Додаткові індивідуальні завдання (реферати, повідомлення)

1. Дохристиянські вірування Київської Русі.

2. Об'єктивність періоду феодальної роздрібненості.

3. Політичне значення монотеїзму.

Література: І, с 57 - 61, 76 - 80; 2, с. 55, 56, 73 - 79; З, с. 41 - 43; 4, с. 30, 31, 36, 37; 7, с. 36 - 39.

Тема 3. Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців Питання для самостійної роботи

1. Культурні процеси в Україні кінця XIV - першої по­ловини XVII ст.

2. Польська експансія на українській землі наприкінці XIV - на початку XV ст.

Питання 1. Культурні процеси в Україні кінця XIV -першої половини XVII спи

У XIV - XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах су­спільного життя. Культурному розвитку України цього періоду притаманні суперечливі процеси.

З одного боку на розвиток культури мали вплив де­стабілізуючі чинники:

• падіння Візантійської імперії (XV ст.);

• відсутність власної державності;

• загроза полонізації і католизації після укладення Люблінської унії;

• татарська агресія.

З іншого боку піднесенню української культури спри­яли:

• технічний і технологічний прогрес;

• розвиток власного друкарства;

• поява на історичній арені козацтва.

Зрушення в XTV - першій половині XVII ст. відбулися у політичній культурі. Європейське відродження вплинуло на розвиток гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський. Вони виступали за звільнення суспільної свідомості, громадсь­кої та розумової діяльності з-під влади церкви.

Наприкінці XVI - на початку ХУП ст. формується но­ва суспільна сила — міщанство, яке стало основою братств. Братства перетворилися на ідейні центри захисту мови, куль­тури, духовних цінностей українського народу.

Новим явищем політичної культури цього періоду стала Запорозька Січ, яка була прообразом української держа­вності.

Значні зміни відбулися у сфері правової культури.

Головними документами, що регулювали правові відно­сини, були Литовські статути (1529, 1566, 1588). В багатьох містах діяло магдебурзьке право, в селах західних земель -волоське право.

Зрушення в побутовій культурі українців:

• упорядкування структури селянського поселення;

• сімейні та родинні стосунки стають упорядкованіши-ми, у XVI - XVII ст. церква встановлює контроль над процесом одруження;

• у побут входять годинник, грілка, вогнепальна зброя. Розвивається фольклор. Переважає обрядова поезія (ру-

сальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння), з'являються нові жанри - думи, історичні пісні.

Відбулись якісні зміни в духовній культурі - на основі давньоруської мови сформувалася "руська мова". Поряд з тра­диційними юридично-діловим і літописним стилями, переклад­ною літературою, ораторсько-проповідницькою прозою розви­вається полемічна література (Г. Смотрицький, І. Вишенський, Л. Зизаній), зароджується науковий стиль (лікарські посібники, граматики, словники), виникає українське віршування (Г. Смот­рицький, Я. Наливайко).

Протистояння католицтва і православ'я зумовило поси­лення релігійних та національних конфліктів. Релігійна полеміка збуджувала думку, сприяла розвиткові культури дискусії, фор­муванню полемічного жанру.

Якісні зміни відбулися у сфері освіти. Поряд з тради­ційними виникають протестантські, католицькі, греко-слов'яно-латинські школи. У 1576 р. засновано Острозьку академію.

У 1586 р. у Львові виникає перша братська школа.

Падіння в середині XV ст. Візантійської імперії зумо­вило докорінний переворот у духовному житті украшського суспільства:

• відхід від візантійських зразків та канонів (іконопис);

• поширення ідей гуманізму та реформації;

• поява нових форм самовираження і мистецьких стилів;

• виникнення нових жанрів світської музики;

• створення лялькового театру (1573 p.), що переростає в традицію українського вертепу;

• зародження українського бароко;

• посилення світового елементу в культурі, зростання уваги до людини та її духовного світу;

• індивідуалізація творчості.

На початку XVII ст. центром освіти і науки в Україні стає Київ. Тут у 1615 р. була відкрита братська школа. У 1632 р. братську школу і колегіум об'єднано в Києво-Могилянський колегіум.

Заслугою Львівського братства є започаткування книго­друкування. Друкарню заснував у 1573 р. Іван Федоров. У 1574 р. вийшла перша книжка - "Апостол'", згодом "Буквар".

Питання 2. Польська експансія на українській землі наприкінці XIV- на початку XVII ст.

Боярська змова, через яку загинув у квітні 1340 р. Юрій II Болеслав, стала своєрідним поштовхом до нового вторгнення Польщі на українські землі.

З 1344 р. (смерть боярина Дмитра Дедька) активізується боротьба Польщі, Угорщини, Литви за спадщину Галицько-Волинського князівства. Польський король Казимир III розпочав у 1349 р. другу широкомасштабну експансію на українські зем­лі. Ідеологічним підґрунтям вторгнення було поширення като­лицизму на Схід.

У 1366 р. польська держава підпорядкувала собі Галичи­ну і частину Волині.

Польське проникнення в українські землі відрізняло­ся від литовського: польський уряд з самого початку утвер­дження в цьому краї намагався зробити його своєю провінцією, нав'язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ'я шляхом утвердження католицизму.

У 1370 р. після смерті Казимира Галичина перейшла під владу Угорщини. Але у 1384 р. Галичина остаточно була при­єднана до Польщі. Розпочинаються процеси полонізації та ока­толичення. На галицьких землях утворюється Руське воєводст­во, яке згодом перетворилося на провінцію Польського королів­ства.

Участь у битві під Грюнвальдом суттєво зміцнила полі­тичні позиції Великого князівства Литовського. У 1413 р. між польським королем Ягайлом і великим князем литовським Віто-втом укладено Городельську унію. Відповідно до неї, Польща визнала право на існування політично самостійного Великого князівства Литовського.

У 1431 р. Ягайло рушив на Волинь з метою подальшого проникнення в українські землі. Литовсько-польське протисто­яння закінчилося перемир'ям, відповідно до якого, західне По­ділля відходило до Польщі, а східне - залишалося під контролем Литви. Завоювання супроводжувалося активною полонізацією: запроваджувалося польське право, нав'язувався польський адмі­ністративний апарат, створювалося шляхетське самоуправління.

З кінця XV - початку XVI ст. посилюється вплив Польщі, пришвидшується занепад Литви.