- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
Виступ (монолог у кадрі) – будь-яке звернення людини до аудиторії з телеекрана, коли сама ця людина є основним об'єктом показу.
Виступ може супроводжуватися показом кінокадрів, фотографій, графічних матеріалів, документів; якщо виступ відбувається поза межами студії, можна використовувати показ навколишнього середовища, проте основним змістом виступу завжди служить монолог людини, що прагне донести до телеглядачів як конкретну інформацію, так і своє ставлення до неї.В основі будь-якого публічного, зокрема телевізійного виступу, безумовно, лежить ідея, думка, що розкривається за допомогою суворо відібраних і розташованих відповідним чином фактів, аргументів, доказів. Отже, текст виступу може бути «активним», наступальним, а сам виступ будуватися за законами драматургії.Успіх виступу багато в чому залежить саме від техніки, прийомів, які використовуються в авторській мові. Із появою такого жанру як виступ, з’явилася необхідність виділяти нову категорію людей – виступаючих. Таких людей не можна назвати ораторами, проте вони також звертаються до телеглядачів, до мас людей, хоч і через об’єктив телекамери. Проте це навіть складніше, бо ти не бачиш тих, до кого звертаєшся.Під час виступу роль журналіста неможливо недооцінити – він головний у кадрі. Його жести, міміка, поведінка має велике значення для телеглядачів. Проте найважливішим є саме мовлення і мова журналіста. Журналіст має вміло користуватися технічними прийомами. До них відносяться: дикція, правила літературної вимови, логічне причитування складних перекладів. На телебаченні виділяють три основні форми виступів у кадрі:Тезисний (де заздалегідь зазначенатема, коротко прокоментовані центральні питання);Текстовий (написане самим виступаючим і відредаговане телевізійним редактором);Імпровізаційний (попередньо зазначені лише тема та тривалість виступу.Інші форми монологу на ТБ:
Репортаж – повідомлення прямо з місця події. Цей жанр вирізняється оперативністю.Репортаж на телебаченні має два надзавдання:справляє емоційне враження, відтворює дійсність, побачену репортером на місці подій; дає побачити, почути все те, що було у реальному житті.Крім того, для цього жанру характерно неупереджене висвітлення подій і мається на увазі, що репортер є очевидцем або учасником описуваного дійства. Саме факт обов'язкової присутності автора сюжету на місці дії є суттєвою відмінністю репортажу від просто кореспонденції.
44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
Інтерв’ю – як жанр. Інтерв’ю – один із найпопулярніших жанрів телевізійної інформації. Його попередники – у пресі, на радіо. Телевізійне інтерв’ю постає на очах у глядачів під час прямої передачі в ефірі інформаційної програми.На телебаченні інтерв’ю збагачується зоровими компонентами. Реакція інтерв’юйованого, його міміка, жести, імпровізація під час передачі, зацікавленість темою розмови і низка інших чинників, що виникають у живому спілк уванні людей, – все це забезпечує перевагу телевізійного інтерв’ю над газетним і радіомовним. У телевізійній інформації інтерв’ю має два різновиди: інтерв’ю як складова й органічна частина відеосюжету та цілісне інтерв’ю як окремий матеріал інформаційної програми. Використане у відеосюжеті інтерв’ю збагачує його інтерпретацією, несе телеглядачеві якісно нову інформацію. Повідомлення через інтерв’ю більше вражає, переконує і відповідно краще запам’ятовується, ніж переказ репортером чиєїсь думки. Висловлюючи власний погляд на події, факти, явища і вносячи в них особистісні елементи, інтерв’юйований розкриває свій внутрішній світ, емоційно збагачує, “олюднює” інформацію. Інтерв’ю у відеосюжеті – це відповідь певної особи на запитання, яке задав у кадрі чи за кадром репортер, або тільки запропонував цій особі тему розмови, не формулюючи запитання в ефірі. Під час підготовки інформації репортер мусить добре зважити, чи потрібне у відеосюжеті інтерв’ю. Інша річ, коли немає відеоматеріалу про подію і відтворити її можна лише через інтерв’ю з її учасником чи очевидцем.
Інтерв’ю як метод Інтерв'ю – це метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою отримання даних, які цікавлять дослідника.Порівняно з анкетуванням, інтерв'ю має певні переваги та недоліки. По-перше, інтерв'ю надає можливість більш глибоко проникнути у соціально-психологічні причини людської поведінки. По-друге, під час його проведення можливо встановити ступінь відвертості респондента. По-третє, інформація, що збирається за допомогою інтерв'ю, надходить більш швидко й повно; вона, зазвичай, є безпосередньою та яскравою.Види телевізійного інтерв’юЗалежно від завдання, поставленого журналістом, розрізняють інтерв'ю - думку та інтерв'ю-факт. Ідеальне інтерв'ю на екрані має виглядати як невимушена розмова двох співрозмовників, один з яких,поінформований з даної теми більше іншого.Виняток становлять ситуації офіційного характеру. Але просто поговорити ці люди могли б не в студії, без камер та освітлювальної апаратури. У цьому полягає двозначність телевізійного діалогу. У зв'язку з цим існує типологія інтерв'ю:1. Протокольне інтерв'ю. Проводиться з метою отримання офіційних роз'яснень з питань внутрішньої і зовнішньої політики держави. 2. Інформаційне інтерв'ю. Мета - отримання певних відомостей. 3. Інтерв'ю-портрет - особливий різновид телеінтерв'ю, мета якого - по можливості найбільшу розкриття особистості співрозмовника. Такий вид інтерв'ю дуже часто виступає як складова частина екранного нарису.4. Дискусія ставить завдання виявити різні точки зору чи шляхи вирішення соціально значущих питань.5. Інтерв'ю-анкета використовується для з'ясування думок з певного питання у різних співрозмовників. Найчастіше це серія інтерв'ю, в яких різним учасникам задається одне і те ж питання. Співрозмовниками журналіста в цьому випадку можуть бути люди різного віку, професій. Найбільш простим виглядає протокольне інтерв'ю, тому що журналіст ставить питання, нерідко заздалегідь узгоджені і ніяк не пов'язані композиційно. Найбільш поширений вид телевізійного діалогу - інформаційне інтерв'ю. В інформаційному інтерв'ю кожне питання індивідуалізоване, тому що розраховане на ту людину, з яким у даному випадку розмовляє інтерв'юер.Портретне телевізійне інтерв'ю може виступати головною складовою фільму-нарису. Герой може постати перед глядачем у своїх стосунках з іншими людьми, у протистоянні з вічними проблемами буття і т. д. Найбільш наочні приклади - «Момент істини» Андрія Караулова, цикли передач Урмаса Отта, «Герой дня», «Час пік» і т. д.Проблемне інтерв'ю - чи не найскладніший вид з усіх розглянутих вище видів інтерв'ю. Інтерв'юєр повинен заздалегідь продумати основні тези бесіди, свої питання і судження, а також - можливі контраргументи співрозмовників, їх реакцію на свої запитання і свою - на їхні відповіді.Портретне і проблемне інтерв'ю дещо виходять за рамки інформаційного та примикають до групи аналітичних жанрів.
