13. Телебачення як процес комунікації.

У сучасному житті телебачення є важливим засобом масової комунікації, широко доступним для всіх верств населення. Телебачення задовольняє інформаційні потреби людей, виконує багато суспільно важливих функцій: інтегративну, культурно-просвітницьку, організаторську, рекреативну. Телебачення здійснює значний вплив на масову свідомість, що обумовлюється його специфікою створення, поширення та сприйняття інформації. Особливостями телебачення, які і створюють його особливу комунікативну роль, є такими:Здатність електромагнітних коливань, що переносять телевізійний сигнал, проникати у будь-яку точку простору у зоні дії передавача. Це обумовлює те, що телебачення доступно майже будь-кому у майже будь-якій точці світу;Екранність телебачення: передача інформації через рухоме зображення, яке супроводжується звуком. Це забезпечує значний контакт з аудиторією, безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів;Персоніфікація інформації: особистісні контакти автора, ведучого та учасника телепрограми з аудиторією. У наш час глядач є активним учасником телевізійного процесу. Яскравий приклад – голосування телеаудиторії у якомусь телешоу;

Симультанність: одночасність події та її відображення на екрані. Симультанність створює так званий ефект присутності глядача на місті події, надаючи телевізійному повідомленню особливої документальності та реалістичності.

Саме від цих особливостей телебачення залежать функціональні, структурні, виразні, естетичні можливості телебачення, і саме завдяки ним телебачення займає особливе місце у системі засобів масової комунікації.

14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.

Тележурналіст, як це очевидно, відіграє провідну роль у комунікативних можливостях телебачення. Саме він забезпечує контакт цього ЗМІ з аудиторією. Професія тележурналіста важка, вимоглива, але цікава і захоплююча. До того ж, журналістських професій на ТБ удосталь для того, щоб тележурналіст міг самореалізуватись. Це редактор, продюсер, кореспондент, шоумен, модератор, інтерв’юер, оглядач. Тележурналіст особливо має вміти швидко працювати з інформацією, мати досвід пошуку тем та сюжетів для телепрограм, вміти організовувати роботу колективу. Також тележурналісту важливо бути об’єктивним, оперативним, комунікабельним, стресостійким, мати презентабельний зовнішній вигляд та добру дикцію.

15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.

Творчі професії на ТБ:

1) Телерепортер (кореспондент) - наймасовіша і найбільш багатогранна професія. Репортери можуть спеціалізуватися «по горизонталі» - у певній сфері людської діяльності (політика, економіка, наука, медицина, спорт) і «по вертикалі» -у певному регіоні чи країні. Суть репортерської роботи - опинитися на місці, де відбувається щось цікаве, суспільно значуще; вибрати і зафіксувати ряд кадрів, які б дали уявлення про події, а так само супроводити кадри лаконічною розповіддю, що розкриває суть подій. Особи: Леся Комарницька, Андрій Цаплієнко, Єгор Бенкендорф, Ольга Клюєва (Інтер), Олексій Кутєпов (1+1);

2)Коментатор - професія на телебаченні, яка полягає в оцінці різних фактів, судженнях про них, прогнозах, критиці. У ролі коментатора зазвичай виступає людина, що володіє історією відповідного питання, обізнана у відповідній темі. Часто коментатори з'являються в новинних програмах, коли необхідно роз'яснити якусь проблему;

3)Оглядач - це фахівець в певній області, який веде персональну телепередачу, висловлюючи особисті судження, розмовляє з гостями студії. Відомі оглядачі - Станіслав Кондрашов (політичний оглядач «Известий»), Борис Ноткін («Добрий вечір з Борисом Ноткин», РМТК "Москва"), Микола Сирокваш («Огляд преси», ТРК Україна);

4)Інтерв'юер (майстер великих інтерв'ю, аналітик або «портретист») - окрема журналістська професія, завдання якої полягає вміло спланувати розмову з майбутнім співрозмовником, а також миттєво реагувати на несподівані повороти бесіди. Прикладами інтерв'юерів можуть бути Матвій Ганапольський (рубрика «Бомонд», Останкіно), Володимир Познер (телемости СРСР-США), Барбара Уолтерс (NBC), Лариса Губіна (5 канал);

5)Ведучий (дискусії або інші діалогічні передачі; за кордоном іменується модератор). Завдання модератора - направляти розмову співрозмовників у студії в потрібне русло, цікаве глядачам, зберігати нейтралітет між учасниками дискусії, по можливості бути обізнаним у предметі обговорення. Особи: Алла Крута («Ласкаво просимо», ТРК Україна), Юлія Литвиненко («Позаочі», Інтер), Надія Матвєєва («Все буде добре», СТБ);

6)Ведучий ток-шоу або шоумен - ведучий масової, зазвичай студійної

передачі, ток-шоу. Завдання шоумена - тримати велику групу учасників передачі в заданому руслі загальної розмови, створюючи з цього спілкування єдине дійство, цікаве аудиторії. Прикладами сучасних шоуменів на телебаченні є Ольга Фреймут («Шоумастгоуон», Новий канал), Андрій Малахов («Пусть говорят», 1 канал);

7)Ведучий інформаційної програми - професія, яка полягає в зачитуванні в ефір заздалегідь підготовленого і вивіреного тексту. Основне його завдання - вміло, впевнено і тактовно подати інформацію глядачеві. Приклади амплуа новинних ведучих: Алла Мазур («ТСН», 1 +1), Тетяна Даниленко («Час. Підсумки тижня», 5 канал), Анастасія Даугулє («Подробиці », Інтер).Відмінності між журналістськими професіями та амплуа Журналістська професія – це діяльність в деяких, обмежених рамках професійних можливостей, з часом і бажанням може змінюватись, доповнюватись.Амплуа – це на кшталт акторської ролі, закріплене у свідомості глядачів сприйняття тележурналіста за певною діяльністю. Якщо журналістську професію фактично можна змінити, то амплуа – тобто роль тележурналіста для глядачів – змінюється лише з часом.