- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
Професійні та етичні стандарти журналістики включають принципи етики та успішної діяльності з огляду на особливі виклики, з якими стикаються журналісти: конфлікт інтересів, етичні дилеми, маніпулювання.Стандарти - це набір правил поведінки журналіста, описані у вигляді професійних, етичних кодексів або канонів журналістики. Стандарти пропонують певну схему, яким чином діяти журналістам в складних ситуаціях та слугують інструментом саморегуляції. Поява професійних стандартів сучасної журналістики багато в чому завдячується Бі-Бі-Сі, яка першою стала працювати на засадах публічного мовлення. Тобто метою цієї Корпорації є не досягнення прибутку, не вплив на масову свідомість, а задоволення тих потреб, які має загальнонаціональна авдиторія. Будь-який товар чи будь-яка річ має певний перелік ознак, які вирізняють його з-поміж усіх інших речей. Саме такі ознаки мають і стандарти інформаційної журналістики:Оперативність подачі інформації: Точність подачі інформації. Повнота інформації. Стандарт повноти або вичерпності інформації передбачає, що в кожному журналістському матеріалі має бути відповідь на основні запитання, які розкривають суть новин (Що? Хто? Де? Коли? Як?) Збалансованість: чіткий виклад позицій усіх сторін будь-якого конфлікту, а за необхідності й аргументації цих позицій.Відокремлення фактів від коментарів та оцінок журналіста.Достовірність інформації. Подаючи будь-яку інформацію, журналісти повинні чітко посилатися на те джерело, з якого її отримали.Простота подачі інформації. Зрозуміла, чітка, як слід розкадрована картинка. Проста та зрозуміла розмовна мова. Журналіст не повинен усе брати на віру, навпаки, він має до всього ставитись зі зваженим скептицизмом.Ці стандарти формувалися десятиліттями реальним практичним досвідом передових західних мас-медіа. А новий український досвід лише підтверджує цінність цих стандартів для професіоналів.
48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
Якість кожного сюжету залежить від роботи двох основних його авторів - репортера й оператора. Помилки найчастіше можна ділити на них двох. Щоправда, при цьому відповідальність репортера за зміст вища, оскільки змістовним дослідженням теми займається саме він. І саме він повинен грамотно ставити завдання оператору, щоб той якісно зняв картинку.Зрештою, саме чітка взаємодія репортера з оператором визначає якість сюжету. Якщо репортер не розповів оператору, які об'єкти йому необхідно зняти, оператор не розкадрує цих об'єктів. Тоді в сюжеті ми побачимо «шпалери», оскільки словами репортер буде змушений розповідати про ці об'єкти, а відповідної картинки в нього не буде.Оператор же відповідає за якість кожної картинки (експозиція, композиція, фокус і горизонт, інтершум і якість звуку в синхронах). Крім того, він відповідає за якісну розкадровку.За якість монтажу знов-таки несе відповідальність репортер. Оскільки саме він був на місці події і саме він ставив завдання оператору до і під час зйомки. І саме він повинен керувати монтажем (тобто казати, які плани і в якій послідовності необхідно склеїти), а ще краще - повинен монтувати сюжет самотужки. Принаймні, коли йдеться про репортаж, який є по суті лише підчисткою чорнового матеріалу.Принципи взаємодії репортера та оператора будуються на комунікації та взаємодії один з одним. Репортер повинен чітко ставити задасу перед оператором щодо того як крупно потрібно знімати, яких людей потрібно "піймати" в кадрі.
