- •1.Фольклор як складова української культури. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості. Етнографічні регіони України.
- •2.Розмежування понять фольклор, фольклористика , усна народна творчість.
- •3.Фольклористика як наука. Галузі фольклористики, зв’язок з іншими науками.
- •4.Основні школи і напрями фольклористики.
- •5.Загальна характеристика шкіл фольклористики хх ст.(радянської, етнопсихологічної, соціологічної, структуралізму та ін.)
- •6.Становлення в Україні історичної школи фольклористики. Основні її представники. Фольклористична діяльність м. Грушевського, і. Франка, в. Гнатюка.
- •7. Система жанрів української народної творчості.
- •8.Магія та міфологія праслов’ян. Тотемізм, анімізм, фетишизм.
- •9.Зв’язок вірувань та обрядів з давньою магією. Словесний супровід обрядів і ритуалів(замовляння, заклинання, прокляття і т.Д.)
- •10.Давня праслов’янська міфологія. Тематичні цикли давніх праслов’янських міфів. Народні повір’я та забобонів.
- •11.Періодизація українського фольклору. Дохристиянські вірування та культи давніх слов’ян.
- •12.Язичництво і християнство як основні світоглядні системи усної народної творчості слов’ян, період двовір’я.
- •13.Вплив християнства на розвиток української народної словесності.
- •14.Поділ доісторичної та історичної епох на періоди, аналіз періодів.
- •16.Колядка як жанр; класифікація і структура колядки, основні мотиви, образи, поетика, аналіз основних груп.
- •17.Жанрові особливості та поетика українських народних щедрівок. Посівальні пісні. Зв’язок жанрів зимового циклу із певними святами та ритуальними дійствами.
- •18.Вертепна драма та її зв’язок з церковною традицією
- •19. Аналіз жанрів весняного циклу календарно-обрядової творчості. Народні веснянки. Жанрові особливості та поетика українських народних гаївок, їх класифікація та специфіка виконання.
- •20. Аналіз жанрів літнього циклу календарно-обрядової творчості. Основні мотиви, поетика, зв’язок з ритуалами.
- •21.Ритуально-міфологічна основа літнього та осіннього циклів календарної обрядовості.
- •22. Родинно-обрядова творчість. Весілля як драма та його основні етапи, народнопісенний супровід.
- •23.Обрядові весільні пісні; аналіз мотивів, образів, їх поетика, особливості виконання.
- •24.Народна обрядовість, пов’язана з народженням дитини.
- •25.Похоронна обрядовість. Голосіння та їх жанрові особливості.
- •27.Український народний героїчний епос. Класифікація його жанрів(загальна характеристика).
- •28. Билинний епос. Полеміка та погляди щодо його походження. Аналіз циклів билин.
- •29.Українські народні думи, їх класифікація, композиція та жанрові особливості.
- •30. Жанрові особливості історичних пісень, їх класифікація, поетика жанру.
- •31.Виконавці українського героїчного ліро-епосу. Найвідоміші кобзарі і лірники. Основні фольклористи-дослідники.
- •32.Аналіз основних груп історичних пісень періоду національно-визвольних змагань хх ст.(пісні січових стрільців, повстанські пісні)
- •33.Пісні літературного походження та романси як особливий пласт української народної пісенної творчості.
- •34.Українські народні балади: жанрова своєрідність, класифікація, поетика, символіка. Тематичний аналіз основних баладних сюжетів.
- •35. Українська народна необрядова лірика: специфіка, класифікація.
- •36.Казкова проза. Жанрові особливості казок та їх класифікація. Історія збирання та дослідження народних казок.
- •37.Казки про тварин, особливості їх художньо-образної структури. Розмежування жанрів казки про тварин та байки.
- •38.Художньо-образна і композиційна будова чарівних казок. Їх мотиви та образи.
- •39.Особливості тематики соціально-побутових казок.
- •40.Загальний огляд малих жанрів усної народної творчості: прислів’я, приказки, загадки, вітання, побажання.
- •41.Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій. Використання народної пареміографії на уроках літератури та їх виховне значення.
- •43.Зв’язок жанрів української народної пареміографії з іншими жанрами народної словесності та з художньою літературою.
Відповіді
1.Фольклор як складова української культури. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості. Етнографічні регіони України.
Фольклор є важливою складовою частиною культури народу. «Фольклор — одна з найтриваліших і всеохоплюючих систем духовного життя народу, тісно зв´язана з народним побутом з літературою та ін.»
У сучасній українській фольклористиці знаходимо трактування цього терміну у вужчому розумінні: «Фольклор — це художнє відображення дійсності у словесно-музично-хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, нерозривно пов´язаної з життям і побутом. У ній відбито світоглядні, етичні й естетичні погляди народу»
Фактори впливу на фольклор:
- мова як засіб за допомогою якого твориться та функціонує УНТ. Проблема збереження, передовсім своєї мови, осмислюється в творах Л. Костенко «Плем’я Тода», «Місто Шумерів».
- географічне розміщення
- клімат
- природа
- історичний розвиток
Етнографічні регіони Україні
Полісся.
Лісостеп.
Степ.
Карпати.
2.Розмежування понять фольклор, фольклористика , усна народна творчість.
Поряд з терміном «фольклор» існує термін «народна творчість», яким окреслюється вся творча діяльність народу: поезія, музика, театр, танець, архітектура, художнє і декоративно-прикладне мистецтво — все, що несе відбиток побуту, а також є втіленням поглядів, ідеалів та прагнень людей.
Для того, щоб розмежувати сфери матеріальної та духовної творчості народу, які органічно взаємодіють, але не є тотожними, часто використовуються терміни «усна словесність», «народна словесність», «усна народна творчість», «народнопоетична творчість».
Термін «усна народнопоетична творчість» передає вужче поняття про духовну творчість, яка входить до складу фольклору та народної творчості як її складова частина.
Усна народнопоетична творчість — це художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм. Усна народна творчість українського народу формувалась упродовж століть разом з мовою і тому увібрала в себе багатовіковий досвід, знання та пам´ять про історичне минуле на різних стадіях розвитку народу.
Процес, який включає імпровізацію, її закріплення традицією, удосконалення, збагачення, в час якого відбувається оновлення традиції, є надзвичайно тривалим.
Колективність створення і поширення народнопоетичних творів зумовлює їх варіантність, тобто змінність текстів у процесі побутування. Причому ці зміни можуть бути різноманітними — від незначних стилістичних варіацій до суттєвих змін задуму.
У процесі свого побутування жанри словесної народної творчості переживають «продуктивний» та «непродуктивний» періоди своєї історії (виникнення, поширення, входження в масовий репертуар, старіння, згасання), що пов´язано із соціальними та культурно-побутовими змінами, які відбуваються у суспільстві. Стійкість побутування фольклорних текстів у народі пояснюється не тільки художньою цінністю, а й швидкістю/повільністю змін у стилі життя, світогляді, смаках їх основних творців і носіїв-виконавців. Відповідно і система жанрів кожного періоду поділяється на активний репертуар — жанри чи твори, які широко побутують; та пасивний — ті, які зберігаються у народній пам´яті, виконуються фрагментарно.
Багатство жанрів, тем, образів, поетики словесного мистецтва зумовлене різноманітністю його соціальних і побутових функцій, а також способами виконання, поєднання тексту з мелодією, інтонацією, рухами. У ході історії деякі жанри зазнавали значних змін, зникали, на їхньому місці з´являлись нові.
Незважаючи на яскраве національне забарвлення, твори словесності різних народів виявляють подібність мотивів, образів і сюжетів, що пояснюється або розвитком з одного джерела, або культурною взаємодією чи виникненням подібних явищ на ґрунті загальних закономірностей соціального розвитку.
У наш час проблеми фольклору стають все більше актуальними. Жодна гуманітарна наука — ні етнографія, ні історія, ні лінгвістика, ні літературознавство на можуть обходитись без фольклорних матеріалів. Дослідники поступово усвідомлюють, що розгадки та пояснення багатьох явищ духовної культури криються у творчості народу.