємства.

2.Класифікація персоналу за професіями та спеціальностями.

3.Політика оплати праці.

4.Форми і системи оплати праці.

1.Трудові ресурси, персонал підприємства.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності.

Персонал підприємства формується під впливом внутрішніх (характер продукції, технології й організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні і моральні норми суспільства, характер ринку праці). Вплив зовнішніх факторів характеризується в таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність активного (працездатного) населення, загальний його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили.

Трудові ресурси – це частка працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Слід розрізняти трудові ресурси реальні (люди, що вже працюють) і потенційні (ті, що повинні бути залучені до певної роботи в перспективному періоді).

Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни – персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку і (або) мають досвід практичної роботи.

Непромисловий персонал (працівники житлово-комунального господарства, дитячих садів і ясел, навчальних закладів), тобто безпосередньо не пов'язаних із процесом промислового виробництва.

Промислово-виробничий персонал (ППП) – відносяться працівники основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всі зайняті у виробництві або його невиробничому обслуговуванні.

Такий поділ персоналу підприємства на 2 групи необхідний для розрахунку заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірами результатів виробничої діяльності (при визначенні продуктивності праці приймається тільки чисельність ППП).

Відповідно до характеру виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на 4 категорії: керівники, фахівці, службовці, робітники.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств і їхніх структурних підрозділів. До них відносяться директор (генеральний директор), начальники, завідувачі, керуючі, майстри на підприємствах, у структурних підрозділах, головні фахівці (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік), а також заступники перерахованих вище посад.

Фахівцями вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування, зокрема – обліковці, архіваріуси, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти.

Робітники безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів і т.д. До робітників відносяться також двірники, прибиральниці, охорона, кур'єри, гардеробники.

Усіх робітників поділяють на:

основних – тих, які безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції;

допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.