Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді.docx
Скачиваний:
158
Добавлен:
12.04.2018
Размер:
96.53 Кб
Скачать

9.Зв’язок вірувань та обрядів з давньою магією. Словесний супровід обрядів і ритуалів(замовляння, заклинання, прокляття і т.Д.)

Магія – це наука здійснювати зміни в житті, багато з яких відбуваються за допомогою ритуальної практики. При цьому, варіантів проведених магічних ритуалів –безліч. Їх розрізняють за цілями проведення, за кількістю учасників, за тривалістю виконання, за місцем проведення, по задіяних інгредієнтах і ін. Всього не перелічити. Однак у всьому цьому розмаїтті можна вивести загальні риси за принципом дії.

Таким чином, всі магічні ритуали прийнято класифікувати за принципом дії на чотири групи:

  • ритуали створення;

  • ритуали залучення;

  • ритуали вигнання;

  • ритуали руйнування.

Ритуали створення проводять в тому випадку, коли потрібно створити те, чого немає в ситуації або середовищі. При цьому не просто створюється якийсь об’єкт або явище, а одночасно формується певний шлях розвитку. Наприклад укладення миру, створення сім’ї, якогось егрегору або фірми.

Ритуали залучення схожі на ритуали створення, але при цьому мають ряд відмінностей. Даний вид ритуалів орієнтований на умови і мету проведення, а залучена сила вже є в цьому світі. Найчастіше такі ритуали проводять для залучення любові, багатства, успіху і щастя.

Ритуали вигнання протилежні ритуалам залучення. Їх проводять з метою позбавлення від шкідливого впливу або для виведення деструктивних елементів із ситуації. Наприклад позбавлення від суперників або конкурентів, позбавлення від хвороб, очищення від негативу, позбавлення від сварок в сім’ї.

Ритуали руйнування використовують рідко і з обережністю, тому що вони не мають зворотної дії. Застосування даного виду ритуалів вимагає деяких специфічних знань. Наприклад, це може бути знищення хвороби… або непримиренного ворога.

10.Давня праслов’янська міфологія. Тематичні цикли давніх праслов’янських міфів. Народні повір’я та забобонів.

На основі язичницьких вірувань та релігійних уявлень формується давньослов´янська міфологія. Українська міфологія як сукупність народних міфів розвивалася як частина загальнослов´янської міфології.

Міф— розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу. Він зародився як найпростіше уявлення про оточуючий людину світ.

Міфи існували на всіх територіях, причому міфи народів світу мають багато спільних рис і мотивів.

Давній праслов´янський міф — це не стільки оповідь про створення світу, як сукупність поглядів, на основі яких пояснювали природні та суспільні явища, здійснювали ритуали та обряди, — тобто своєрідна система уявлень людини про Всесвіт.

За тематичним принципом міфи можна поділити на кілька циклів.

1.Героїчні — найдревніші міфи.

2.Космогонічні — про створення світу, елементів Всесвіту та виникнення життя.

3.Антропогонічні та антропологічні — про створення людини та її життя

4.Тотемічні — про тотемних предків різних племен.

5.Теогонічні — про походження богів.

6.Анімістичні — про духів, що наповнюють світовий простір.

7.Календарні — про річні цикли природи та обряди, пов´язані зі зміною пір року та господарською діяльністю.

8.Культовобіографічі, історичні — про події, випробування та вчинки окремих персонажів (богів, героїв) — об´єктів культів.

9.Есхатологічні — про кінець світу та потойбіччя.

Ці теми можуть переплітатись та поєднуватись, героями в них можуть виступати і божества, і люди, і фантастичні персонажі.

На основі давньої української міфології виникло безліч повір´їв, які побутують у багатьох варіантах і мають свої особливості та відмінності на різних територіях.

Повір´я — перекази, легенди, в основі яких лежать своєрідні народні уявлення про зв'язки між явищами навколишнього світу і долею людини.  У сучасній системі усної народної творчості повір´я значно чисельніші, ніж міфи. їх велика кількість дійшла до нашого часу в первісному вигляді або з незначними змінами. За тематикою повір´я можна поділити на такі ж групи, як і міфи.

Коли повір´я втрачають оповідну форму, вони продовжують існувати у вигляді забобонів. Забобони — це численні вірування та уявлення, пов´язані з пересторогами, обмеженнями, заборонами, первісна міфологічна мотивація яких частково або повністю втрачена. Численні забобони, які дійшли до нашого часу, стосуються найрізноманітніших сфер людського життя, родинно-сімейного укладу, господарської діяльності.