- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
Стендап та синхрон є структурними елементами телевізійного репортажу. Синхрон – це записаний на відеоплівку звук., синхронний зображенню.Синхрони додають сюжету об’єктивності, яка в свою чергу досягається шляхом „відділення фактів від думок”, „емоційно відстороненим висвітленням новин”, „прагненням до точності і збалансованості думок”. Поняття об’єктивності інформації означає, що її обсяг, характер, цінність і соціальна значимість не залежать від волі людини. Заради об’єктивності сюжету основні думки виголошує не журналіст, а герої інтерв’ю (синхронів). Монтуючи синхрон, слід пам’ятати про категорію об’єктивності, адже доводиться міняти місцями не тільки шматки, але й окремі речення.Стендапом називають появу журналіста у кадрі, у якому зазвичай заднім планом є місце подій. Розрізняють стендапи таких видів: початковий, “місток” і завершальний. Завдання стендапа “дати зрозуміти глядачеві, що репортер перебуває на місці події. Далеко ще не кожна подія є настільки видовищною, що дозволяє записати візуально змістовний стендап. У таких випадках стендап може виконувати функцію композиційного елемента, з допомогою якого в репортажі відбувається перехід від однієї відеоінформації до іншої.Тож ці складові доречно включаються до телетексту.
40.Роль «підводки» в телерепортажі
Підводка” – вступна частина телепередачі, яка вводить телеглядача у курс теми, допомагає зорієнтуватися в обстановці, ознайомитися з учасниками передачі. Перше речення у підводці має бути лаконічним. Іноді підводкою можна інтригувати, робити її динамічною. Не варто починати її з запитального речення й тягнути понад двадцять секунд. На всю підводку має бути не більше однієї цифри – більше на слух не сприймається. Подію не слід повністю розкривати в підводці, інакше глядач не матиме потреби дивитись сюжет. Функція підводки - повідомлення основної новини і презентація наступного за нею сюжету. Крім того, будь-які факти або думки в підводці і сюжеті не можуть суперечити одне одному.
41. Роль синхрону в телерепортажі
Синхрон - це висловлена учасником події одна закінчена думка, яка має наголо і кінець, цілком уміщається в кілька пропозицій і однозначно прояснює відношення учасника до події і його особисту оцінку події.
З цього визначення випливає, що синхрон завжди жорстко прив'язаний до події, яка вибрано для сюжету. Сенс синхрону зовсім не в тому, щоб хтось з'явився в кадрі і видав абстрактну мудру сентенцію.
Синхрон для репортера - це пряме свідчення героя або антигероя, яке підтверджує, прояснює і поглиблює розвиток конфлікту в межах обраної історії. Причому важливість цього свідоцтва зовсім не в тому, що людина в кадрі озвучить якісь цифри чи факти.
Синхрон потрібен для того, щоб, по-перше, емоційно пояснити подію, по-друге, емоційно прояснити ставлення учасника до події і, по-третє, емоційно оцінити подія.
42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
Основні відмінності, принцип подання інформації в телеефірі.
Відеозамітка – найпростіший різновид інформаційного відеосюжету на телебаченні; лаконічне відеоповідомлення про різноманітні події та факти. Усне повідомлення – найпростіший жанр телевізійної інформації, що дає змогу найоперативніше, крім прямого репортажу, повідомляти про подію. Може бути хронікальним, розширеним і коментованим.
Усне повідомлення є практично найоперативнішим видом інформування телеаудиторії. Воно доцільне в інформуванні про події та явища, що зримо не розвиваються у просторі, також про різні зіставлення виораних чи засіяних масивів, ділянок, будівельних процесів. Їхнє словесно-візуальне подання завдяки додатковим жанротвірним засобам розширює можливості для забезпечення його ясності й чіткості. Достовірність повідомлень збільшують посилання на джерела інформації: у рухомих рядках називаються телеграфні агентства, прес-центри, газети, радіостанції.
