- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
27. Рейтинг передач, програм, каналів.
Рейтинг - величина реальної аудиторії, виражена у відсотках від населення або потенційної аудиторії (наприклад, від усіх маючих телевізор). Сьогодні можна отримати точне уявлення про те, що користується успіхом, а що ні.
Крім рейтингу, є ще такий показник, як частка телепередачі, це відсоток від кількості всіх, хто дивився в цей момент телевізор - будь-яку програму взагалі. Коли йдеться про рейтинг, мається на увазі, що людина не просто ткнув пультом і тут же вимкнув, а саме дивився. Тобто рейтинг і частка - це показники успіху передачі у глядачів.
Вимірами рейтингів в Україні з січня 2014 займається компанія Nielsen, раніше цим займалася компанія GfK.
Ось тут починається найцікавіше. В основі всіх таких вимірів лежить наука соціологія і сучасні технології.
Спочатку треба створити панель. Це така зменшена у багато разів копія міста, де зберігається співвідношення його жителів. Скільки чоловіків і жінок, скільки старих і молодих, скільки освічених і не дуже. Враховується соціальний статус, кількість дітей, кількість телевізорів і грошей в сім'ї. Природно, що сім'я підключається до телевимірювань тільки за згодою всіх її членів. Раніше респондентів просили вести щоденники - записувати, які передачі вони дивляться. Але це був дуже ненадійний спосіб: людина забував, лінувався записувати, а потім заповнював заднім числом, половину придумавши на ходу. Тепер в квартирі встановлюється ТВ-метр (або піпл-метр) - він схожий на невеликий DVD-плеєр з пультом. За кожним членом сім'ї закріплена своя кнопочка: натиснув - просигналив про переглянуті фільми або передачі. Сигнал йде в комп'ютерну базу даних, яка потім обробляється і прораховується, перетворюючись в рейтинг.
По-перше, тому що в вимірах не беруть участь жителі сіл і маленьких міст. А у них можуть бути зовсім інші телевізійні смаки.
По-друге, ніхто, крім Nielsen, не знає, наскільки панель адекватна всьому суспільству, наскільки коректна вибірка респондентів за деякими ознаками. Адже не секрет, що в опитуваннях і всіляких акціях беруть участь люди з певним складом характеру - активні і товариські. З усіх опитаних на участь в панелі погоджується саме ця частина людей. А решта - ті, хто відмовився? Вони можуть істотно відрізнятися від погодилися і психікою, і статусом, і соціальним становищем. Що Nielsen знає про їх телевізійних перевагах? Нічого.
По-третє, зверніть увагу, що в панелі ТІЛЬКИ домогосподарства. А скільки народу, тим більше у великих містах, стирчить в офісі з ранку до ночі і телевізор дивиться тільки на роботі? Причому це платоспроможні громадяни, за увагу яких найбільше борються телеканали і їх рекламодавці.
Але в офісах ніяких замірів телеперегляду немає. Принаймні поки що.
По-четверте, ні для кого не секрет, що телевізор може йти просто фоном. А вже тим більше під час рекламної паузи, коли людина йде на кухню за чаєм і котлетами. За даними Media Arts FCB, коли йде реклама, 31% глядачів відволікаються на інші справи і 39% просто перемикають канал. Тому продаж хвилини ефіру під рекламу дуже схожа на торгівлю «мертвими душами».
Рейтинги просто необхідні телеканалам - для правильного планування програми передач. Вони порівнюють свої аудиторії з аудиторією конкуруючих каналів і будують сітку так, щоб залучити максимальну кількість людей. Програмування - дуже серйозна річ, помилки тут смерті подібні, тому що ведуть до мільйонних втрат. Інформацією Nielsen також користуються рекламні агентства при розробці рекламної кампанії для клієнта і покупці ефірного часу (або, точніше, пунктів рейтингу - тобто контактів з глядачами). За допомогою рейтингів та інших даних Nielsen рекламодавець перевіряє, наскільки ефективною була його реклама і чи правильно він вклав гроші.
Звичайно, і директора телеканалів, і досвідчені медіа-планери, знаючи про всі підводні камені телезамеров, в своїй роботі покладаються не тільки на них, а й на власне чуття. Центральні канали проводять свої, незалежні, дослідження. Контрольні заміри аудиторії роблять і великі рекламні агентства.
У телевізійників є улюблений жарт: як би ми не старалися, а найвищий рейтинг буде у новорічного звернення президента!
Цей феномен пояснюється просто. У новорічну ніч кожен порядний телевізор повинен працювати - не важливо, дивляться його чи ні. А звернення глави держави йде по всіх каналах.
Але в звичайний час перше місце в рейтингах завжди займають новинні програми. Лідер серед них - програма «ТСН» на 1 + 1, "Факти" ICTV на і "Подробиці" на Інтері.
Друге місце ділять між собою серіали та програми про зірок і криміналі.
На третьому місці - гумористичні програми і ток-шоу.
