- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
37. Технологія виробництва теленовин.
В ідеалі новини мають бути різноплановими. Як відомо, не кожна інформація може бути новиною. Такою вона стає лише в процесі інформаційного виробництва. Важливо, щоб новий факт привносив щось нове у цей контекст, збагачував його. Новинне виробництво має свої технологічні закони, специфічний менеджмент. Процес перетворення факту в новину проходить декілька етапів. Насамперед програма новин має бути динамічною і стислою. Її максимальна тривалість –15-20 хв. Тривалість кожного інформаційного сюжету пересічно має становити 1 хв. Якісний новинний продукт немислимий без солідної інформаційної бази: повідомлення агентств, моніторинг преси, інтернет-видань, власні інформаційні джерела, зокрема конфіденційні. Щоб ―не потонути‖ в щоденному бурхливому інформаційному потоці, важливо ретельно продумати структуру служби інформації. В ній неодмінно має бути аналітичний підрозділ. Аналітики (ньюзмейкери) за кадром готують так звану ―історію питання‖. Така командна форма виробництва новин є, по суті, конвейєром, де кожен виробник виконує чітко окреслені функції. Важливим є питання верстки. Що поставити на початок програми? – кожна структура вирішує насвій розсуд. Одні починають огляд подій з так званих ―паркетних‖ повідомлень і сюжетів, інші – сенсацій, подій загальнолюдського, а то й планетарного, масштабу. Якщо новини починаються другорядною темою, то вони вже з перших хвилин втрачають довіру з боку глядача, який інтуїтивно відчуває, що від нього щось приховується, тому й надалі не сподівається отримати очікувані достовірні відомості. Новинна програма складається з ряду тематичних блоків. Без виразної ―відбивки‖ режисура новин виглядає хаотично.
38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
Для телевізійного репортажу характерна наявність чотирьох основних елементів: -закадровий текст;-відеоряд;-звуковой фрагмент чи синхрон;-шуми.Закадровим текстом називають текст повідомлення, написаний репортером і записаний на плівку в студії. При монтажі закадровий текст закривається відеорядом.Відеоряд – це змонтовані воєдино шматочки відеозображення, плани, відібрані з вихідного, відзнятого оператором матеріалу.Шуми – це звук, записаний на плівку , синхронний зображенню, який звучить паралельно (інтершум) чи замість ( люфт – пауза) закадрового тексту.
Звуковой фрагмент (синхрон) – це записаний на відеоплівку звук, синхронний зображенню. Телевізійний репортаж може містити також стендап і лід. Окрім описаних чотирьох основних елементів, телевізійний репортаж, зазвичай, має ще два важливих композиційних елемента. Це ―стендап‖ – поява журналіста у кадрі , і лід.Лід – це перший абзац тексту репортажу. У телевізійних репортажах лід – це текст, яким провідний представляє репортаж. Ліди бувають двох видів. Жорсткий лід містить головний факт, де й будується репортаж. Телеглядач точно знає, про що піде сюжет. Жорсткий лід завжди прямий і конкретизований.М'який лід – це , навпаки, якась неконкретизированна, узагальнена інформація.Стендапом називають появу журналіста у кадрі, у якому зазвичай заднім планом є місце подій. Розрізняють стендапи таких видів: початковий, ―місток‖ і завершальний. Завдання стендапа ―дати зрозуміти глядачеві, що репортер перебуває на місці події.
