2.Інноваційні процеси.

Усю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах, можна умовно поділити на 2 групи – традиційні й інноваційні. Традиційні процеси і явища характеризують звичайне функціонування підприємств, а інноваційні – розвиток їх на якісно новому рівні.

У звичайному розумінні інноваційні процеси характеризуються сукупністю безупинно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін.

Результатом інноваційних процесів є новинки (новизна), а їхнє впровадження в господарську практику вважається нововведенням.

За своїм характером інноваційні процеси, новинки і нововведення поділяються на взаємозалежні визначені їхні види (рис 1.).

Технічні новинки і нововведення виявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств і інших сфер суспільного виробництва (організаційні структури керування сферами науки і виробництва, форми організації різних типів і виробництва і колективної роботи).

Економічні нововведення охоплюють методи господарського керування наукою і виробництвом шляхом реалізації функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації й оплати праці, оцінка результатів діяльності.

Соціальні – різні форми активізації людського фактора (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, у першу чергу складу керівників усіх рівнів, стимулювання його (їх) творчої діяльності, поліпшення умов і постійної підтримки високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людини і навколишньої природної сфери, створення комфортабельних умов життя).

Юридичні – нові і змінені закони і різноманітні нормативно-правові документи, що визначають усі види діяльності підприємств і організації.

По масштабності і ступеню впливу на ефективність діяльності визначених ділянок (сфер) суспільного виробництва всі новинки і нововведення можна объеденить у 2 групи – локальні (частки) і глобальні (великомасштабні).

Локальні нововведення приводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і, тому, не роблять істотного впливу на ефективність їхнього функціонування і розвитку.

Глобальні нововведення в більшості випадків є принципово новими, повинні кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва і завдяки цьому забезпечувати істотні позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

Між окремими видами інноваційних процесів існує порівняно тісний взаємозв'язок.

2. Науково – технічний прогрес.

Потенційні можливості розвитку й ефективність виробництва визначаються, насамперед, науково технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами.

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні позначає безупинний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки. У більш широкому змісті – це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Питання для контролю по темі:

1.Поняття інвестицій?

2.Назвати види інвестицій.

3.Державне регулювання інвестицій?

4.Поняття іновацій.

5.Види іновацій?

6.Поняття науково – технічного прогресу?

Література.

1.Маркус В.А. «Организация та экономика издательского дела»:М: «книга»,1983 г.