Запитання для самоперевірки

1. Використовуючи методичні рекомендації та навчальну літературу, з'ясуйте особливості робітничого, селянського руху та національної політики уряду в умовах реакції та революцій­ного піднесення.

2. Письмово дайте відповіді на запитання:

3. а) якими були основні напрями репресій з боку царського уряду після революції 1905 - 1907 pp.?

б) які факти свідчать про наростання революційного руху у 1910 -1914 pp.?

в) яке значення у розвитку українського національного руху відіграла Українська думська громада в І та II Державній Думі?

г) зробіть порівняльну характеристику І, II, Ш, IV Державних Дум?

Додаткові індивідуальні завдання (реферати, повідомлення)

1. Діяльність чорносотенних організацій в період реакції та революційного піднесення.

3. Діяльність "Клубу російських націоналістів" в сфері національної політики.

Література: 1, с 299 - 302; 6, с. 241 - 246; 7, с. 128 — 131.

Тема 9. Історія формування соціальних груп та їх роль у створенні організаційної форми державності Питання для самостійної роботи

1. Українська Центральна рада, її універсали.

2. Держава гетьмана П.Скоропадського

3. Директорія УНР

4. ЗУНР

1. Українська Центральна рада, її універсали.

23 лютого (8 березня) 1917 року через перебої у постачанні хліба почалися заворушення в Петрограді. Згодом вони переросли в революцію, 27 лютого 1917 року цар Микола ІІ зрікся престолу, члени Державної Думи Росії створили Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим. Почали створюватися громадські ради та комітети, які розглядалися Тимчасовим урядом як представницькі органи влади. Крім цього виникли ради робітничих і солдатських депутатів у промислових районах, у яких домінували есери та соціал-демократи, в той же час у березні 1917 року почалася національно-демократична революція в Україні. У Києві і Петрограді пройшли багатолюдні демонстрації під гаслами: „Автономія України, „ Вільна Україна у вільній Росії” тощо. Виник загальноукраїнський, громадсько-політичний центр - Українська Центральна рада. Ініціаторами її створення були українські самостійники на чолі з Міхновським і Товариство українських поступовців(ТУП). Головою УЦР заочно обрано М.Грушевського. До УЦР ввійшли представники УПСР(Української партії соціалістів – революціонерів), Союз автономістів-федералістів, УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія), представники культурно-освітніх, кооперативних і студентських громадських організацій, наукових товариств, православного духовенства та інші. У квітні 1917 року був скликаний Всеукраїнський національний конгрес. На ньому делегати від політичних та культурницьких організацій та профспілок визнали УЦР як парламент і обрали її новий склад зі 118 осіб. До керівництва увійшли М.Грушевський(УПСР) – голова, В.Винниченко(УСДРП) та виконавчий орган – Мала Рада. М.Грушевський висуває гасло побудови національно-територіальної автономії України в Російській федерації. У травні 1917 року до Петрограду виїхала представницька делегація з вимогами автономії України, які були відхилені Тимчасовим урядом. В Україні проходять селянські, військові, учительські з’їзди на підтримку УЦР.

10(23) червня 1917 року – проголошено І Універсал, за яким проголошувалася національно-територіальна автономія у складі Росії, надання УЦР статусу вищого державного органу в Україні, проголошувалася необхідність скликання Установчих зборів, відмова передавати податки до центру і запровадження податку на рідну справу.

28 червня 1917 року створено уряд – Генеральний Секретаріат на чолі з В.Винниченком. Влітку 1917 року до Центральної ради входило 822 члени, з них понад 180 представники неукраїнських партій, в т.ч. 10 – більшовики. Тимчасовий уряд через складне становище на фронтах вимушений піти на компроміс з УЦР, направити делегацію на переговори ( Керенський, Терещенко, Церетелі) і визнати автономні права України. Угода підписана у Києві стала основою ІІ Універсалу УЦР.

3 липня 1917 року – проголошено ІІ Універсал, за яким склад Української Центральної Ради поповнювався представниками національних меншин(18% місць у Малій Раді, 30% місць у Великій Раді), створювався Генеральний Секретаріат, який затверджувався Тимчасовим урядом.

7 листопада 1917 року Центральна Рада прийняла Третій Універсал , що проголошував утворення Української Народної Республіки (УНР) як автономії в складі небільшовицької Російської республіки, яка повинна стати „федерацією рівних народів”. Територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Волині, Черні­гівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Холмщини, Курської, Воронізької та суміжних областей відкладалися на майбутнє. Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні,земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу; негайне прийняття закону про порядок користування землею обраними Земель­ними комітетами до Українських Установчих зборів; установлювався 8-годинний робочий день для робітників; установлювався (разом з робітниками) державний контроль над продук­цією в Україні, її виробництвом і розподілом; уряд обіцяв негайно розпочати мирні переговори; проголошувалося скасування смертної кари;надавалася повна амністія всім політичним в'язням і засудженим; декларувалася реформа судочинства, закріплення й поширення прав місцевого само­врядування;проголошувалися свобода слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різних місцевих мов у зносинах з усіма установами; надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям, по­лякам та ін.; на 9 січня 1918 р. (27 грудня 1917 р.) призначалися вибори до україн­ських Установчих зборів, а 22 (9) січня 1918 р. — день їх скликання.

Відмова УЦР виконати ультиматум Радянської Росії, прагнення більшовиків „допомогти” радянському уряду України встановити свою владу зумовили початок війни Радянської Росії та УЦР(грудень 1917 – січень 1918 р.р.) Радянські війська захопили всю територію України.

9(22) січня 1918 року - Центральна Рада ІV Універсалом проголошує Україну незалежною державою. Крім того, він, як і III Універсал, містив низку соціально-економічних положень: повідомлялося, що створено закон про передачу землі трудовому народу без викупу;усі ліси, води і надра конфісковувались у попередніх власників і переходили у власність держави; Уряду приписувалося «приступити до переведення всіх заводів і фаб­рик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам»;націоналіза­ція«найважливіших галузей торгівлі», встановлювалася монополія держави на зовнішню торгівлю. Усі банки мали контролюватися державою. Підтверджувалися всі демократичні права і свободи громадян, рівність представників різних націй УНР.

Проте цей документ мав лише символічне значення, оскільки за кілька днів Київ було окуповано більшовиками.

26 січня 1918р. – укладено Брестський мир між УНР, Німеччиною та Австро-Угорщиною, за яким німці обіцяли надати військову допомогу УЦР в обмін на продовольство.