Запитання для самоперевірки

1. Використовуючи подані рекомендації та вказану літе­ратуру, дайте загальну характеристику розвитку України у І тис. до н.е.

2. Дайте письмову відповідь на запитання:

а) у чому виявилися особливості економіки, політичного та культурного життя кочових народіва на території України?

б) які факти свідчать про формування державності і майнової нерівності у скіфів?

в) у чому спільність та відмінність політичного, культурного, економічного життя грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я і материкової Греції.

Література

1. Історія України / Під заг.ред. В.А.Смолія. – К.: Альтернатива, 1997. – С.12-16

2. Гісем О.В. Мартинюк О.О.Історія України. Довідник. – Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2003. – С.17-27.

Тема 2. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу Питання для самостійної роботи

1. Передумови та причини запровадження християнства київською державою.

2. Причини розпаду Русі. Позитивні та негативні наслідки розпаду Київської Русі.

3. Галицько-Волинське князівство.

Питання 1. Передумови та причини запровадження християнства Київською державою

Запровадження християнства - епохальний поворот в історії Київської Русі, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільства, а й надовго визначив харак­терні особливості вітчизняної моделі історичного розвитку.

Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запроваджені на Русі культу єдиного бога - громо­вержця Перуна. Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу: вона гальмувала процес державотво­рення, не захищала багатства і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу, ускладнювала розвиток зв'язків з християнськи­ми країнами. Тому запровадження нової державної монотеїс­тичної релігії стало життєвою необхідністю. Вибір було зупи­нено на християнстві візантійського зразка, бо:

• по-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров'я визначився південний вектор цивіліза-ційної орієнтації, який значно посилився з появою торгового шляху "з варяг у греки";

• по-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення (Аскольд, Ольга), пов'язані з Константино­полем;

по-третє, відповідно до візантійської моделі христи­янства, світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: ідеологічну підтримку своїх державотворчих планів він отримував, а контроль над ним з боку церкви не встановлювався;

• по-четверте, візантійське православ'я знайомило Русь з християнським віровченням рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.

Запровадження християнства значно вплинуло на пода­льший розвиток Київської Русі:

1. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відно­син у східних слов'ян. Християнство, сформоване як релігія класового суспільства, освячувшіо владу панівної еліти, соціа­льну диференціацію та всю феодальну систему.

2. Православ'я стало надійним підґрунтям для ство­рення могутньої, централізованої самодержавної країни. Одночасне проведення адміністративної та релігійної реформ якісно змінило ситуацію. Сприяючи централізації, вони зламали сепаратизм місцевих князів та племінних вождів, утвердили єдиновладдя київського князя як основу політичної моделі упра­вління Руссю.

3. Запровадження християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави. Хрещення Русі та одру­ження на Багрянородній сестрі візантійського імператора ввели Володимира у коло християнської сім'ї європейських правите­лів, а Київській Русі відкрили шлях до її визнання європейською християнською спільнотою. Великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права.

4. Під впливом християнства поступово відбулася зміна світобачення та світосприйняття населення Київської Русі. Особливістю язичницького світогляду було обожнення природи. Оголошення християнством Бога надприродною си­лою, яка керує світом, докорінно змінило ситуацію, позбавивши людину страху перед природою.

Нова віра заклала якісно нові підвалини в культур­ній сфері, сприяла розвитку писемності, літератури, архітектури та мистецтва. Водночас запровадження християнства візантійського зразка спричинило появу низки негативних явищ, тенденцій та процесів:

/. Православна церква не стала справжнім гарантом захисту різних соціальних верств, вагомою противагою самоде­ржавній владі.

2. Прилучення до багатств світової культури було об­ межене.

3. Цивілізаторський вплив Візантії на Русь згасав. Запровадження християнства на Русі загалом було яви­ щем прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин, розвитку державності, зростанню міжна­ родного авторитету, розвитку культури. Однак візантійська модель християнства згодом стала підґрунтям не тільки позити­ вних, а й низки негативних зрушень, процесів та тенденцій.

Питання 2. Причини розпаду Русі Позитивні та не­гативні наслідки розпаду Київської Русі

У 1054 році помер Ярослав Мудрий. З цього моменту по­чинається зміна форми правління в Київській Русі: одноосібна монархія поступово переростає у федеративну монархію.

Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції в державі, було втрачено політичну єдність, спалахнули чисельні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. Всі спроби княжих з'їздів (1097, 1100, 1101, 1107) заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися невдачею. Якщо в XII ст. утворилося 15 князівств (земель), то їх кількість на початку XIII ст. сягала вже 50.

Феодальну роздрібненість спричинила низка чинни­ків: