29. Жанри інформаційної тележурналістики.

Інформаційні тележанри – ―жанри тележурналістики, основне призначення яких оперативно відображати події, факти, явища. У них переважає подієва інформація, яка здебільшого стосується лише якоїсь певної події, одиничного факту. До них належать: замітка (відеосюжет), звіт, інтерв’ю, репортаж, огляд подій, інформаційний коментар. Замітка (відеосюжет) – жанр інформаційної тележурналістики, без якого не обходиться жоден випуск новин, котрий межує з репортажем та називається зазвичай ―сюжетом‖ або ―інформацією‖. Жанр замітки вдало використовують ведучі телепрограми ―ТСН‖.Значного поширення набув і такий жанр, як інтерв’ю – це жанр журналістики, вільний виклад розмови журналіста з особою, думки, коментарі або враження якої з певних актуальних, життєвих питань становлять громадський або державний інтерес. У випусках новин досить часто можна зустріти репортаж – журналістський матеріал про подію, одна з найважливіших рис якого – оперативність. Кореспондент обов’язково повинен бути очевидцем події, наперший план виходить особистісне сприйняття, відбір фактів і деталей.Обов’язковою умовою сучасного телерепортажу є стенд-ап, коли

журналіст знаходиться в кадрі, який потрібний для підтвердження того, що репортер працював на місці події. Доказ присутності необхідний, оскільки є найефективнішим засобом змусити глядача повірити в достовірність цієї інформації.

Ще одним інформаційним жанром є виступ (у кадрі) – монолог на суспільно важливу тему, який створює ефект плюралізму на телебаченні як засіб масової інформації. Типовими прикладами жанру є виступ політичного діяча чи коментатора (оглядача) у зв’язку з подією чи її висвітленням. Іноді в новинах можна зустріти коментар – це ―жанр публіцистики, у якому роз’яснюються й об’єктивно оцінюються події або факти внутрішнього чи міжнародного життя‖.Звіт – це жанр інформаційної публіцистики, який межує з некоментованим репортажем. Подає протокольно фіксовану інформацію про подію чи захід у довготривалому й детальному показі. Інформаційна кореспонденція – жанр, який, на відміну від репортажу і замітки, є суб’єктивно персоніфікованим. Існує в двох формах – про подію чи проблему

(―Безгрошів’я‖ Олександра Шелка (ТСН 1+1).Інформаційний огляд – відзначається лаконічністю, чіткістю або взагалі зводиться до переліку чогось, щоб привернути увагу глядачів до найцікавішого й особливого (наприклад, огляд преси на телебаченні).

30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.

Жанр - історично визначений тип відображення реальної дійсності, що володіє набором відносно стійких ознак. Телебачення сприйняло в основному функції, методи і форми своїх попередників з масової комунікації - печатки і радіо. До жанрів аналітичної публіцистики відносяться коментар, огляд, бесіда, дискусія, ток-шоу, прес-конференція, кореспонденція («передача»). Поняття коментаря походить від латинського commentarius - тлумачення і повністю цьомувідповідає. Коментар відноситься до аналітичної публіцистики, оскільки його метою є непросте інформування глядача про ті чи інші події, а виявлення і роз'яснення причинно-наслідкових зв'язків усередині події або між подіями, прогнозування. Основою коментаря як жанру є відверта авторська оцінка, авторський аналіз фактів. Огляд - один з найбільш стійких і традиційних жанрів тележурналістики. Як правило, огляд суворо фактологічний, причому, факти відібрані і згруповані у відповідності з певною авторською концепцією. Крім того, оглядач розглядає факти в їх взаємодії, розкриває взаємозв'язок фактів, виділяє загальне і робить свої висновки. Огляд звичайно ширше, ніж коментар, який може розглядати один факт або подію. Огляд найчастіше обмежується хронологічними чи тематичними рамками. При всьому тематичному розмаїтті телепередач цього жанру, можна виділити загальні огляди, де розглядаються різні події на конкретному відрізку часу («Дзеркало» РТР, «Підсумки» НТВ), а також спеціалізуються тематично («Міжнародна панорама», «Футбольний огляд»). Зауважу, що публіцистика, як спосіб відображення дійсності, вимагає постановки і вирішення суспільно значущих проблем, моральної, громадянської позиції автора. Сенсом публіцистики було і залишається вплив, у першу чергу, на «соціальну практику, на дії людей і суспільних інститутів. Шлях до цього, як правило, лежить через формування думок ». Метою будь-якого публіцистичного твору, з точки зору більшості сучасних авторів, є формування активного ставлення глядача до обговорюваної теми, пробудження у нього бажання змінити ситуацію у кращий бік.Саме публіцистика як спосіб відображення дійсності є своєрідною соціальною педагогікою: вона вчить глядача бачити не статичність факту, а безліч залежностей в ланцюжку фактів, створює передумови для руху думки від одиничної події до осягнення сутності явища, до якісно нового розуміння суспільством існуючої проблеми. Публіцистика стає всеосяжною, і «немає такої галузі людської діяльності,-пише В.М. Литвинов, - яка була б їй байдужа. Можна з впевненістю сказати, що світ публіцистики -це весь світ». Одні дослідники розширено тлумачать поняття «телевізійна публіцистика» і виходять з того, що «журналіст - це насамперед публіцист». Існує і більш вузьке розуміння телепубліцистики. Його прихильники ділять журналістські повідомлення на інформацію (об'єкт якої - одиничний факт, конкретну подію, а форма подачі - репортаж (по суті, максимально об'єктивувати констатацію доконаного) і власне публіцистику, об'єкт якої -ціла група причиннопов'язаних фактів, складні тенденції в житті суспільства, а форма організації матеріалу - дослідження, аналіз, авторська оцінка.